Ієн Сміт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ієн Сміт
англ. Ian Smith
Ієн Сміт
8-й прем'єр-міністр Родезіі[en]
13 квітня 1964 — 1 червня 1979[n 1]
Президент:
Монарх:
Попередник: Вінстон Філд
Наступник: Абель Музорева
Лідер опозиції[en] Зімбабве
18 квітня 1980 — травень 1987
Прем'єр-міністр: Роберт Мугабе
Президент: Канаан Банана
 
Партія: Родезійський фронт
Освіта: Університет Родса
Народження: 8 квітня 1919(1919-04-08)[4][5]
Селукве, Південна Родезія
Смерть: 20 листопада 2007(2007-11-20)[6][4][5] (88 років)
Кейптаун, ПАР
Віросповідання: пресвітеріанство[7]
Дружина: Джанет Вотт (1948-1994)
Діти: Роберт Вотт (усиновлена)
Джин Вотт (вдочерена)
Алек Сміт
 
Військова служба
Роки служби: 1941–1945
Приналежність:
Звання: UK-Air-OF2 infobox.svg Капітан
Битви: Друга світова війна
Нагороди:
Independence Decoration (Rhodesia) - ribbon bar.png Legion of Merit - civil (Rhodesia) - ribbon bar.png

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Ієн Сміт в 1990 році, виступаючи на вечері, що проводиться в його честь Клубом понеділка в Англії

Ієн (Ян) Дуглас Сміт (англ. Ian Douglas Smith, 8 квітня 1919 - 20 листопада 2007) - прем'єр-міністр британської колонії Південна Родезія з квітня 1964 по листопад 1965 р., потім - прем'єр Родезіі (з 1965 по 1979 р.).

Народився в м. Селукве (нині - Шуругві), навчався в Університеті Родса в ПАР. Під час другої світової війни служив у британських королівських ВПС. Служив на Близькому Сході, в Баальбеку проходив підготовку на Харрікейнах, що в Ірані прикривали нафтові промисли від можливих авіаційних атак. 4 листопада 1943 рік при посадці в умовах піщаної бурі шасі літака зачепилося за будинок і літак впав. Ієн Сміт дуже постраждав від аварії: було зламано щелепу, ногу й стегно. Півроку він провів у госпіталі. Влітку 1944 р. 237 «Родезійську ескадрилью» перевели до Італії. 22 червня літак Ієна Сміта було підбито. Йому вдалося вистрибнути з парашутом і він потрапив до місцевих селян, що його переховали. Потім він потрапив до місцевих партизанів і деякий час брав участь разом з ними в бойових діях проти німців. Згодом його переправили до французьких партизанів-макі і далі в Лондон. Війну Ієн Сміт закінчив у Норвегії.

З 1948 р. вів активну політичну діяльність, в 1962 р. став одним з організаторів партії Родезійський фронт. Після перемоги на виборах у 1962 р. партія сформувала уряд і в 1964 р. Ієн Сміт став прем'єром.

Протягом довгого часу Сміт протистояв спробам Великої Британії встановити в Родезії владу чорної більшості. В 1980 р. на виборах (що проходили, на думку багатьох спостерігачів, з грубими порушеннями законності) перемогла партія Роберта Мугабе. З 1980 лідер опозиції Зімбабве.

Протягом наступних п'яти років вплив Родезійського фронту у країні падав, і в 1987 р. Сміт пішов у відставку.

Джерела та примітки[ред.ред. код]

  1. Wood, 1999
  2. Oxford DNB
  3. Wood, 2008, с. 471
  4. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119559951 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  6. http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/africa/7104552.stm
  7. White, 1978, с. 10
  1. В очах Великої Британії, Сміт юридично перестав бути прем'єр-міністром, коли його уряд оголосив незалежність 11 листопада 1965 року [1] На практиці, він залишався на цій посаді до 1979 року[2]
  2. Уряд Сміта продовжував стверджувати вірність Єлизавети II, як "Королеві Родезії" після проголошення незалежності до 1970 року, але це не було визнано.[3]


Flag of Rhodesia.svg Це незавершена стаття про Родезію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.