Ян Творовський (Бучацький)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ян Творовський (Бучацький)

Jan z Sieradzkiego i Buczacza Tworowsky

Народився 1474?
Сєрадзьке воєводство?[1]
Помер 1547(1547)
Бучач
Поховання старий фарний костел (Бучач)
Підданство Корона Польська Herb Polska (Alex K).svg
Національність поляк
Ім'я при народженні Jan Tworowsky
Діяльність воєначальник, державний діяч
Посада польний гетьман коронний, воєвода подільський
Попередник Ян Каменецький
Наступник Марцін Каменецький
Конфесія католик
Рід Творовські, Бучацькі-Творовські
Родичі Радзивілл Миколай Кшиштоф (Чорний) (сват сина)
Якуб Бучацький (тесть)
Дружина Катажина з Бучацьких гербу Абданк
Діти Ян, Анджей[2] (або Ян, Миколай)[3]
Herb Pilawa.jpg

Ян Творовський (пол. Jan Tworowski; 1470/1474 — 1547[4][5][a][6]) — польський шляхтич гербу Пилява, польний гетьман коронний (1509—1520).

Життєпис[ред.ред. код]

Місце народження невідоме (підписувався «z Sieradźkiego»).[1]

Військовому мистецтву навчався під керівництвом князя, гетьмана литовського Костянтина Острозького. Був діяльним, мав здатність швидко приймати рішення. Отримав звання ротмістра. Його кар'єрі сприяв гетьман великий коронний (1503—1515 рр.) Миколай Каменецький. Брав участь у поході війська Королівства Польського під керівництвом гетьмана великого коронного Миколая Каменецького для захисту молдовського воєводи Богдана ІІІ Сліпого від турків. Разом зі Станіславом Лянцкоронським (воєводою сандомирським[7]) успішно відбив напад кримських татар на військо волоського воєводи Богдана[1] ІІІ Сліпого. У 1509—1520 роках керував обороною поточною. Від 1511 р. мав спільно зі Станіславом Лянцкоронським за ухвалою сейму контролювати Коломийське та Снятинське староства.[8] У березні 1512 року, перед битвою під Лопушним, загін із 585 вершників під проводом Яна Творовського (стояв на схід від Кам'янця-Подільського, пильнуючи так званий Кучманський шлях, що вів на Поділля, згодом був відтятий татарами від решти коронних військ) спостерігав за 20 000 татар, які зимували біля Чорного Лісу, коло витоків Інгулу.

13 березня 1515 р. на чолі загону з 70 вершників у переможному бою з перекопськими татарами (близько 2000 осіб[1]) не допустив нападу на Теребовлю (за даними С. Баронча, вершників було 40, витримали натиск добу, потім на підмогу прийшов загін Бучацького із 700 осіб, татар гнали аж до Меджибожа[1]). 1516 р. разом з Марціном Каменецьким та Станіславом Лянцкоронським виграв бій у татарського чамбулу біля Теребовлі (за даними С. Баронча, біля Теребовлі вбито 800 нападників, біля Підгаєць —500[1]).

Вів загін оборони поточної для участи в невдалій битві під Сокалем з кримськими татарами 2 серпня 1519 р.

Після одруження з Катажиною Бучацькою називав себе також дідичем Єзуполя.[9]

Помер 1547 року в Бучачі. Був похований у крипті старого фарного костелу Бучача,[10] За даними Шимона Старовольського, у Бучачі існував його існував надгробок[11] [12] (за Барончом, його поставив хтось із Бучацьких[13]) з епітафією на позолоченій мідній таблиці:

Hic jacet Magnificus Dominus, D.Joannes Tworowski Palatinus Podoliae, Dux fueram bello, pedibus nunc calcor humanis Nec quicquam nisi me nunc benefacta juvant, Vivite ergo sic nati, ut vivatis Olympo, Terra iter ad coelum est, ad Stygiumque canem. Dispone domui tuae, quia morieris et memorare novissimaquia non pecabis. Anno Domini 1547.[13]

Посади[ред.ред. код]

