Ян Щепанський (соціолог)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Щепанський
Jan Szczepański
Народився 14 вересня 1913(1913-09-14)
Устронь
Помер 16 квітня 2004(2004-04-16) (90 років)
Варшава
Поховання
Громадянство Польща Польща
Національність поляк
Діяльність політик, соціолог
Відомий завдяки соціологія
Alma mater Познанський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Заклад Лодзький університет, Інститут філософії та соціології ПАН
Членство Польська академія наук
Посада професор, ректор Лодзького університету (19521956)
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Звання професор

Ян Щепанський (Щепаньський, пол. Jan Szczepański) (14 вересня 1913, Устронь — 16 квітня 2004, Варшава) — польський соціолог, професор гуманітарних наук, професор, ректор Лодзького університету (19521956), професор Військово-політичної академії ім. Ф. Дзержинського, дійсний член Польської академії наук (далі — ПАН). Його праці присвячені теорії та історії соціології і дослідженням трансформації соціальної структури.

Життєпис[ред. | ред. код]

Меморіальна таблиця, присвячена Яну Щепанському, на будинку Устроньського музею

Народився в 1913 році в м Устронь Цешинського повіту Сілезького воєводства у сім'ї селянина.

Навчався і отримав докторський ступінь 1939 року у Познанському університеті. Працював у цьому виші асистентом Флоріана Знанецького.

Під час Другої світової війни 19391945 був на військовій службі, потім вивезений на примусові роботи до Німеччини та Австрії. Після закінчення війни деякий час перебував у таборах для переміщених осіб.

Після війни повернувся на Батьківщину, в 19451970 роках працював у Лодзькому університеті. В 1951-му став професором, a в 19521956 роках — ректором цього вишу.

Протягом багатьох років Ян Щепанський був співробітником, у 1956 році керівником Департаменту емпіричних соціологічних досліджень, у 19681970 роках також працював директором Інституту філософії та соціології ПАН.

Був підписантом так званого «Листа 34-х», у якому польські інтелектуали та дисиденти виступили проти обмежень на виділення паперу на друк книжок та журналів, а також проти загострення цензури в пресі у ПНР (1964) і, одночасно, листа до «The Times», в якому стверджувалося, що в Польщі не було репресій i дискредитації «Radio Wolna Europa».

В 19661970 — президент Міжнародної соціологічної асоціації.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

З 1964 — член-кореспондент, а з 1970 року — дійсний член Польської Академії наук. Із 1972 р. був дійсним членом Американської академії мистецтв і наук та Фінської Академії наук і літератури, з 1975 р. — Американської Національної академії освіти.

В 19711980 рр. був віце-президентом ПАН, a в 19711973 р. Головою Комітету експертів з розробки Доповіді про стан освіти. В 1974 р. отримав Державну премію І ступеня. В 1981 р. він став одним із засновників Польського дитячого фонду, а потім був його головою і почесним головою.

Депутат[ред. | ред. код]

Ян Щепанський був депутатом Сейму ПНР в 19571961 і 19721985 рр., членом Державної ради (19771982), головою соціально-економічної ради в Сеймі (19821985), а також членом Ради літніх людей, інвалідів та недієздатних осіб Ради Міністрів (1982—1991). У 1974 р. обраний до складу Ради Товариства польсько-радянської дружби. В 1983 р. обраний до складу Національної ради Товариства польсько-радянської дружби.

В 19881990 роках — член Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва.

В 1982-му пішов у відставку. Член Консультативної ради Голови Державної ради ПНР Войцеха Ярузельського.

Польський соціолог отримав звання почесного доктора таких університетів:

Останні роки[ред. | ред. код]

На його 80-річчя міська рада м. Устронь вперше в історії присвоїла йому звання почесного громадянина Устроня. 2 листопада 1998-го Указом Президента Кваснєвського пан Щепанський нагороджений Великим Хрестом ордена Відродження Польщі.

Помер Ян Щепанський 16 квітня 2004-го у Варшаві. В квітні 2012 року йому було споруджено пам'ятник в центрі Устроня біля міської бібліотеки.

