Яркенд (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яркенд
спр. китайська: 莎车县

Yarkand-calles-d01.jpg
Location of Yarkand within Xinjiang (China).png
Основні дані
38°24′52″ пн. ш. 77°14′58″ сх. д. / 38.41446000002777339° пн. ш. 77.24964000002778164° сх. д. / 38.41446000002777339; 77.24964000002778164Координати: 38°24′52″ пн. ш. 77°14′58″ сх. д. / 38.41446000002777339° пн. ш. 77.24964000002778164° сх. д. / 38.41446000002777339; 77.24964000002778164
Країна КНР
Регіон Сіньцзян-Уйгурський автономний район
Адмінцентр Q12832321?
Поділ
  • Q12832321?, Q11073132?, Elishqud, Q14127081?, Q14127118?, Q14127143?, Q10887166?, Q10913104?, Q14127231?, Q11073133?, Q11076048?, Q14127296?, Q10919852?, Q14127349?, Zirefuxiatid, Q10882571?, Q10923400?, Q14127431?, Q14127453?, Q14127466?, Q10884827?, Q11077143?, Q10930778?, Q14127672?, Q10931407?, Q14127727?, Q14127766?, Q11059195?, Q10923382?, Q14127853?, Q14127857?, Q14127871?, Q14127875?, Q14127880?, Q14127884?, Q14127888?, Q14127894?, Q14127898?, Q30326218?, Q100874529?, Q100874609?, Q100874697?, Q100874763?
  • Площа 8956,69 км²
    Населення 762 385 осіб (2010)
    Висота НРМ 1232 ± 1 м
    Телефонний код (+86) 998
    Часовий пояс UTC+8
    Номери автомобілів 新Q
    GeoNames 1280037
    OSM 2748436 ·R (область Кашгар)
    Поштові індекси 844700
    Міська влада
    Вебсайт gat.xinjiang.gov.cn
    Мапа
    Яркенд. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
    Яркенд
    Яркенд
    Яркенд (Китайська Народна Республіка)
    Яркенд (місто). Карта розташування: Сіньцзян-Уйгурський автономний район
    Яркенд (місто)
    Яркенд (місто)
    Яркенд (місто) (Сіньцзян-Уйгурський автономний район)


    CMNS: Яркенд у Вікісховищі

    Яркенд (Шаче, уйг. يەكەن‎‎, кит. 莎車县, пін. Shāchē;) — оаза і місто в Сіньцзяні, Китай, на південний схід від Кашгару і на північний захід від Хотану, на висоті 1189 м над рівнем моря. Бере назву від річки Яркенд. Населення 373 000 (на 2003 рік).

    Географія[ред. | ред. код]

    Яркенд розташовано у стратегічному місті приблизно на півдорозі між Кашгаром та Хотаном, на розвилці дороги на північ до Аксу. За часів Великого Шовкового шляху був кінцевою точкою для караванів, що прямували з Кашміру через Ладакх, а потім через перевали Каракорум до оази Нія[en] Таримського басейну.[1] Китайське національне шосе 219 Сіньцзян - Тибет[en], побудоване в 1956 році, починається в Яркенді і прямує на південь і захід, через плато Ладак і до Центрального Тибету.

    З Яркенду ще один важливий маршрут прямував на південний захід через місто Ташкурган до Ваханського коридору, звідки мандрівники могли перетнути відносно легкий перевал Барогіль до Бадахшану.

    Клімат[ред. | ред. код]

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 26.1 °C (79 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -5.6 °С (22 °F).[2]

    Клімат Яркенда
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 15 20 26 32 36 38 42 37 36 32 18 10 42
    Середній максимум, °C 0 6 15 22 26 31 33 30 27 20 9 1 18
    Середня температура, °C −5 0 8 15 19 23 25 23 19 12 3 −3 11
    Середній мінімум, °C −11 −5 1 8 12 16 18 17 12 5 −3 −8 5
    Абсолютний мінімум, °C −20 −16 −3 −2 5 7 10 10 3 −2 −17 −21 −21
    Вологість повітря, % 60 59 40 37 43 40 44 53 52 53 62 70 51
    Джерело: Weatherbase

    Історія[ред. | ред. код]

    Старе місто складається з декількох обнесених стінами кварталів. Виникло у давні часи як місце привалу караванів, що прямували по Великому шовковому шляху. У китайських джерелах відомий з II ст до Р. Х. В кінці I ст від Р. Х. підкорився ханьським військам Лазень Чао, як наслідок поступившись торговельною першістю сусіднім оазам Кашгару і Каргалику. Відродився за часів династії Тан. У XIII ст завойований монголами, його називали перлиною в улусі Чагатая. Наприкінці XVI ст оаза, роздирається міжусобними війнами, визнала головування керманичів Кашгарії. Увійшов до складу Китайської імперії в середині XVIII ст.

    Економіка[ред. | ред. код]

    Яркендська оаза займає 3210 км². і відрізняється родючістю ґрунту. Окрім злаків, тут вирощують бавовник, шовковицю, коноплі, бобові і різні фруктові дерева. Розвинені конярство, вівчарство, верблюдоводство. Яркенд спрадавна відомий своїми тканинами. Серед населення переважають мусульмани-уйгури, багато китайців, зустрічаються також індійці і таджики.

    Транспорт[ред. | ред. код]

    Яркенд обслуговують Китайське національне шосе 315[en] та залізниця Кашгар - Хотан[en].

    Найближчий аеропорт — аеропорт Кашгар, розташований за 192 км на північний захід від міста. З нього здійснюють рейси до Урумчі, Шанхаю та Пекіна.

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. The Most Important Findings of Niya in Taklamakan. The Silk Road. Процитовано 2007-07-21. 
    2. Клімат Яркенда

    Джерела[ред. | ред. код]

    • Gordon, T. E. 1876. The Roof of the World: Being the Narrative of a Journey over the high plateau of Tibet to the Russian Frontier and the Oxus sources on Pamir. Edinburgh. Edmonston and Douglas. Reprint: Ch'eng Wen Publishing Company. Taipei. 1971.
    • Hulsewé, A. F. P. and Loewe, M. A. N. 1979. China in Central Asia: The Early Stage 125 BC — AD 23: an annotated translation of chapters 61 and 96 of the History of the Former Han Dynasty. E. J. Brill, Leiden.
    • Puri, B. N. Buddhism in Central Asia, Motilal Banarsidass Publishers Private Limited, Delhi, 1987. (2000 reprint).
    • Shaw, Robert. 1871. Visits to High Tartary, Yarkand and Kashgar. Reprint with introduction by Peter Hopkirk, Oxford University Press, 1984. ISBN 0-19-583830-0.
    • Stein, Aurel M. 1907. Ancient Khotan: Detailed report of archaeological explorations in Chinese Turkestan, 2 vols. Clarendon Press. Oxford. [1]
    • Stein, Aurel M. 1921. Serindia: Detailed report of explorations in Central Asia and westernmost China, 5 vols. London & Oxford. Clarendon Press. Reprint: Delhi. Motilal Banarsidass. 1980. [2]
    • Introduction to Yarkent County, official website of Kashgar Prefecture government
    • Travels of Benedict Göez Washington University
    • The Silk Road Seattle website contains many useful resources including a number of full-text historical works)