Ярмолинці (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Ярмолинці
Yarmol-gerb.png
Герб Ярмолинець
Площа 600–річчя Ярмолинець — центральний майдан райцентру.
Площа 600–річчя Ярмолинець — центральний майдан райцентру.
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Ярмолинецький район
Рада Ярмолинецька селищна рада
Код КОАТУУ: 6825855100
Основні дані
Засноване 1400
Магдебурзьке право 1455
Статус з 1958 року
Площа 4,46 км²
Населення 7 648 (01.01.2016) [1]
Густота 1 737,67 осіб/км²
Поштовий індекс 32100
Телефонний код +380 3853
Географічні координати 49°11′33″ пн. ш. 26°50′23″ сх. д. / 49.19250° пн. ш. 26.83972° сх. д. / 49.19250; 26.83972Координати: 49°11′33″ пн. ш. 26°50′23″ сх. д. / 49.19250° пн. ш. 26.83972° сх. д. / 49.19250; 26.83972
Відстань
Найближча залізнична станція: Ярмолинці
До станції: 3 км
До обл. центру:
 - фізична: 25 км
 - автошляхами: 30 км
Селищна влада
Адреса 32100, Хмельницька обл.,Ярмолинецький р-н, смт Ярмолинці, пл. 600-річчя Ярмолинець,14.
Голова селищної ради Хоптяр Віктор Володимирович
Карта
Ярмолинці is located in Україна
Ярмолинці
Ярмолинці
Ярмолинці is located in Хмельницька область
Ярмолинці
Ярмолинці

Commons-logo.svg Ярмолинці у Вікісховищі

Ярмо́линці — селище міського типу в Україні, центр Ярмолинецького району Хмельницької області.
Орган місцевого самоврядування — Ярмолинецька селищна рада, якій також підпорядковане село Шевченка.

Розташування[ред.ред. код]

Ярмолинці разташованиє на відстані 30 км на південь від Хмельницького. Селище займає площу понад 446 га.

Населення[ред.ред. код]

Населення селища — 8 914 мешканців (перепис 2017); 7 954 мешканці (дані за 2011).[2]

У національному складі населення теперішніх Ярмолинець (як і району) переважну більшість складають українці. До інших національних груп, що представлені в населенні, належать росіяни та поляки[3].

Назва[ред.ред. код]

Пам'ятний знак «Ярмолинцям — 600 років» у центрі селища.

Коли і ким були закладені Ярмолинці невідомо. В 1407 р. грамотою короля Владислава II Ягайла село Ярмолинці за військові заслуги були надані Ходку Кроату (Ходку з Хорватії) з роду Деспотів. Онук Ходка першим отримав прізвище Ярмолинецький (Ярмолинський). Син Ходька - Олехно (Олександр) - грамотою Казимира Ягелончика підніс Ярмолинці до статусу містечок і отримав для Ярмолинець Магдебурзьке право.

Хорватський рід гербу Корчак володів Ярмолинцями та іншими селами близько 300 років (від початку XV — до початку XVIII століття).

1445 року за сприяння Олехна Ярмолинецького тут було збудовано замок, і фактично до кінця XIX століття від нього зберігались брама і 2 башти. А 1823 року біля замку була викопана гармата з гербом Корчак Ярмолинських.

Ярмолинські та їхній люд відзначились в боротьбі з татарами і в захисті православної церкви, а рід Сутківських, що опосів у Сутківцях, є їхнім відгалуженням (від 2-ї половини XV стоілття)[4].

Згідно з орфографічним словником[5] назва селища «Ярмо́линці» (множина) у родовому відмінку має форму «Ярмо́линців», давальному — «Ярмо́линцям», знахідному — «Ярмо́линці», орудному — «Ярмо́линцями», місцевому — «на/у Ярмо́линцях» та кличному — «Ярмо́линці». Однак, серед мешканців селища і в регіоні в цілому існує стала традиція відмінювати назву селища в родовому відмінку як «Ярмолинець», що є спільним і для деяких інших населених пунктів Хмельниччини — наприклад, Дунаївців.

Історія[ред.ред. код]

За здогадами археологів, на місці, де тепер розташовані Ярмолинці, люди проживали ще в період трипільської культури (ІІІ тисячоліття до н. е.). Виявлено також черняхівське поселення на південно-західній околиці, поблизу дороги Ярмолинці – Городок[6].

Від заснування до кінця XVIII ст.[ред.ред. код]

  • 15 століття. Кам'янецьке староство
  • За адміністративним поділом 16 ст. - Летичівський повіт; 19 ст. — Проскурівський повіт; 20 ст. — Ярмолинецький район.

Містечко входило до складу Подільської землі, а пізніше до Речі Посполитої. Після завершення будівництва замку з оборонними спорудами Ярмолинці перевели до категорії містечок, а 1455 року Ярмолинцям надано магдебурзьке право. Згодом у містечку зведено ще один замок.

