Ян Урбан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ян Урбан
Lech - Górnik 2015.jpg
Особові дані
Повне ім'я Ян Урбан
Народження 14 травня 1962(1962-05-14) (57 років)
  Явожно, Польща
Зріст 176 см
Вага 72 кг
Громадянство Польща Польща
Іспанія Іспанія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1980—1981 Польща «Вікторія» (Явожно)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1981—1985 Польща «Заглембє» (С) 113 (23)
1985—1989 Польща «Гурнік» (З) 124 (54)
1989—1994 Іспанія «Осасуна» 168 (48)
1995 Іспанія «Вальядолід» 21 (3)
1995—1996 Іспанія «Толедо» 33 (6)
1996—1997 Німеччина «Ольденбург» 19 (3)
1998 Польща «Гурнік» (З) 11 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1981
1985—1991
Польща Польща (U-20)
Польща Польща

57 (7)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2003—2005
2004—2005
2007—2010
2010
2011
2012—2013
2014—2015
2015—2016
2017—2018
Іспанія «Осасуна Б»
Іспанія «Полідепортіво»
Польща «Легія»
Польща «Полонія» (Б)
Польща «Заглембє» (Л)
Польща «Легія»
Іспанія «Осасуна»
Польща «Лех»
Польща «Шльонськ»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ян Урбан (пол. Jan Urban; нар. 14 травня 1962, Явожно, Польща) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника.

Батько футболіста Пйотра Урбана[1]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився в бідній родині шахтарів[2], футбольну кар'єру розпочав у команді рідного міста «Вікторія» (Явожно). Протягом багатьох років суміщав кар'єру футболіста з робітничими посадами, такими як механік або водій[3]. Дорослу футбольну кар'єру розпочав у 1981 році у клубі «Заглембє» (Сосновець). У 1985 році підписав контракт з «Гурніком» (Забже), з яким досяг нкайбільшого успіху на клубному рівні: тричі ставав переможцем польського чемпіонату та одного разу Суперкубку країни.

Завдяки успіхам польської команди, а також впевненій та результативній грі Яна в національних змаганнях на нього звернули увагу іспанські клуби. У серпні 1989 року він підписав контракт з «Осасуною»[4], де незабаром став одним із найвидатніших та найхаризматичних гравців команди[1][5]. У своєму дебютному сезоні в Іспанії забив вісім м'ячів у 35 поєдинках, це досягнення Урбан покращив у сезоні 1990/91 років, коли відзначився 13-а голами в 34 матчах. Серед них одні з найпам'ятніших у складі команди з Памплони[6]: 30 грудня 1990 року, коли він відзначився хет-триком у переможному (4:0) поєдинку з мадридським «Реалом» на стадіоні Сантьяго Бернабеу[7]. Завдяки цьому результату «Осасуна» продемонструвала один з найкращих виступів в іспанському чемпіонаті, посівши четверте місце (у сезоні 2005/06 років команда повторила це досягнення) та кваліфікувалася до Кубку УЄФА.

Наступного сезону з 20-а голами став найкращим бомбардиром команди й допоміг їй уникнути пониження в класі. Невдалі результати «Осасуни» в іспанському чемпіонаті частково пояснювалися втомою через виступи в Кубку УЄФА, в якому команда дійшла до 1/8 фіналу, де мінімально поступилася «Штутгарту», який за підсумками того сезону став переможцем Бундесліги. Виліт з турніру від німецького клубу відбувся на Мерседес-Бенц Арені, де «Осасуна» перемогла з рахунком 3:2, в цьому поєдинку Урбан відзначився 2-а голами[8].

У сезоні 1992/93 років Ян сформував атакувальний дует зі своїм співвітчизником, Романом Косецьким, й відзначився 7-а голами. Наступного сезону Урбан втратив своє місце в складі, поступившись іншому польському атакувальному тандему: Ричард Штанек - Яцек Зьобер. Проте це не допомогло памплонському клубу врятувати сезон, який для команди завершився жахливо, оскільки ще за декілька турів до завершення чемпіонату «Осасуна» забезпечила собі виліт до Сегунда Дивізіону. Незважаючи на це Ян став другим найкращим бомбардиром з 5-а забитими м'ячами.

У сезоні 1994/95 років команда вперше після тривалої перерви виступала в Сегунді, незважаючи на те, що команду у статусі виконувача обов'язків головного тренера очолював Хосе Рохо: Урбан зіграв у 12-и матчах, в яких відзначився 3-а голами, допоки під час зимового трансферного вікна «Вальядолід» не запропонував йому повернутися до виступів у Прімері[9]. У новій команді провів півроку, при чому тимчасово змушений був грати не на позиції нападника, а центральним захисником[10]. Отже, його атакуючий внесок був мінімальним: три голи в 21 матчі, що не завадило вильоту «Вальядоліду», хоча того сезону клуб був «врятований» досить суперечливим розширенням Першого дивізіону до 22 команд-учасниць.