Соціологічний доробок[ред. | ред. код]

Ян Щепанському належать праці з теоретичної соціології, історії соціології, соціології вищої освіти, соціальної структури польського суспільства. Він був організатором прикладних соціологічних досліджень у ПНР. Із 1958 р. керував виданням «Дослідження робітничого класу й інтелігенції» (пол. "Z badán klasy robotniczej i inteligencji ", t. 1–24, 19591966).

На основі свого курсу лекцій видав книгу «Елементарні поняття соціології» (пол. Elementarne pojęcia socjologii, 1963), яка виконувала роль підручника з соціології. Польський соціолог досліджує соціальні відносини та суспільні форми, в яких вони об'єктивуються: соціальні інституції, соціальні групи та спільноти, соціальні процеси, що є результатом змін у соціальних відносинах. Як предмет соціології Щепанський виділяє в системі всіх суспільних відносин особливу область соціального життя, котра не є тотожною зі сферами економічного, політичного та духовного життя суспільства, а пов'язана з ними або як зі своєю основою, або як зі своїм продуктом.

Книга Яна Щепаньського «Соціологія. Розвиток проблематики та метод» (пол. "Socjologia. Rozwoj problematyki i metod", 1961) є першою в польській соціологічній літературі спробою створити підручник із історії соціології. Польський учений у ній прослідковує розвиток основних соціологічних шкіл і напрямків відповідно до прийнятих у них онтологічних і методологічних передумов.

Результатом багаторічної педагогічної й організаторської діяльності Яна Щепанського на ниві вищої освіти є його праця «Соціологічні аспекти вищої освіти» (пол. "Socjologiczne zagadnienia wyzszego wyksztalczenia", 1963). Вона ґрунтується на емпіричних дослідженнях і є розробкою теорії виховання у вишах. Основним положенням цієї теорії є поняття «виховних відносин» між професурою та студенством, яке включає виконання взаємних обов'язків. Ян Щепанський аналізує сукупність умов, які забезпечують успішне здійснення завдань вищої освіти.

Найважливіші праці[ред. | ред. код]

  • пол. Inteligencja i społeczeństwo (Інтелект і суспільство, 1957)
  • пол. Socjologia. Rozwój problematyki i metod (Соціологія. Розвиток проблематики та метод, 1961)
  • пол. Elementarne pojęcia socjologii (Елементарні поняття соціології, 1963)
  • пол. Socjologiczne zagadnienia wyższego wykształcenia (Соціологічні аспекти вищої освіти, 1963)
  • пол. Rozważania o Rzeczypospolitej (Роздуми про Річ Посполиту, 1971)
  • пол. Raport o stanie oświaty (Рапорт про стан освіти, 1973)
  • пол. Zmiany społeczeństwa polskiego w procesie uprzemysłowienia (Зміни в польському суспільстві в процесі індустріалізації, 1974)
  • пол. Sprawy ludzkie (Людські справи, 1978)
  • пол. Konsumpcja a rozwój człowieka (Споживання і людський розвиток, 1981)
  • пол. Polska wobec wyzwań przyszłości (Польща та виклики майбутнього, 1987)
  • пол. O indywidualności (Про індивідуальність, 1988)
  • пол. Polskie losy (Польські долі, 1993)
  • пол. Wizje naszego czasu (Бачення нашого часу, 1995)

Література[ред. | ред. код]

  • Bogdan Snoch: Górnośląski Leksykon Biograficzny. Suplement do wydania drugiego. Katowice: Muzeum Śląskie, 2006, s. 109, 110. ISBN 83-60353-11-5.
  • Społeczeństwo i socjologia: księga poświęcona Profesorowi Janowi Szczepańskiemu. Wrocław: Ossolineum, 1985. ISBN 83-04-01747-4.
  • Jan Szczepański: humanista, uczony, państwowiec; księga wspomnień. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 2005 ISBN 83-7059-731-9 (redaktor naukowy: Jolanta Kulpińska);
  • Profesor Jan Szczepański. Łódź: Łódzkie Towarzystwo Naukowe, 2009 (seria: Sylwetki Łódzkich Uczonych; z. 92), (redaktor Jolanta Kulpińska).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Інформаційна картка Яна Щепаньського на сайті Міжнародної соціологічної асоціації [1]англ.
  • Щепаньский (Szczepański), Ян // Философская Энциклопедия. В 5-х т. — М.: Советская энциклопедия. Под редакцией Ф. В. Константинова. 1960—1970. [2]рос.