Ярмолинеччина адміністративною одиницею стала ще в XV столітті, коли Ярмолинецький ключ належав до Кам'янецького староства. За адміністративним поділом XVI століття — у складі Летичівського повіту. З новим адміністративним поділом, запровадженим Польщею, Ярмолинці отримують статус повітового центру і входять до Кам'янецького воєводства.

1757 року «Ярмолинецький ключ» від дідича Домініка Шепінґа — ад'ютанта Браніцького — викупив Павел Стажинський за 245000 злотих польських. Він заклав тут костел та кляштор Бернардинів. Ян Онуфрій Орловський закінчив костел. Похований тут також. Адам Орловський заселив тут німецьких фабрикантів: заклав фабрики сукна, сідел, капелюхів, килимів, гарбарню.

1795 була він замку тут ще брама в валі та дві башти.

Після Другого поділу Польщі (1793) Ярмолинці у складі Правобережної України ввійшли до складу Російської імперії.

Ярмолинці від кінця XVIII до початку XX ст.ст.[ред.ред. код]

Ще у XVIII столітті в зв'язку з вигідним розташуванням Ярмолинців розпочалось піднесення містечка. Важливе економічне значення в системі внутрішньої торгівлі мали базари і ярмарки. На них реалізовувалась сільськогосподарська продукція, промислові та ремісничі вироби, укладалися договори (контракти) на виробництво, постачання і збут товарів, вивчався їх попит у населення. Помітний вплив на економічний розвиток Ярмолинець мало переведення сюди в 1835 році за сприяння Адама Орловського з містечка Тинни Ушицького повіту найбільшого в Подільській губернії Петропавлівського ярмарку. Завдяки великим обсягам торгівлі Петропавлівський ярмарок належав до першої (найвищої) категорії.

Ярмолинці славилися своїми ярмарками на Петра і Павла (з 15 червня по 1 липня ) та на Миколая (6 грудня ).Товари привозили з Галичини,Росії та Польщі:хутра з Росії,машини господарські з Відня,породисті коні.

У 1846 році, повертаючись з міста Кам'янця-Подільського, містечко Ярмолинці відвідав видатний український письменник і мислитель Тарас Шевченко.

У XIX столітті Ярмолинці належать до Проскурівського повіту.

Для розвитку Ярмолинеччини в цілому велике значення мало будівництво шляхів сполучення. Так, будівництво шосейної дороги Проскурів-Ісаківці через Ярмолинці тривало у період 18871891 років. Вона значно покращувала міжміське сполучення, сприяла економічному розвитку губернії, задовольняла потреби населення.

XX століття — сьогодення[ред.ред. код]

У період Визвольних змагань українців (19171921 роки) в Ярмолинцях декілька разів змінювалась влада.

Ввечері 28 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду Ярмолинці було з боєм здобуто Подільською групою (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки. При цьому було ущент розбито батальйон 209-го стрілецького полку 70-ї бригади 24-ї стрілецької дивізії. Після бою Подільська група зупинилася у Ярмолинцях на ночівлю.

Статус селища міського типу в Ярмолинців — починаючи від 1958 року.

Ярмолинецький район у зв'язку із територіально–адміністративними змінами в УРСР остаточно утворився у 1965 році при об'єднанні Солобковецького, Михайлівського та Ярмолинецького районів.

Вулиця Чапаєва

У радянський період у Ярмолинцях функціонували відразу ряд потужних виробництв — верстатобудівний завод і 2 цегельних заводи, струнка соціальна інфраструктура.

Із економічною кризою 1990-х років у селищі припинили існування декілька підприємств. У Ярмолинцях у 19902000-ні закрилася низка закладів культури та освіти, натомість відновлено ряд культових споруд.

Транспорт і економіка[ред.ред. код]

Соціальна сфера: медицина та освіта[ред.ред. код]

Головний медичний заклад Ярмолинців (і району) — Ярмолинецька центральна районна медична лікарня.

У Ярмолинцях загалом є діючою створена ще за СРСР система закладів дошкільної та середньої шкільної освіти, однак у галузі освіти наявні й новації на потребу дня[8].

Дошкільні навчальні заклади Ярмолинців:

  • Ярмолинецький дитсадок № 1;
  • Ярмолинецький Центр розвитку дитини;
  • Ярмолинецький дитсадок № 3.

Ще у 1980-х роках у Ярмолинцях діяло 4 загальноосвітні школи, нині ж у селищі загальноосвітніми школами є 2 заклади середньої освіти новогу типу і одна ЗОШ:

  • Ярмолинецький професійний ліцей[9];
  • Ярмолинецький технологічний ліцей;
  • Ярмолинецький НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 і гімназія»;
  • Ярмолинецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2.

