Ян Пєкло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Пєкло
пол. Jan Piekło
Ян Пєкло
13-й Надзвичайний і Повноважний посол Польщі в Україні
26 жовтня 2016 — 31 січня 2019
Президент: Анджей Дуда
Попередник: Генрик Літвін
Наступник: Бартош Ціхоцький
 
Освіта: Ягеллонський університет
Народження: 20 листопада 1952(1952-11-20) (67 років)
Краків, Польща
Національність: поляк
Громадянство: Польща Польща
Діти: Кася

Ян Пєкло (пол. Jan Piekło, нар. 20 листопада 1952, Краків, Польща) — польський журналіст і дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні (з 26 жовтня 2016 по 31 січня 2019). Як журналіст описував події румунської революції 1989 року та війну в колишній Югославії. Автор двох книг про Балкани. Володіє українською мовою[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 листопада 1952 року в Кракові. Закінчив Ягеллонський університет, факультет польської філології.[2]

У 1978—1981 рр. — репортер видання «Gazeta Krakowska».

У 1982—1988 рр. — брав участь у підпільних виданнях солідарності. Після введення військового стану в Польщі практикував як психотерапевт по роботі з підлітками.[3]

У 1989—1991 рр. — репортер у газеті «Tygodnik Powszechny», а згодом редактор видання.

У 1991—1997 рр. — репортер-фрилансер у Югославії.

З 2000 року — редактор журналу FORUM, присвяченого єврейсько-християнським відносинам і співпраці.

У 2001—2002 рр. — координатор у польсько-американському проекті «Мости толерантності».

З 2005 року — виконавчий директор Фонду польсько-української співпраці ПАУСІ в Києві та Варшаві.

27.05.2016 — рішенням Комісії польського Сейму у закордонних справах, публіцист Ян Пєкло затверджений на посаді нового посла Польщі в Україні.[4]

3 серпня 2016 — призначений Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Україні.[5]

26 жовтня 2016 року — вручив вірчі грамоти Президенту України Петру Порошенку.[6]

31 січня 2019 року — відкликаний з посади посла згідно з Указом Президента Республіки Польща Анджея Дуди[7]; за повідомленнями польських ЗМІ, зокрема, «Газети Виборчої», його наступником буде Бартош Ціхоцький[8][9].

Автор книг[ред. | ред. код]

  • «Запах ангела», у 2015 році вийшов український переклад (історія кохання під час акцій польської «Солідарності», війни на Балканах, терактів 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку, Помаранчевої революції).

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина психолог.
  • Донька Кася — фотограф.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]