Японський телефонний алфавіт
Японський телефонний алфавіт (яп. 和文通話表, わぶんつうわひょう Таблиця для японського тексту при телефонних переговорах) — фонетичний алфавіт для японської мови, сконструйований для передачі і прийому знаків кани, чисел та інших знаків.
Алфавіт був розроблений японським Міністерством пошти та телекомунікацій (з 2001 року розформовано). Використовується також збройними силами Японії.
Букви[ред. | ред. код]
До кожного складу кани приписується слово, яке починається з цього складу, наприклад, «Сакура но СА» — «СА як в "Сакура"». Дзвінкі склади, які на письмі позначаються знаком дзвінкості (дакутен), не мають власних слів і передаються як глухі з подальшим додаванням слова «дакутен»: так, склад «дза» вимовляється як «Сакура но СА дакутен». Склади ряду «па», що позначаються хандакутеном, передаються як склади ряду «ха» з подальшим додаванням слова «хандакутен»: наприклад, «пе» вимовляється як «Хейва но ХЕ хандакутен».
Кана | Прочитання | Кана | Прочитання | Кана | Прочитання | Кана | Прочитання | Кана | Прочитання |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
あ/ア | 朝日のア Асахі но А |
い/イ | いろはのイ Іроха но І |
う/ウ | 上野のウ Уено но У |
え/エ | 英語のエ Ейґо но Е |
お/オ | 大阪のオ О:сака но О |
か/カ | 為替のカ Кавасе но КА |
き/キ | 切手のキ Кітте но КІ |
く/ク | クラブのク Курабу но КУ |
け/ケ | 景色のケ Кесікі но КЕ |
こ/コ | 子供のコ Кодомо но КО |
さ/サ | 桜のサ Сакура но СА |
し/シ | 新聞のシ Сімбун но СІ |
す/ス | すずめのス Судзуме но СУ |
せ/セ | 世界のセ Секай но СЕ |
そ/ソ | そろばんのソ Соробан но СО |
た/タ | 煙草のタ Табако но ТА |
チ | ちどりのチ Тідорі но ТІ |
つ/ツ | つるかめのツ Цурукаме но ЦУ |
て/テ | 手紙のテ Теґамі но ТЕ |
と/ト | 東京のト То:кьо: но ТО |
な/ナ | 名古屋のナ Наґоя но НА |
に/ニ | 日本のニ Ніппон но НІ |
ぬ/ヌ | 沼津のヌ Нумадзу но НУ |
ね/ネ | ねずみのネ Недзумі но НЕ |
の/ノ | 野原のノ Нохара но НО |
は/ハ | はがきのハ Хаґакі но ХА |
ひ/ヒ | 飛行機のヒ Хіко:кі но ХІ |
ふ/フ | 富士山のフ Фудзісан но ФУ |
へ/ヘ | 平和のヘ Хейва но ХЕ |
ほ/ホ | 保険のホ Хокен но ХО |
ま/マ | マッチのマ Матті но МА |
み/ミ | 三笠のミ Мікаса но МІ |
む/ム | 無線のム Мусен но МУ |
め/メ | 明治のメ Мейдзі но МЕ |
も/モ | もみじのモ Момідзі но МО |
や/ヤ | 大和のヤ Ямато но Я |
ゆ/ユ | 弓矢のユ Юмія но Ю |
よ/ヨ | 吉野のヨ Йосіно но ЙО | ||||
ら/ラ | ラジオのラ Радзіо но РА |
り/リ | りんごのリ Рінґо но РІ |
る/ル | 留守居のル Русуї но РУ |
れ/レ | れんげのレ Ренґе но РЕ |
ろ/ロ | ローマのロ Ро:ма но РО |
わ/ワ | わらびのワ Варабі но ВА |
ゐ/ヰ | ゐどのヰ Відо но (В)І |
ゑ/ヱ | 鍵のあるヱ Каґі но ару (В)Е |
を/ヲ | 尾張のヲ (В)Оварі но (В)О | ||
ん/ン | おしまいのン Ошімай но Н |
゛ | 濁点 Дакутен |
゜ | 半濁点 Хандакутен |
Цифри[ред. | ред. код]
Для передачі цифр у японському телефонному алфавіті використовується словосполучення «су:дзі но …» («цифра …»), що пишеться перед словом. Оскільки в японській для кожного з кількісних числівників існує дві назви (китайського походження і японського) і деякі з них співзвучні, для цифр вибираються максимально несхожі вимови, щоб уникнути помилки при прийомі на слух. Наприклад, співзвучні назви «іті» (один) і «сіті» (сім), тому у фонетичному алфавіті вони називаються відповідно «су:дзі но хіто» і «су:дзі но нана».
Цифра | Прочитання | Цифра | Прочитання | Цифра | Прочитання | Цифра | Прочитання | Цифра | Прочитання |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
一 | Су:дзі но хіто | 二 | Су:дзі но ні | 三 | Су:дзі но сан | 四 | Су:дзі но йон | 五 | Су:дзі но ґо |
六 | Су:дзі но року | 七 | Су:дзі но нана | 八 | Су:дзі но хаті | 九 | Су:дзі но кю: | 〇 | Су:дзі но мару |
Спеціальні символи[ред. | ред. код]
Знак | Прочитання | Знак | Прочитання | Знак | Прочитання | Знак | Прочитання | Знак | Прочитання |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ー | Тьо:он | 、 | Куґірі тен | ∟ | Данраку | ( | Сітамукі какко | ) | Увамукі какко |
Література[ред. | ред. код]
- (яп.) 服部武, 藤岡雅宣. ワイヤレス・ブロードバンド教科書高速IPワイヤレス編. — インプレスr&d, 2006. — 381 с. — ISBN 9784844322726.