Ярмолинці (селище)
| Селище Ярмолинці | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район | Хмельницький район | ||||
| Громада |  Ярмолинецька селищна громада
| ||||
| Код КАТОТТГ: | |||||
| Основні дані | |||||
| Магдебурзьке право | 1455 | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 4,46 км² | ||||
| Населення | 7263 особи[1] | ||||
| Густота | 1 737,67 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 32100 | ||||
| Телефонний код | +380 3853 | ||||
| Географічні координати | 49°11′33″ пн. ш. 26°50′23″ сх. д. / 49.19250° пн. ш. 26.83972° сх. д.Координати: 49°11′33″ пн. ш. 26°50′23″ сх. д. / 49.19250° пн. ш. 26.83972° сх. д. | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Ярмолинці | ||||
| До станції: | 3 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - фізична: | 25 км | ||||
| - автошляхами: | 30 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 32100, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Ярмолинці, пл. 600-річчя Ярмолинець, 14 | ||||
| Голова селищної ради | Хоптяр Віктор Володимирович | ||||
| Карта | |||||
  Ярмолинці | |||||
 Ярмолинці | |||||
| |||||
|
| |||||
Ярмо́линці — селище в Україні, центр Ярмолинецької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області. Орган місцевого самоврядування — Ярмолинецька селищна рада.
Розташування[ред. | ред. код]
Ярмолинці розташовані за 30 км на південь від Хмельницького. Селище займає площу понад 446 га.
Назва[ред. | ред. код]
Коли і ким були закладені Ярмолинці, невідомо. В 1407 році грамотою короля Владислава II Ягайла село Ярмолинці за військові заслуги були надані Ходку Кроату (Ходку з Хорватії) з роду Деспотів. Онук Ходка першим отримав прізвище Ярмолинецький (Ярмолинський). Син Ходька — Олехно (Олександр) — грамотою Казимира Ягелончика підніс Ярмолинці до статусу містечок і отримав для Ярмолинців Магдебурзьке право.
Хорватський рід гербу Корчак володів Ярмолинцями та іншими селами близько 300 років (від початку XV — до початку XVIII століття).
1445 року за сприяння Олехна Ярмолинецького тут було збудовано замок, і фактично до кінця XIX століття від нього зберігались брама і дві башти. А 1823 року біля замку була викопана гармата з гербом Корчак Ярмолинських.
Ярмолинські та їхній люд відзначились в боротьбі з татарами і в захисті православної церкви, а рід Сутківських, що опосів у Сутківцях, є їхнім відгалуженням (від другої половини XV століття)[2].
Згідно з орфографічним словником[3], назва селища «Ярмо́линці» (множина) у родовому відмінку має форму «Ярмо́линців», давальному — «Ярмо́линцям», знахідному — «Ярмо́линці», орудному — «Ярмо́линцями», місцевому — «на/у Ярмо́линцях» та кличному — «Ярмо́линці». Однак, серед мешканців селища і в регіоні в цілому існує стала традиція відмінювати назву селища в родовому відмінку як «Ярмолинець», що є спільним і для деяких інших населених пунктів Хмельниччини — наприклад, Дунаївців.
Історія[ред. | ред. код]
За здогадами археологів, на місці, де тепер розташовані Ярмолинці, люди проживали ще в період трипільської культури (ІІІ тисячоліття до н. е.). Виявлено також черняхівське поселення на південно-західній околиці, поблизу дороги Ярмолинці — Городок[4].
Від заснування до кінця XVIII ст.[ред. | ред. код]
- XV століття. Кам'янецьке староство
- За адміністративним поділом XVI ст. — Летичівський повіт; XIX ст. — Проскурівський повіт; XX ст. — Ярмолинецький район.
Містечко входило до складу Подільської землі, а пізніше до Речі Посполитої. Після завершення будівництва замку з оборонними спорудами Ярмолинці перевели до категорії містечок, а 1455 року Ярмолинцям надано магдебурзьке право. Згодом у містечку зведено ще один замок.
Ярмолинеччина адміністративною одиницею стала ще в XV столітті, коли Ярмолинецький ключ належав до Кам'янецького староства. За адміністративним поділом XVI століття — у складі Летичівського повіту. З новим адміністративним поділом, запровадженим Польщею, Ярмолинці отримують статус повітового центру і входять до Кам'янецького воєводства.