Незважаючи на це поляк продовжив свою кар'єру саме в Сегунді. Відмовившись від виступів за «Вальядолід», у вересні 1995 року він перейшов до «Толедо»[11]. Незважаючи на свої 33 роки, в кастильському клубі він завершив сезон добре, ставши другим найкращий бомбардир команди, з 6-а голами у 33 матчах.

У сезоні 1996/97 років залишив Іспанію, щоб виступати в клубі другого дивізіону Німеччини «Ольденбург». А вже через рік, у футболці «Гурнік» (Забже), завершив кар'єру футболіста.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У футболці національної збірної Польщі дебютував у 1985 році. Зіграв за національну команду 57 матчів, в яких відзначився 7-а голами. У складі польської команди став учасником чемпіонат світу 1986 року в Мексиці. Востаннє у футболці збірної виходив на поле в 1991 році в нічийному (1:1) поєдинку проти Англії.

Голи за збірну[ред. | ред. код]

# Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1. 18 березня 1987 Міський стадіон, Рибник, Польща Фінляндія Фінляндія
1–0
3–1
Товариський
2. 24 березня 1987 Олімпійський стадіон, Вроцлав, Польща Норвегія Норвегія
3–1
4–1
Товариський
3. 7 лютого 1989 Естадіо Насьйональ, Сан-Хосе (Коста-Рика) Коста-Рика Коста-Рика
2–4
2–4
Товариський
4. 12 квітня 1989 Стадіон Війська Польського, Варшава, Польща Румунія Румунія
2–1
2–1
Товариський
5. 17 квітня 1991 Стадіон Війська Польського, Варшава, Польща Туреччина Туреччина
2–0
3–0
кваліфікація Євро 1992
6. 14 серпня 1991 Муніципальний стадіон, Познань, Польща Франція Франція
1–0
1–5
Товариський
7. 16 жовтня 1991 Муніципальний стадіон, Познань, Польща Ірландія Ірландія
3–3
3–3
кваліфікація Євро 1992

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Початок[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри футболіста у сезоні 1998/99 років повернувся до Памплони, щоб розпочати кар'єру вже на тренерському містку. Розпочав роботу з молодіжною командою «Осасуни» спочатку як асистент, а потім і як головний тренер команди Дивізіону Пошани, з якою став переможцем юнацького чемпіонату країни[6] 2001 року, що стало безпрецидентним успіхом в історії наваррського футболу.

«Осасуна Б»[ред. | ред. код]

У сезоні 2003/04 та 2004/05 років тренував фарм-клуб памплонського клубу — «Осасуну Б»[5][12], а згодом перейшов на посаду технічного секретаря, де пропрацював до липня 2007 року.

«Легія» (Варшава)[ред. | ред. код]

Після цього прийняв пропозицію варшавської «Легії»[6]. Під керівництвом Яна столичний клуб двічі ставав срібним призером польського чемпіонату, а в 2008 році став володарем кубку Польщі, проте у березні 2010 року був звільнений з займаної посади[13][14].

Паралельно з роботою в «Легії», протягом місяця напередодні Євро-2008 працював помічником головного тренера національної збірної Польщі Лео Бенгаккера.

«Полонія» (Битом)[ред. | ред. код]

З 29 жовтня[15] по 10 грудня 2010 року очолював «Полонію» (Битом)[16].

«Заглембє» (Любін)[ред. | ред. код]

10 березня 2011 року підписав контракт з «Заглембє» (Любін), командою Екракляси, вищого дивізіону польського футбольного чемпонату, який було розраховано до червня 2012 року[17]. У клубі замінив Марека Байора. У жовтні 2011 року був звільнений та замінений Павлом Хапалем на посаді головного тренера «Заглембє» (Любін), оскільки на той час команда займала передостаннє місце в турнірній таблиці чемпіонату Польщі.

Повернення в «Легію»[ред. | ред. код]

У сезоні 2012/13 років знову тренував варшавську «Легію»[18]. Разом з командою того сезону завоював Кубок Польщі. 19 грудня 2013 року за згодою сторін припинив співпрацю зі столичним клубом[19]. Своє звільнення Ян пояснив розбіжністю з керівництвом у баченні створенні нової команди.

