Ян Лукашевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ян Лукашевич
пол. Jan Łukasiewicz
Jan Łukasiewicz.jpg
Портрет Яна Лукашевича
Народився 21 грудня 1878(1878-12-21)
Львів
Помер 13 лютого 1956(1956-02-13) (77 років)
Alma mater Львівський університет
Галузь наукових інтересів Логіка, Філософія
Вчене звання Член Польської академії наук
Науковий ступінь Доктор філософії
Відомий завдяки: Польська нотація, Логіка Лукашевича

Ян Лукашевич (пол. Jan Łukasiewicz, 21 грудня 1878(18781221), Львів — †13 лютого 1956, Дублін, Ірландія) — польський логік і філософ, народився у Львові, який до поділу Польщі належав Польщі, а потім Галичині у складі Австро-Угорщині. Його праці відносяться до аналітичної філософії, математичної логіки та історії логіки. Він приніс інновації в традиційну логіку висловлювань, принцип несуперечливості і закон виключеного третього. Сучасні роботи по логіці Аристотеля спираються на традицію, започатковану в 1951 році створенням Лукашевичем революційної парадигми. Підхід Лукашевича був активізований на початку 1970-х в серії робіт Джона Коркорана[en] і Тімоті Смайлі, які повідомляють сучасні переклади Prior Analytics Робіна Сміта у 1989 році і Гізела Страйкера в 2009 році.[1] Лукашевич досі вважається одним з найбільш важливих істориків логіки.

Біографія[ред.ред. код]

Ян виріс у Львові у римо-католицькій сім'ї Павла Лукашевича, капітана в австрійській армії, і Леопольдіни, дочки службовця, та був єдиною дитиною в родині.

Він закінчив своє вчення філології в гімназії та в 1897 році пішов до Львівського університету, де він вивчав філософію і математику та був учнем Казимира Твардовського.

У 1902 році він отримав ступінь доктора філософії під патронажем імператора Франца Йосифа I Австрії, який дав йому спеціальну каблучку з діамантами.

Він провів три роки в якості приватного викладача, а в 1905 році він отримав стипендію для завершення своїх філософських досліджень в Берлінському університеті і Університеті Левена в Бельгії.

Лукашевич продовжував набувати вищий науковий ступінь та в 1906 році представив свою тезу в Університеті Львова. У 1906 році він був призначений викладачем в університеті, де він зрештою був призначений екстраординарним професором імператором Францом Йосифом I. Він викладав там до Першої світової війни.

У 1915 році він був запрошений для читання лекцій в якості повноправного професора Варшавського університету, який знову було відкрито після того, як закрили царським урядом в 19 столітті.

У 1919 Лукашевич покинув університет, щоб служити польським міністром релігійних культів і освіти в уряді Падеревського до 1920. Його навчальний план підкреслив раннє придбання логічних і математичних понять.

У 1928 році він одружився з Регіною Барвінською.

Він залишався професором Варшавського університету з 1920 до 1939 року до тих пір, коли будинок був зруйнований німецькими бомбами і університет був закритий під німецькою окупацією. Він був ректором університету двічі. У цей період Лукашевич і Станіслав Леснєвський заснували Львівсько-варшавську школу логіки, яка пізніше була стала міжнародно-відомою завдяки Тарському, який був студентом Лесневського.

Член Польської академії наук (1937).

Один з чільних представників львівсько-варшавської наукової школи.

Розробив оригінальну мову для формалізації логічних виразів (так звана безкінечна символіка Лукашевича).

З 1945 — професор Королівської ірландської академії в Дубліні.

Він і його дружина хотіли переїхати до Швейцарії, але не змогли отримати дозволу від німецької влади. Замість цього, влітку 1944 року, вони залишили Польщу за допомогою Генріха Шольца і провели останні кілька місяців війни в Мюнстері, Німеччина, сподіваючись хоч якось йти далі, можливо, до Швейцарії. Після війни він емігрував до Ірландії і працював в Університетському коледжі Дубліна аж до своєї смерті.

Робота[ред.ред. код]

Ряд Аксіоматизації класичної логіки висловлювань пов'язаний з Лукашевичем. Особливо елегантно те, що аксіоматизація має всього три аксіоми і досі використовується. Він був піонером, відкрившим багатозначну логіку; тризначна логіка висловів, введена в 1917 році, була першою явно аксіоматизовавшою класичне логічне числення. Він писав про філософію науки, і його підхід до виготовлення наукових теорій був схожий на мислення Карла Поппера.

Лукашевич винайшов польську нотацію (по імені свого громадянства) для логічних зв'язок коло 1920 року.

Визнання[ред.ред. код]

У 2008 році Польське Суспільство обробки інформації створило премію Яна Лукашевича, щоб представити її найбільш інноваційним польським ІТ-компаніям.

З 1999—2004 , Департамент комп'ютерних наук будівлі на UCD назвали на честь Лукашевича, поки всі кампуси не були перейменовані після того, як за ними були закріплені дисципліни.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. *Review of «Aristotle, Prior Analytics: Book I, Gisela Striker (translation and commentary), Oxford UP, 2009, 268pp., $39.95 (pbk), ISBN 978-0-19-925041-7.» in the Notre Dame Philosophical Reviews, 2010.02.02.

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.