1757 року «Ярмолинецький ключ» від дідича Домініка Шепінґа — ад'ютанта Браніцького — викупив Павел Стажинський за 245 000 злотих польських. Він заклав тут костел та кляштор Бернардинів. Ян Онуфрій Орловський закінчив костел. Похований тут також. Адам Орловський заселив тут німецьких фабрикантів: заклав фабрики сукна, сідел, капелюхів, килимів, гарбарню.
У 1761 році в Ярмолинцях було збудовано кляштор бернардинів. У 1832 році його перебудовано в православну церкву.
1795 була він замку тут ще брама в валі та дві башти.
Після Другого поділу Польщі (1793) Ярмолинці у складі Правобережної України ввійшли до складу Російської імперії.
Ярмолинці від кінця XVIII до початку XX ст.[ред. | ред. код]
Ще у XVIII столітті в зв'язку з вигідним розташуванням Ярмолинців розпочалось піднесення містечка. Важливе економічне значення в системі внутрішньої торгівлі мали базари і ярмарки. На них реалізовувалась сільськогосподарська продукція, промислові та ремісничі вироби, укладалися договори (контракти) на виробництво, постачання і збут товарів, вивчався їх попит у населення. Помітний вплив на економічний розвиток Ярмолинців мало переведення сюди в 1835 році за сприяння Адама Орловського з містечка Тинни Ушицького повіту найбільшого в Подільській губернії Петропавлівського ярмарку. Завдяки великим обсягам торгівлі Петропавлівський ярмарок належав до першої (найвищої) категорії і був в одному ряду з ярмарком у Бердичеві.[5]
Ярмолинці славилися своїми ярмарками на Петра і Павла (з 15 червня по 1 липня) та на Миколая (6 грудня). Товари привозили з Галичини, Росії та Польщі: хутра з Росії, машини господарські з Відня, породисті коні.
У 1846 році, повертаючись з міста Кам'янця-Подільського, містечко Ярмолинці відвідав видатний український письменник і мислитель Тарас Шевченко.
У XIX столітті Ярмолинці належать до Проскурівського повіту.
Для розвитку Ярмолинеччини в цілому велике значення мало будівництво шляхів сполучення. Так, будівництво шосейної дороги Проскурів-Ісаківці через Ярмолинці тривало у період 1887—1891 років. Вона значно покращувала міжміське сполучення, сприяла економічному розвитку губернії, задовольняла потреби населення.
XX століття — сьогодення[ред. | ред. код]
У період Визвольних змагань українців (1917—1921 роки) в Ярмолинцях декілька разів змінювалась влада.
Ввечері 28 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду Ярмолинці було з боєм здобуто Подільською групою (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки. При цьому було ущент розбито батальйон 209-го стрілецького полку 70-ї бригади 24-ї стрілецької дивізії. Після бою Подільська група зупинилася у Ярмолинцях на ночівлю.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 41 житель селища[6].
Статус селища міського типу в Ярмолинців — починаючи від 1958 року.
Ярмолинецький район у зв'язку із територіально–адміністративними змінами в УРСР остаточно утворився у 1965 році при об'єднанні Солобковецького, Михайлівського та Ярмолинецького районів.
У радянський період у Ярмолинцях функціонували відразу ряд потужних виробництв — верстатобудівний завод і 2 цегельних заводи, струнка соціальна інфраструктура.
Із економічною кризою 1990-х років у селищі припинили існування декілька підприємств. У Ярмолинцях у 1990—2000-ні рр. закрилася низка закладів культури та освіти, натомість відновлено ряд культових споруд.
Населення[ред. | ред. код]
Населення селища — 8914 мешканців (перепис 2001); 7954 мешканці (дані за 2011)[7]; 7263 особи (дані за 2021)[1].
У національному складі населення теперішніх Ярмолинців (як і району) переважну більшість складають українці. До інших національних груп, що представлені в населенні, належать росіяни та поляки[8].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,97% |
| російська | 2,50% |
| інші | 0,53% |
Транспорт і економіка[ред. | ред. код]
- Ярмолинці — залізничний вузол на ліній Гречани — Ларга.
- Через Ярмолинці проходить автомобільний шлях Н03 національного значення Житомир — Чернівці, регіональна Р50 Ярмолинці — Сатанів, майже повністю зруйнована дорога після зими 2012—2013 рр.[10]
- У селищі — незначні підприємства харчової промисловості, цегельний завод, Ярмолинецьке ЗАТ «Агробуд», АТП, ринок.
