Яранга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яранга

Яра́нгачукотської) — назва переносного житла народів Північно-Східного Сибіру на крайній півночі Азії (Чукотський автономний округ Росії).

Будування і структура[ред. | ред. код]

Яранга у плані кругла, зі скошеними до осереддя стінками, являє собою розбірне напівсферичне шатро (намет). Каркас, тобто циліндрична стіна й конічна покрівля складалися з трьох основних жердин (тичин). У тундрових чукчів яранги вкривались оленячими шкурами (таких шкур на будівництво однієї яранги могло бути використано аж 50), у приморських чукчів, ітельменів і коряків — моржовими.

Чукотська жінка з дітьми біля яранги

Всередині яранга розділялась пологами у вигляді великих глухих хутряних мішків з оленячих шкур, розтягнутих на тичинах. Таким чином житло чукчів, зазвичай, було розділене на чотагін — холодну частину, яка крім функції сіней грала ще й роль комори, та теплу частину — власне полог, в якій мешканці яранги проводили більшу частину часу і спали. У великих ярангах заможних господарів пологів могло бути декілька, виокремлених по різні боки яранги.

Освітлювалась й опалювалася яранга кам'яною, глиняною або дерев'яною жировою лампою. Їжу готували на багатті в чотагіні. Яранга приморських чукчів відрізнялася від житла оленярів відсутністю димового отвору.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Яранга

Яранга розповсюджена у кочових чукчів і коряків, а також ітельменів, деяких груп евенів та юкагірів.

У радянський період яранги використовували в оленярських колгоспних бригадах, в наш час яранги як житло втратили своє значення.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела і література[ред. | ред. код]

  • Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: "Советская энциклопедия", 1988