До 1509 року був гетьманом надвірним коронним. 1509 р. — призначений польним гетьманом коронним, був ним до 1520 року (в розвідці Янаса, Клачевського, Куртики, Сохацької названий командувачем поточної оборони). Підчаший (1514) та підстолій (1519) галицький. 1519 року отримав посаду каштеляна кам'янецького. 1540 р. каштелян кам'янецький.[14] Незадовго до смерті, перед 18 квітня[15] 1543 року,[1] призначений воєводою подільським, перебував на посаді до 28 березня 1547 року.[15] Несецький подав, що був старостою бучацьким.[16][b] Є відомості, що був також теребовлянським воєводою, які не підтверджені в розвідці Янаса, Клачевського, Куртики, Сохацької.[18]

Сім'я[ред.ред. код]

POL COA Abdank.svg

Був двічі одружений: вперше — з НН. Ґоздзкою (з Гвіздця (точніших даних поки немає), вдруге — з Катажиною Бучацькою (близько 1526 року,[19] за іншими даними, це був його єдиний шлюб[20]). Дружина — донька воєводи руського Якуба Бучацького. Віталій Михайловський називає її Катажиною Бучацькою на Барануві.[21]

Став власником чи посідачем значних маєтків[9] Бучача внаслідок шлюбу, також засновником роду Бучацьких-Творовських. У шлюбі народилися:

За іншими даними його синами були:

Василь Ульяновський стверджував, що мав доньку Беату — дружину Яна Кшиштофа Орлика (пом. 1592), прадіда гетьмана України Пилипа Орлика.[24][c]

Зауваги[ред.ред. код]

  1. У розвідці Янаса, Клачевського, Куртики, Сохацької вказано, що 28 березня 1547 згаданий ще як подільський воєвода → Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 145.
  2. Можливо, звістка пов'язана з тим, що до Бучача в 1508 році — за даними Л. Городиського та І. Зінчишина[17] — зі зруйнованої татарми Теребовлі перевели ґродський (старостинський) суд
  3. Називає його подільським воєводою, але, щоправда, Пилявою з Бучача, а не Яном Творовським чи Бучацьким.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 45.
  2. Buczaccy-Tworowscy (01) (пол.)
  3. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — T. 1. — Cz. 2. — S. 218—219.
  4. Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 145.
  5. Podole // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1887. — T. VIII : Perepiatycha — Pożajście. (пол.) — S. 459. (пол.)
  6. Є також 1557 у → Michałowski Witalij. Egzekucja dóbr… — S. 394 (одиничний випадок наразі).
  7. Niesiecki K. Korona polska… — T. 2. — S. 25.
  8. Kowalska H. Lanckoroński Stanisław z Brzezia h. Zadora (ok. 1465—1535) // Polski Słownik Biograficzny… — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 451—452.
  9. а б Czołowski Aleksander. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — S. 24. (пол.)
  10. цей костел розібрали з дозволу львівського латинського архієпископа Миколая Вижицького перед спорудженням сучасного костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії) → Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 92—93.
  11. Simon Starovolscius. Monumenta Sarmatarum. — Cracoviae : in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. — S. 491. (лат.)
  12. щоправда, в примітці на С. 16 до статті Я. К. Островського (Ostrowski Jan Karol. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — Cz. I. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 16. — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)) вказано, що С. 418—419 з праці Старовольського, а в книзі - це С. 491.
  13. а б в г Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 46.
  14. Niesiecki К. Korona polska… — T. 4. — S. 407.
  15. а б Михайловський В. Хто представляв Подільське воєводство на сеймах Польського королівства 1493—1548 рр.]. — С. 338.
  16. Niesiecki К. Korona polska… — T. 1. — Cz. 2. — S. 218.
  17. Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — С. 60. — ISBN 966-7255-01-8.
  18. Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 237.
  19. Stahoń B. Buczacki Jan Andrzej v. Jan starszy, h. Abdank (†1509) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — S. 84. — ISBN 83-04-03291-0 (репринт 1989 р.) (пол.)
  20. Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини… — C. 31.
  21. Michajłowski Witalij. Egzekucja dóbr rodziny Buczackich — Jazłowieckich — Tworowskich na Podolu w 1564 roku. — S. 394. (пол.)
  22. Plewczyński M. Sieniawscki Mikołaj h. Leliwa (1489—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 129. (пол.)
  23. Buczaccy-Tworowscy (01) (пол.)
  24. Ульяновський В. Пилип Орлик // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 421. — ISBN 5-203-01639-9.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Станіслав Одровонж
POL województwo podolskie IRP COA.svg Воєвода подільський
15421547
POL województwo podolskie IRP COA.svg Наступник
Ян Мелецький