Ян Лям

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ян Лам)
Перейти до: навігація, пошук
Ян Лям
пол. Jan Lam
JanLam.jpg
При народженні Ян Павел Фердинанд Лям
Дата народження 16 січня 1838(1838-01-16)
Місце народження Станиславів (тепер Івано-Франківськ)
Дата смерті 3 серпня 1886(1886-08-03) (48 років)
Місце смерті Львів, Австро-Угорщина
Поховання Личаківський цвинтар
Національність поляк
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Мова творів польська
Жанр сатирична проза

Ян Лям (також Ян Лам, пол. Jan Lam, нар. 16 січня 1838, Станиславів — пом. 3 серпня 1886, Львів) — польський письменник-сатирик німецького походження, журналіст та педагог.

Біографія[ред.ред. код]

Ян Павел Фердинанд Лям (Jan Paweł Ferdynand Lam) народився e колишньому Станиславові (тепер Івано-Франківськ) e сім'ї чиновника? який переселився сюди з Моравії. Його батько, німець Конрад Лям (нім. Konrad Lam) був комісаром скарбниці, який бл. 1820 року прибув до Моравії з міста Ганау і був вимушений в 1831 році перебратися до Галичини після того, як там почалася церковна реакція та утиски щодо католиків. Натомість, його мати, Йоанна Зьолецька (пол. Joanna Ziołecka) була полькою і намагалася прищепити сину любов до Польщі. Якийсь час після народження Яна батько проживав у Нарілі та Бучачі, де познайомився з власниками навколишніх домів, зокрема, колишнім редактором журналу «Lwowianin» Людвіком Зелінським. У цих галицьких містечках Ян пережив весну народів 1848-49.

Спочатку Яна навчала мати, яка прищеплювала йому палку любов до рідного краю, велику набожність та гонор. Саме протекція та материнське бажання спонукало Йоанну віднайти для малого сина церковно-навчальний заклад і вона у 1852 році[1] (за іншими даними, навчався у гімназії тільки рік[2]) відправила сина до Бучацької гімназії при монастирі оо. василіян — школи, яку той успішно закінчив. У 1855 році поступив до Львівського університету на філософський факультет, якийй закінчив у 1859.

І одразу ж після випуску в Яна почалися життєві «університети». Спершу це була участь в Італійській військовій кампанії (на стороні цісаревича) — там Ян здобув неоцінений досвід виживання та побачив світ. По поверненню звідти, 1850 року, Ян змушений був заробляти собі на хліб приватним учителюванням, та водночас почав себе пробувати в чиновницькій та літературній сферах. Але чиновницька рутина не припала йому до душі й він зупинився на літературі (і не покидаючи приватне учителювання). В середині 50-х років він написав кілька цікавих поетичних творів, які припали до душі літературній спільноті, тому згодом Ян отримав запрошення ввійти до складу кількох газетних редколегій. Як доволі грамотна, з вченим ступенем, молода особа, Ян був дуже затребуваний (в ті часи у Львові — бізнес та культурній столиці Польщі, постійно відкривалися газети, а на більш як 30 друкарнях — видруковувалися числені епістолярні витвори, як літераторів, так і графоманів). Редагуючи різні видання на теренах Галичини, він не цурався інших робіт (канцеляриста в графа, учителювання), які потім стали йому в нагоді при написанні його творів.

Черговою, та визначальною, віхою у його житті стало антиросійське повстання 1863—1864, яке відбулося на теренах Польщі, коли поляки повстали, потерпаючи від гніту російського царату. Відчуваючи себе поляком та маючи військовий досвід Ян нелегально перетнув кордон та примкнув до повстанців. Як досвідчений військовик, він у ранзі капітана суттєво приклався до збройної борні поляків й декотрі його військові звитяги стали відомі навіть в цісарській Австрії. Тому опісля того, як повстання захлибнулося в крові, пролитої царськими карателями, Ян у 1864 році повернувся до Львова, але негайно був заарештований й змушений був відсидіти два роки в казематах. Такі ратні та суспільні звитяги надали Яну Ляму ще більшої поваги та авторитету в Станиславі, Львові, та й загалом в Галичині (в яку хлинули потоки біженців поляків, які рятувалися від царського гніту — нагадаймо, що Польща тоді була поділена між Австрійською та Російською імперіями і більшість її території, з Варшавою, була у складі Росії.

У 1865 році проживав у містечку Козова, селі Вікторівка (маєток тестя).

Ян Лам помер 3 серпня 1886 року і був похований на Личаківському цвинтарі.

Творчий доробок[ред.ред. код]

  • «Завіхост» (пол. Zawichost) — історична поема, 1856
  • «Марш Соколув» (пол. Marszu Sokołów) — гімн Польського гімнастичного товариства «Сокул», 1861
  • «Хроніки львівські» (пол. Kroniki lwowskie) — історична розвідка, 1869
  • «Панна Емілія: Великий світ Цапович» (пол. Wielki świat Capowic) — сатирична повість, 1869
  • «Обід у Пана Йонеса» (пол. Obiadek u Pana Jones) — сатиричне оповідання
  • «Бал у графства» (пол. Bal u hrabstwa) — сатиричне оповідання
  • «Якби не той заєць» (пол. Gdyby nie ten zając!) — сатиричне оповідання
  • «Пан комісар воєнний» (пол. Pan komisarz wojenny) — сатиричне оповідання, 1869
  • «Екстаза в Клекотові» (пол. Ekstaza w Klekotowie) — сатиричне оповідання
  • «Мандрівки пана Мацея» (пол. Wędrówki Pana Macieja) — сатиричне оповідання
  • «Польське щастя» (пол. Polskie szczęście) — сатиричне оповідання
  • «Скляний чоловік» (пол. Szklanny człowiek) — сатирична повість
  • «Автобіографія Яна Лама» (пол. Autobiografia J. Lama) — автобіографія
  • «Список в Бедфорд Ров» (пол. Spisek w Bedford Row) — сатирична повість
  • «Старожитній Звенигород і „Ячмінне поле“» (пол. Starożytny Dźwinogród i «Rożne Pole») — історична розвідка
  • «Студія сеймова» (пол. Studia sejmowe) — 1880
  • «Королевич в Галичині» (Koroniarz w Galicji) — сатирична повість, 1870
  • (пол. Głowy do pozłoty) — сатирична повість, 1873
  • «Ідеалісти» (пол. Idealiści) — сатирична повість, 1876
  • «Дивні кар'єри» (пол. Dziwne kariery) — сатирична повість, 1881

Примітки[ред.ред. код]

  1. І. Дуда, С. Ткачов, В. Ханас. Лям Ян… — С. 418—419.
  2. Stanisław Frybes. Lam Jan Paweł Ferdynand… — S. 417.

Джерела[ред.ред. код]

  • І. Дуда, С. Ткачов, В. Ханас. Лям Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 418-419. — ISBN 966-528-199-2.
  • Stanisław Frybes. Lam Jan Paweł Ferdynand // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — Tom XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 417—419. (пол.)
  • Grażyna Filip. Gry językowe Jana Lama, 2003. — 283 s. — ISBN 83-7338-112-8. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.