Японський телефонний алфавіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Японський телефонний алфавіт (яп. 和文通話表, わぶんつうわひょう Таблиця для японського тексту при телефонних переговорах) — фонетичний алфавіт для японської мови, сконструйований для передачі і прийому знаків кани, чисел та інших знаків.

Алфавіт був розроблений японським Міністерством пошти та телекомунікацій (з 2001 року розформовано). Використовується також збройними силами Японії.

Букви[ред. | ред. код]

До кожного складу кани приписується слово, яке починається з цього складу, наприклад, «Сакура но СА» — «СА як в "Сакура"». Дзвінкі склади, які на письмі позначаються знаком дзвінкості (дакутен), не мають власних слів і передаються як глухі з подальшим додаванням слова «дакутен»: так, склад «дза» вимовляється як «Сакура но СА дакутен». Склади ряду «па», що позначаються хандакутеном, передаються як склади ряду «ха» з подальшим додаванням слова «хандакутен»: наприклад, «пе» вимовляється як «Хейва но ХЕ хандакутен».

Кана Прочитання Кана Прочитання Кана Прочитання Кана Прочитання Кана Прочитання
あ/ア 朝日のア
Асахі но А
い/イ いろはのイ
Іроха но І
う/ウ 上野のウ
Уено но У
え/エ 英語のエ
Ейґо но Е
お/オ 大阪のオ
О:сака но О
か/カ 為替のカ
Кавасе но КА
き/キ 切手のキ
Кітте но КІ
く/ク クラブのク
Курабу но КУ
け/ケ 景色のケ
Кесікі но КЕ
こ/コ 子供のコ
Кодомо но КО
さ/サ のサ
Сакура но СА
し/シ 新聞のシ
Сімбун но СІ
す/ス すずめのス
Судзуме но СУ
せ/セ 世界のセ
Секай но СЕ
そ/ソ そろばんのソ
Соробан но СО
た/タ 煙草のタ
Табако но ТА
ちどりのチ
Тідорі но ТІ
つ/ツ つるかめのツ
Цурукаме но ЦУ
て/テ 手紙のテ
Теґамі но ТЕ
と/ト 東京のト
То:кьо: но ТО
な/ナ 名古屋のナ
Наґоя но НА
に/ニ 日本のニ
Ніппон но НІ
ぬ/ヌ 沼津のヌ
Нумадзу но НУ
ね/ネ ねずみのネ
Недзумі но НЕ
の/ノ 野原のノ
Нохара но НО
は/ハ はがきのハ
Хаґакі но ХА
ひ/ヒ 飛行機のヒ
Хіко:кі но ХІ
ふ/フ 富士山のフ
Фудзісан но ФУ
へ/ヘ 平和のヘ
Хейва но ХЕ
ほ/ホ 保険のホ
Хокен но ХО
ま/マ マッチのマ
Матті но МА
み/ミ 三笠のミ
Мікаса но МІ
む/ム 無線のム
Мусен но МУ
め/メ 明治のメ
Мейдзі но МЕ
も/モ もみじのモ
Момідзі но МО
や/ヤ 大和のヤ
Ямато но Я
ゆ/ユ 弓矢のユ
Юмія но Ю
よ/ヨ 吉野のヨ
Йосіно но ЙО
ら/ラ ラジオのラ
Радзіо но РА
り/リ りんごのリ
Рінґо но РІ
る/ル 留守居のル
Русуї но РУ
れ/レ れんげのレ
Ренґе но РЕ
ろ/ロ ローマのロ
Ро:ма но РО
わ/ワ わらびのワ
Варабі но ВА
ゐ/ヰ ゐどのヰ
Відо но (В)І
ゑ/ヱ 鍵のあるヱ
Каґі но ару (В)Е
を/ヲ 尾張のヲ
(В)Оварі но (В)О
ん/ン おしまいのン
Ошімай но Н
濁点
Дакутен
半濁点
Хандакутен

Цифри[ред. | ред. код]

Для передачі цифр у японському телефонному алфавіті використовується словосполучення «су:дзі но …» («цифра …»), що пишеться перед словом. Оскільки в японській для кожного з кількісних числівників існує дві назви (китайського походження і японського) і деякі з них співзвучні, для цифр вибираються максимально несхожі вимови, щоб уникнути помилки при прийомі на слух. Наприклад, співзвучні назви «іті» (один) і «сіті» (сім), тому у фонетичному алфавіті вони називаються відповідно «су:дзі но хіто» і «су:дзі но нана».

Цифра Прочитання Цифра Прочитання Цифра Прочитання Цифра Прочитання Цифра Прочитання
Су:дзі но хіто Су:дзі но ні Су:дзі но сан Су:дзі но йон Су:дзі но ґо
Су:дзі но року Су:дзі но нана Су:дзі но хаті Су:дзі но кю: Су:дзі но мару

Спеціальні символи[ред. | ред. код]

Знак Прочитання Знак Прочитання Знак Прочитання Знак Прочитання Знак Прочитання
Тьо:он Куґірі тен Данраку Сітамукі какко Увамукі какко

Література[ред. | ред. код]

  • (яп.) 服部武, 藤岡雅宣. ワイヤレス・ブロードバンド教科書高速IPワイヤレス編. — インプレスr&d, 2006. — 381 с. — ISBN 9784844322726.