Ян де Вітте
| Ян де Вітте | |
|---|---|
 Колишній домініканський костел у Львові створений за проектом Де Вітте | |
| Ім'я при народженні | Ян Віт |
| Псевдо | Ян де Віт |
| Народився |
1709[1] Полтава, Гетьманщина, Московське царство |
| Помер |
1785 Кам'янець Подільський |
| Поховання | Кам'янець Подільський, костел Петра і Павла |
| Громадянство (підданство) |
Польща |
| Місце проживання | Кам'янець Подільський |
| Діяльність | архітектор, військовик |
| Magnum opus | Церква Пресвятої Євхаристії |
| Титул | граф |
| Посада | комендант |
| Рід | Вітте |
| Родичі |
Йоган Вітт (внук) Софія Клявоне |
| У шлюбі з |
Констанція Маріана Любонська |
| Діти |
Антоній Йозеф Текля Консолата |
| Нагороди | Орден Св. Станіслава |
Ян де Вітте (пол. Jan de Witte; 8 червня 170? Кам'янець-Подільський — 24 грудня 1785 там само) — військовий інженер та архітектор вірменського.[2] чи нідерландського[3] походження.
Життєпис[ред. | ред. код]
Мечислав Орлович вказував на його нідерландське походження.
За даними Антонія Ролле, Ян де Вітте — уродженець Кам'янця, походить з простої вірменської родини торгівця Яна Віта.[2] Прізвище його було спочатку Віт, з часом змінювалося на Вітт, Вітте, де Вітте. Перша згадка про Яна Віта в метричних книгах кам'янецького костелу і його дружини Констанції — 16 вересня 1720, коли вони хрестили першого сина — Антонія Віта, який пізніше став священиком у Жванці.
26 лютого 1726 Ян Віт розпочав військову службу. 1731-го хорунжий, 1736 — капітан артилерії. Тоді ж став вдівцем і одружується другий раз з Маріаною Любонською. 29 серпня 1739 — народився син Йозеф Зефірин Віт. 16 вересня 1741 — народилася донька Текля, пізніше — Консолята.
1758 — підполковник, 1763 — полковник, 1768 — генерал піхоти і заступник коменданта Кам'янця. Тоді за видатні заслуги йому надано шляхетський титул і до прізвища дописали ще одне «Т». 1773 року — після надання йому ордену Св. Станіслава отримав в прізвищі ше одну зміну і писався вже Ян де Вітт. З 1781 — вже як генерал-лейтенант отримує посаду коменданта Кам'янця.
24 листопада 1780 померла дружина Яна де Вітте, засмучена одруженням сина Йозефа з Софією Вітт-Потоцькою.
Після отримання інженерної освіти працював в Корпусі інженерів коронних. Здобув титул графа в 1767, а в 1772 відзначений орденом Св. Станіслава. Був комендантом Кам'янця-Подільського (1768–1785 рр.), генерал-лейтенантом коронних військ і шанованим архітектором, прихильником стилю бароко. Разом з дружиною Маріанною з Любоньських були поховані в підземеллі кафедрального костелу Святих Петра і Павла.
Доробок[ред. | ред. код]
- Ансамбль сакральних споруд і фортифікацій костелу Кармелітів у Бердичеві (1739).
- У Львові:
- перебудова Палацу Любомирських (1740-ві)
- проектування костелу домініканців (1749)
- перебудова костелу Марії Магдалини (1758)
- Палац Любомирських в Рівному, згорів у 1927 році.
- Палац в Кам'янці-Подільському (не зберігся).
- Тріумфальна арка в Кам'янці-Подільському.
- Костел в Купині на Поділлі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ а б Ян де Вітте — будівничий і захисник Кам'янця. Ескізи до портрету.
- ↑ Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.— Lwów-Warszawa, 1925.— 276 s.— S. 50. (пол.)</
Джерела[ред. | ред. код]
- Вітт Ян де // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. — С. 126—127.
- Козицький А. Вітте Ян де // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 404. — ISBN 978-966-7007-68-8.
