Ян Самійлович Огінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Самійлович Огінський
Народився 1625 або 1619
Помер 24 лютого 1684(1684-02-24)[1][2]
Краків, Річ Посполита
Країна  Річ Посполита
Посада писар польний литовський[d][3], воєвода Мстиславльський[4], Полоцький воєвода[2], польний гетьман литовський[5], посол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, староста мстиславськийd[6], deputy voivode of Vilniusd, староста Стокліськийd, Q66791405?, Q71836970?, Q122241134?[7] і Q117151385?[8]
Рід Огинські
Батько Самійло Лев Огінський
Мати Zofia Billewiczd
Брати, сестри Шимон Кароль Огінський
У шлюбі з Anna Siemaszkod і Joanna Naruszewiczd[4]
Діти Mikalojus Pranciškus Oginskisd, Leonas Kazimieras Oginskisd, Григорій Антоній Огінський, Казимир Домінік Огінський, Q67173869?, Elena Oginskid, Marianna Ogińskad[9], Q113374742? і Q121157584?

Герб Огінських

Ян Самійлович Огінський (Ян Я́цек; пол. Jan Samuelowicz або пол. Jan Jacek Ogiński; біля 1625 — 24 лютого 1684) — державний діяч Великого князівства Литовського, волковиський хорунжий з 1650 року, маршалок з 1657 р. підвоєвода віленський в 1661—1665 писар польний литовський в 1669—1672 воєвода мстиславський в 1672—1682, полоцький з 1682 року, одночасно польний гетьман литовський (з 1683).

Біографія[ред. | ред. код]

Представник князівського роду Огінських. Батько: тіун троцький Самійло Лев Огінський (бл. 1595—1657) матір: Софія Білевич (пом. 1644).

Учасник московсько-польської війни 1654—1667 років. У 1655 році перейшов на бік царя Олексія Михайловича, але вже в наступному році знову був у війську Великого князівства Литовського. Учасник битв зі шведськими та московськими військами. У 1675 році воював із кримськими татарами. У 1683 році брав участь в битві проти турків під Віднем.

За рахунок вдалого переходу від одного магнатського угруповання до іншого отримав великі земельні володіння. Володів маєтками Огінти, Микулин, Бакшт, Кропив'янка і іншими.

У 1654 році був обраний депутатом Трибуналу Литовського, в 1658, 1567 і 1568 роках обирався послом на Сейм Речі Посполитої.

У 1645 році одружився з Ганною Семашко, від якої мав синів Миколу Франтішека, Григорія Антонія, Льва Казимира і трьох дочок. У 1660 році одружився вдруге з Іоанною Теодорою Нарушевич, від якої мав синів Олександра Казимира Домініка і Марциана Антонія.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/jan-jacek-oginski-h-wlasnego
  2. а б в Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. LulewiczWarszawa: 2018. — С. 239. — ISBN 978-83-65880-49-9
  3. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 285.
  4. а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 9, Województwo mścisławskie XVI-XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: 2019. — С. 194. — ISBN 978-83-65880-76-5
  5. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 157.
  6. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 9, Województwo mścisławskie XVI-XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: 2019. — С. 168. — ISBN 978-83-65880-76-5
  7. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 9, Województwo mścisławskie XVI-XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: 2019. — С. 206. — ISBN 978-83-65880-76-5
  8. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. LulewiczWarszawa: 2018. — С. 252. — ISBN 978-83-65880-49-9
  9. Мицик Ю. Халецькі – провідний шляхетський рід Речицького краю у XVII–XVIII ст. // Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія СмоліяКиїв: Інститут історії України НАН України, 2010. — С. 1065. — 1096 с. — ISBN 978-966-02-5552-4

Література[ред. | ред. код]

  • Rachuba A. Ogiński Jan Jacek (zm. 1684) // Polski Słownik Biograficzny. — 1978. — T. XXIII. — S. 613—614. (пол.)