Японська груша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Груша японська
Nashi pear.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Рід: Груша (рід) (Pyrus)
Секція: Pyrus sect. Pashia
Вид:
Груша японська (P. pyrifolia)
Біноміальна назва
Pyrus pyrifolia
(Burm.) Nak., 1926

Груша японська або азійська (Pyrus pyrifolia; яп. , наші) — рослина роду груш родини трояндових, що широко культивується у Східній Азії.

Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Висота стовбура дикої груші азійської 7–15 м. Культурні сорти, як правило, не перевищують 6 м. Гілочки пурпурово-брунатні або темно-брунатні, коли старі, ворсисті, коли молоді, незабаром стають голими. Листя: прилистки лінійно-ланцетні, 1–1.5 см, на краю ворсисті й цілі, вершина загострена; ніжка листка 3–4.5 см, спочатку запушена, потім гола; листова пластина 7–12 × 4–6.5 см, яйцювата-еліптична або яйцювата, молода гола або коричнево-тонко-шерстиста, основа закруглена або майже серце-подібна, рідко широко клиноподібна, край щетинисто-пилчастий, верхівка гостра[1].

Китиця зонтикоподібна, 6–9-квіткова. Квітки японської груші мають 5 білих пелюсток. Діаметр квітів — 2.5–3.5 см. Чашолистки трикутної-яйцеподібної форми, ≈ 5 мм. Пелюстки яйцеподібні, 1.5–1.7 см, вершина округла. Тичинок 20, ≈ 1/2 довжини пелюсток. Форма плодів ± округла. Колір плодів коричнюватий з блідими крапками, але в культурі залежить від сорту (може бути світло-коричневим або жовтуватим зі світлими плямами).[1]

Період цвітіння: квітень; період плодоношення: серпень[1].

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Природній ареал виду — південно-східна Азія: пд. Китай, Лаос, В'єтнам; натуралізований у Японії[2][3].

Населяє теплі дощові регіони; росте на висотах 100–1400 метрів[1].

Сорти[ред. | ред. код]

Далекосхідні сорти груші азійської діляться на дві групи. Більшість культиварів відноситься до групи Akanashi (відрізняються жовто-коричневої шкіркою). Представники другої групи культиварів Aonashi мають жовто-зелену шкірку.

Деякі відомі на Далекому Сході культивари:

  • 'Chojuro' (ja:長十郎, Японія, 1893) ('Akanashi')
  • 'Kosui' (ja:幸水, Японія, 1959), ('Akanashi')
  • 'Hosui' (ja:豊水, Японія, 1972) ('Akanashi')
  • 'Imamuraaki' (ja:今村秋, Японія) ('Akanashi')
  • 'Nijisseiki' (ja:二十世紀, Японія, 1898) ('Aonashi')
  • 'Niitaka' (ja:新高, Японія, 1927) ('Akanashi')
  • 'Okusankichi' (ja:晩三吉, Японія) ('Akanashi')
  • 'Raja' (новий культивар) ('Akanashi')
  • 'Shinko' (ja:新興, Японія, не пізніше 1941) ('Akanashi')
  • 'Hwangkeum' (ko:황금, zh:黄金, Корея, 1984, 'Niitaka' x 'Nijisseiki')('Akanashi')
  • На честь одного із сортів японської груші, нідзіссейкі (яп. 二十世紀, Nijisseiki — «20 сторіччя»), названо астероїд 16730 Нідзіссейкі.

Інші назви[ред. | ред. код]

  • Груша грушолиста;
  • Азійська груша;
  • Груша Насі (яп. 梨);
  • Насі;

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Pyrus pyrifolia. Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 14.09.2021.  (англ.)
  2. Pyrus pyrifolia. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 14.09.2021.  (англ.)
  3. Pyrus pyrifolia. GRIN. Архів оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 14.09.2021.  (англ.)