Соціальна сфера: медицина та освіта[ред. | ред. код]
Головний медичний заклад Ярмолинців (і району) — Ярмолинецька центральна районна медична лікарня.
У Ярмолинцях загалом є діючою створена ще за СРСР система закладів дошкільної та середньої шкільної освіти, однак у галузі освіти наявні й новації на потребу дня[11].
Дошкільні навчальні заклади Ярмолинців:
- Ярмолинецький дитсадок № 1;
- Ярмолинецький Центр розвитку дитини;
- Ярмолинецький дитсадок № 3.
Ще у 1980-х роках у Ярмолинцях діяло 4 загальноосвітні школи, нині ж у селищі загальноосвітніми школами є 2 заклади середньої освіти нового типу і одна ЗОШ:
- Ярмолинецький професійний ліцей[12];
- Ярмолинецький технологічний ліцей;
- Ярмолинецький НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 і гімназія»;
- Ярмолинецька загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів № 2.
Закладами позашкільної освіти в Ярмолинцях є:
- Ярмолинецька дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ);
- Будинок дитячої та юнацької творчості.
У селищі діє професійний заклад обласного підпорядкування нового типу — Ярмолинецький професійний ліцей, що пропонує навчання з 11 професій, серед яких найбільш затребувані на ринку праці: муляр-штукатур та лицювальник-плиточник, електрогазозварник, а також єдине в області поєднання фахівців рідкісних професій: слюсар з ремонту авто і лісоруб[13].
Культура, ЗМІ і спорт[ред. | ред. код]
Нині (кінець 2000-х років) спостерігається деякий занепад культурної галузі Ярмолинців — понад 10 років не працює єдиний у селищі, ще радянський кінотеатр, до 2007 року припинив своє існування Ярмолинецький краєзнавчий музей.
Зараз культуру в Ярмолинцях уособлюють навчальні заклади селища, зокрема позашкільні, й Ярмолинецька районна централізована бібліотечна система, яка включає низку селищник і сільських бібліотечних закладів.
В Ярмолинцях функціонує недільна школа польської мови і культури імені Мавриція Гославського, де працюють вчителі, запрошені із Польщі за угодою, укладеною Міністерством освіти і науки України[14].
Істориком і краєзнавцем Ярмолинців є колишній журналіст місцевої районної газети «Вперед» Олександр Семенович Снігур.
Ярмолинецькі засоби масової інформації:
- газета «Вперед» (тираж 2747 примірників) — періодичне видання Ярмолинецької районної державної адміністрації та районної ради;
- газета «Шкільний світ» (тираж 890 примірників) — періодичне видання Відділу освіти Ярмолинецької районної ради).
У Ярмолинцях створено умови для занять спортом — є стадіон і декілька спортивних і тренажерних залів, функціонує Ярмолинецька ДЮСШ.
У Ярмолинцях відбуваються культурні заходи, такі як День Міста, День Перемоги, День Молоді, День Незалежності, які святкуються на центральні площі селища. 30 квітня 2011 року у Районному Будинку Культури вперше пройшов конкурс краси «Міс Ярмолинці 2011».
Релігія, пам'ятки і пам'ятники[ред. | ред. код]
У Ярмолинцях є декілька храмів, що історично представляють православ'я та католицтво:
- Церква Пресвятої Трійці (2011, УГКЦ)
- Свято-Троїцька церква (УПЦ МП) — історико-архітектурна пам'ятка місцевого значення; власне збудована як костел кляштору бернардинів 1761 року, але в 1832 році обернений на православну церкву;
- парафія Преображення Господнього (УПЦ КП)[15] — вул. Мічуріна 4;
- костел св. Петра і Павла — також історико-архітектурна пам'ятка місцевого значення (вул. Чапаєва, 63); збудований у 1793—1862 роки.
Окрім двох вказаних культових споруд пам'яткою місцевого значення є мурований особняк графів Орловських (XIX століття)[16].
У Ярмолинцях встановлено низку пам'ятників і пам'ятних знаків, як за доби СРСР — меморіал полеглих у ВВв радянських воїнів, так і за незалежності — погруддя Шевченка, пам'ятні знаки на честь 600-ліття Ярмолинців на центральному майдані та на вшанування Жертв Голодомору (пам'ятний хрест відкрито 21 листопада 2008 року у День пам'яті жертв голодоморів[17]).
