Яременко Максим Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яременко Максим Васильович
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність історик
Сфера роботи історія освіти, письменності та Православної Церкви в Україні XVIII ст.
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь доктор історичних наук
Заклад Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Звання професор

Максим Васильович Яременко — доктор історичних наук, професор кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», дослідник історії Києво-Могилянської академії та Київської духовної академії, історії освіти та Православної Церкви в Україні XVIII ст[1].

Освіта і професійна діяльність[ред. | ред. код]

1994 року вступив на історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка, який закінчив 1999 року, отримавши диплом з відзнакою. Паралельно з магістерською програмою був студентом Літньої богословської школи в Унівській Свято-Успенській Лаврі, організованій Львівською Богословською Академією та факультетом теології Saint Paul University (Оттава, Канада). Протягом 19992002 навчається на аспірантурі Київського національного університету ім. Т. Шевченка. 14 січня-18 лютого 2001 року — учасник Варшавської сесії Міжнародної школи гуманітарних наук «Нові методології досліджень і навчання».

Протягом 19992002 років (з перервами) був співробітником Центрального державного історичного архіву у місті Києві.

2003 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Формування та основні характеристики чернецтва київських чоловічих монастирів (20-і — середина 80-х рр. XVIII ст.)» (захист відбувся 21 квітня 2003 року).

З травня 2003 року починає працювати в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» спочатку як асистент, а потім старший викладач.

З 2004 – член редакційної колегії, співупорядник міжнародного міждисциплінарного наукового журналу «Київська Академія».

2011 року Максиму Яременку присвоєно звання доцента.

Протягом 23.05.2012-13.01.2013 виконував обов'язки завідувача кафедри історії НаУКМА.

Отримав премію Канадського інституту українських студій за найкращу українознавчу наукову публікацію в галузі гуманітаристики та соціальних наук за статтю «Насолоди освічених в Україні XVIII ст.»[2]

У 2015 р. захистив докторську дисертацію на тему «Студенти Києво-Могилянської академії XVIII ст.: характеристика складу та стимули до навчання»[3][4].

Основні публікації[ред. | ред. код]

Книжки[ред. | ред. код]

  • Перед викликами уніфікації та дисциплінування: Київська православна митрополія у XVIII столітті. — Львів: Вид-во УКУ, 2017. — 272 с.
  • «Академіки» та Академія. Соціальна історія освіти й освіченості в Україні XVIII ст. — Харків: Акта, 2014. — 543 с. (рецензія)
  • Спеціальні історичні дисципліни. Навчальний посібник для студентів історичних спеціальностей. — Київ: Аграр Медіа Груп, 2010. — 197 с.
  • Київське чернецтво XVIII ст. — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 304 с.
  • Києво-Могилянська Академія кін. XVII — поч. XIX ст.: повсякденна історія. Збірник документів / Упор. Задорожна О. Ф., Кузик Т. Л., Хижняк З. І., Яременко М. В. — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. — 530 с. [Співкерівник проекту, співупорядник та автор передмови] 

Статті[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]