«Осасуна»[ред. | ред. код]

3 липня 2014 року став новим головним тренером першої команди «Осасуни», яка напередодні опустилася до Другого дивізіону іспанського чемпіонату[20]. Перед поляком постало завдання повернення команди до Прімери Був звільнений з зайнятої посади 28 лютого 2015 року після поразки, як опустила клуб з Наварри на 16-е місце в турнірній таблиці після 26-и ігор[21][22].

«Лех» (Познань)[ред. | ред. код]

12 жовтня 2015 року став новим головним тренером першої команди познанського «Леха»[23][24], однак його співпраця з Великопольським клубом припинилася 29 серпня 2016 року.

«Шльонськ» (Вроцлав)[ред. | ред. код]

5 січня 2017 року став головним тренером «Шльонська» (Вроцлав), підписавши з клубом 1,5-річний контракт[25]. 19 лютого 2018 року був звільнений з займаної посади.

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравець[ред. | ред. код]

«Гурнік» (Забже)

Як тренера[ред. | ред. код]

«Легія» (Варшава)
«Лех» (Познань)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Juan Morenilla (9 червня 2003). Apellidos con peso. El País. 
  2. Arturo García (22 січня 1991). Jan Urban, un goleador que no tira penaltis. El País. 
  3. Jordi Archs (16 вересня 1989). Jan Urban: la excepción de Osasuna. Mundo Deportivo. с. 48. 
  4. Mikel Goñi (31 серпня 1989). Jan Urban, presentado. Mundo Deportivo. с. 12. 
  5. а б "Mi ilusión es entrenar al primer equipo (7). Revista oficial del Club Atlético Osasuna. квітень 2003. с. 30–33. Архів оригіналу за 1 січня 2011. 
  6. а б в Jan Urban se desvincula del Club Atlético Osasuna. Club Atlético Osasuna. 4 липня 2007. Архів оригіналу за 19 лютого 2010. 
  7. Carlos Carbajosa (31 грудня 1990). "Palo" navarro para el Madrid. Mundo Deportivo. с. 16. 
  8. Mikel Goñi (6 листопада 1991). Apoteosis europea de Osasuna. Mundo Deportivo. с. 16–17. 
  9. Monreal F. (3 січня 1995). Soler viene a Pamplona y Urban va a Valladolid. Mundo Deportivo. с. 26. 
  10. Arturo Alvarado (23 квітня 1995). El Valladolid quiere negar su estadística. Mundo Deportivo. с. 16. 
  11. Jan Urban firma con el Toledo. Mundo Deportivo. 1 вересня 1995. с. 37. 
  12. M. De Zúñiga, Uxue (2 травня 2003). "Hay que estar salvados cuanto antes". AS. 
  13. Jan Urban, destituido en el Legia de Varsovia. Diario de Navarra. 17 березня 2010. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. 
  14. Stefan Białas nowym trenerem Legii Warszawa. Mirosław Trzeciak zrezygnował (pl). Gazeta.pl. 14 березня 2010. Процитовано 9 вересня 2013. 
  15. Zmiana na stanowisku Trenera Polonii Bytom (pl). poloniabytom.com.pl. 2010-10-29. Процитовано 2015-10-12. 
  16. Trener Jan Urban odszedł z Polonii Bytom (pl). dziennikzachodni.pl. 2010-12-10. Процитовано 2015-10-12. 
  17. Urban entrenará al Zaglebie Lubin polaco. Marca. 10 березня 2011. 
  18. Agencia EFE (30 травня 2012). Jan Urban, nuevo técnico del Legia de Varsovia. AS. 
  19. Jan Urban nie jest już trenerem Legii (pl). Legia Warszawa. 19 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013. 
  20. Urban, el nuevo entrenador, llega el martes a Pamplona. Diario Vasco. 5 липня 2014. 
  21. Agencia EFE (28 лютого 2015). Jan Urban, destituido; su sustituto es José Manuel Mateo. AS. 
  22. Jan Urban odchodzi z Osasuny (pl). 90minut.pl. 28-02-2015. Процитовано 28-02-2015. 
  23. Agencia EFE (12 жовтня 2015). Jan Urban, nuevo técnico del Lech Poznan. Mundo Deportivo. 
  24. Lech Poznań (12 жовтня 2015). Zmiany w sztabie szkoleniowym (pl). Процитовано 12 жовтня 2015. [недоступне посилання з травень 2019]
  25. Artur Długosz. Oficjalnie: Jan Urban nowym trenerem Śląska Wrocław (pl). sportowefakty.wp.pl. Процитовано 2017-01-05. 

Посилання[ред. | ред. код]