При північній околиці селища розташований лісовий заказник місцевого значення «Чорний Ліс», а при східній околиці — заповідне урочище «Березина».
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Адріан Баранецький (1828—1891) — лікар
- Войт Володимир Ілліч (нар. 7 листопада 1942) — Заслужений артист України, бандурист, соліст Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. Майбороди, майстер музичних інструментів.
- Гуцал Віктор Олександрович (29 грудня 1953 — 13 березня 2004) — український економіко-географ, краєзнавець, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- Лис Валерій Валерійович (* 1990) — капітан Збройних Сил України, лицар ордена Богдана Хмельницького.
- Лис Микола Миколайович (1967—2022) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Лис Петро Васильович (1930—1982) — доктор медичних наук, професор.
- Француз (Сидак) Олена Йосипівна (06.11.1925) — українська художниця тканин і килимів, Заслужений майстер народної творчості.
- Швець Володимир Сергійович (1993—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[18].
Проживали[ред. | ред. код]
- Венгер Костянтин Степанович (1921—1988) — старшина РА, учасник нацистсько-радянської війни, повний кавалер ордена Слави.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Ярмолинецька районна державна адміністрація (пл. 600–річчя Ярмолинець, 1) -
У центрі Ярмолинців (на під'їзді до центрального майдану — площі 600–річчя Ярмолинець) -
Погруддя Тарасу Шевченку -
-
-
-
-
-
-
-
-
-
.jpg)
_%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86_%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85.jpg)
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ а б Чисельність наявного населення України на 1 січня 2021 (PDF). 1 січня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2022. Процитовано 13 липня 2022.
- ↑ Жарких М. І. Храми Поділля. Довідник. [Архівовано 8 червня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Український лінгвістичний портал. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 6 квітня 2010.
- ↑ Ярмолинецький район [Архівовано 18 вересня 2007 у Wayback Machine.] на Офіційний сайт Хмельницької обласної ради [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Чубинський Павло Платонович (1839 —1884) (1872). Том 7. Вып. 1. Евреи. Поляки. Племена немалорусского происхождения. С.-Петербург. Императорское русское Географическое общество. с. 241.
- ↑ Ярмолинці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 20 жовтня 2011.
- ↑ www.ukrcensus.gov.ua [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (Дані Всеукраїнського перепису населення України 2001 року)
- ↑ ДАІ б'є на сполох — в області жахливі дороги. Укравтодор звітує про завершення ямкового ремонту. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
- ↑ ЗНЗ (Ярмолинецького) району [Архівовано 13 листопада 2010 у Wayback Machine.] на Ярмолинецький районний методичний кабінет (вебсайт) [Архівовано 10 червня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Вебсторінка ліцею. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 30 січня 2011.
- ↑ Ярмолинецький професійний ліцей [Архівовано 2 травня 2009 у Wayback Machine.] на Хмельницький регіональний центр зайнятості [Архівовано 23 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Поляки в Україні: створено всі умови для здобуття освіти та вивчення рідної мови[недоступне посилання з серпня 2019] // матеріал за 1 листопада 2005 року на ДТРК «Всесвітня служба „Українське телебачення і радіомовлення“ (УТР)» [Архівовано 26 червня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Українська Православна церква смт Ярмолинці. Архів оригіналу за 24 березня 2010. Процитовано 6 квітня 2010.
- ↑ Ярмолинецький район Хмельницької області у Каталогу пам'яток на www.spadok.org. Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 6 квітня 2010.
- ↑ 19:19 Відзначення в районі Дня пам'яті жертв голодоморів на Офіційний сайт Ярмолинецької районної державної адміністрації [Архівовано 27 січня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
Джерела і посилання[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Ярмолинці. |
- С. М. Єсюнін. Ярмолинці [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 756. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Ярмолинці // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.— C. 522
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року.— Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Офіційний сайт Ярмолинецької районної державної адміністрації
- Смт Ярмолинці // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Ярмолинецький район на Офіційний сайт Хмельницької обласної ради
- Jarmolińce (Ярмолинці) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 450. (пол.).— S. 450—451. (пол.)
- Стратегія розвитку Ярмолинецької селищної територіальної громади на період до 2027 року (PDF). 2024.
| ||||||||
| ||||||||
| |||||
|