Закладами позашкільної освіти в Ярмолинцях є:

  1. Ярмолинецька дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ);
  2. Будинок дитячої та юнацької творчості.

У селищі діє професійний заклад обласного підпорядкування новогу типу — Ярмолинецький професійний ліцей, що пропонує навчання з 11 професій, серед яких найбільш затребувані на ринку праці: муляр-штукатур та лицювальник-плиточник, електрогазозварник, а також єдине в області поєднання фахівців рідкісних професій: слюсар з ремонту авто і лісоруб[10].

Культура, ЗМІ і спорт[ред.ред. код]

Нині (кінець 2000-х років) спостерігається деякий занепад культурної галузі Ярмолинців — понад 10 років не працює єдиний у селищі, ще радянський кінотеатр, до 2007 року припинив своє існування Ярмолинецький краєзнавчий музей.

Ярмолинецька бібліотека для дітей

Зараз культуру в Ярмолинцях уособлюють навчальні заклади селища, зокрема позашкільні, й Ярмолинецька районна централізована бібліотечна система, яка включає низку селищник і сільських бібліотечних закладів.

В Ярмолинцях функціонує недільна школа польської мови і культури імені Мавриція Гославського, де працюють вчителі, запрошені із Польщі за угодою, укладеною Міністерством освіти і науки України[11].

Істориком і краєзнавцем Ярмолинець є колишній журналіст місцевої районної газети «Вперед» Олександр Семенович Снігур.

Ярмолинецькі засоби масової інформації:

  • газета «Вперед» (тираж 2 747 примірників) — періодичне видання Ярмолинецької районної державної адміністрації та районної ради;
  • газета «Шкільний світ» (тираж 890 примірників) — періодичне видання Відділу освіти Ярмолинецької районної ради).

У Ярмолинцях створено умови для занять спортом — є стадіон і декілька спортивних і тренажерних залів, функціонує Ярмолинецька ДЮСШ.

У Ярмолинцях відбуваються культурні заходи, такі як День Міста, День Перемоги, День Молоді, День Незалежності, які святкуються на центральні площі селища. 30 квітня 2011 року у Районному Будинку Культури вперше пройшов конкурс краси "Міс Ярмолинці 2011".

Релігія, пам'ятки і пам'ятники[ред.ред. код]

Меморіал воїнів ІІ-ї світової

У Ярмолинцях є декілька храмів, що історично представляють православ'я та католицтво:

  • Свято-Троїцька церква (УПЦ МП) — історико-архітектурна пам'ятка місцевого значення; власне збудована як костел кляштору бернардинів 1761 року, але в 1832 році обернений на православну церкву;
  • парафія Преображення Господнього (УПЦ КП)[12] — вул. Чапаєва, 51;
  • костел св. Петра і Павла — також історико-архітектурна пам'ятка місцевого значення (вул. Чапаєва, 63); збудований у 17931862 роки.

Окрім двох вказаних культових споруд пам'яткою місцевого значення є мурований особняк графів Орловських (XIX століття)[13].

У Ярмолинцях встановлено низку пам'ятників і пам'ятних знаків, як за доби СРСР — меморіал полеглих у ВВв радянських воїнів, так і за незалежності — погруддя Шевченка, пам'ятні знаки на честь 600-ліття Ярмолинців на центральному майдані та на вшанування Жертв Голодомору (пам'ятний хрест відкрито 21 листопада 2008 року у День пам'яті жертв голодоморів[14]).

При північній околиці селища знаходиться лісовий заказник місцевого значення Чорний ліс

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  3. www.ukrcensus.gov.ua (Дані Всеукраїнського перепису населення України 2001 року)
  4. Жарких М.І. Храми Поділля. Довідник.
  5. Український лінгвістичний портал
  6. Ярмолинецький район на Офіційний сайт Хмельницької обласної ради
  7. ДАІ б’є на сполох – в області жахливі дороги. Укравтодор звітує про завершення ямкового ремонту
  8. ЗНЗ (Ярмолинецького) району на Ярмолинецький районний методичний кабінет (веб-сайт)
  9. Веб-сторінка ліцею
  10. Ярмолинецький професійний ліцей на Хмельницький регіональний центр зайнятості
  11. Поляки в Україні: створено всі умови для здобуття освіти та вивчення рідної мови // матеріал за 1 листопада 2005 року на ДТРК «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» (УТР)»
  12. Українська Православна церква смт Ярмолинці
  13. Ярмолинецький район Хмельницької області у Каталогу пам'яток на www.spadok.org
  14. 19:19 Відзначення в районі Дня пам’яті жертв голодоморів на Офіційний сайт Ярмолинецької районної державної адміністрації

Джерела і посилання[ред.ред. код]