Ярмуш Василь Ількович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Ількович Ярмуш
Yarmush Vasyl.jpg
Василь Ярмуш
Народився 15 вересня 1940(1940-09-15)
с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області
Помер 22 вересня 1976(1976-09-22) (36 років)
с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області
Національність українець
Діяльність поет, прозаїк.
Мова творів українська
Роки активності 1954—1976
Жанр вірш
Magnum opus «Казка про тебе» (1972) «Граніт і полум'я» (1977)

Василь Ількович Ярмуш (15 вересня 1940, с. Острів, нині Україна — 22 вересня 1976, там само) — український поет і прозаїк.

Життєпис[ред. | ред. код]

Василь Ярмуш народився 15 вересня 1940 року в селі Острові Тернопільського району Тернопільської області (тоді Українська РСР) у селянській родині. Рано втратив батька. Навчався в Острівській семирічці, потім у Тернопільській середній школі № 8. Закінчивши школу, працював комбайнером у колгоспі, помічником машиніста екскаватора в Тернопільському кар'єроуправлінні.

У цей час почав друкуватися у районній газеті в Микулинцях. У 1954—1960 роках служив у армії на Крайній Півночі. Під час служби в грудні 1959 року Василя та його трьох товаришів понесло на крижині у Баренцове море. Врятував вертоліт, але сильне переохолодження організму не минуло безслідно.

Після служби в армії працював на цукровому заводі «Поділля», а згодом — завідувачем клубу в рідному селі. Закінчив заочне відділення факультету журналістики Львівського університету. Працював позаштатним кореспондентом обласної молодіжної газети «Ровесник», друкував свої твори тут і на сторінках «Вільного життя» та інших видань.

У 1960-х роках зазнав переслідувань органів КДБ за прогресивні погляди[1]. Підтримував щиру дружбу з письменницею Іванною Блажкевич, листувався з нею і присвятив їй кілька віршів.

21 вересня 1976 року Ярмуш пішов із життя.

28 вересня 2018 року в тернопільському драматичному театрі відбудеться вистава "Тернопільська легенда" написана Василем Ярмушом.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

  • Збірка поезій «Казка про тебе» (1972)
  • Збірка поезій «Граніт і полум'я» (1977)
  • Збірка віршів для дітей «Над Серетом» (15 поезій).
  • Драматична поема «Соломія Крушельницька»
  • Прозовий твір «Олесина любов»
  • Збірка «Граніт і полум'я» (1977)
  • Збірка поезій «Правди св'яте зерно» (2003)

В годину розпачу, вагання,
коли прокляття топлять горде небо,
я не Пілат, я не вмиваю руки,
я зводжуся крізь підлість і розпуку.
Іду на поміч, матінко, до тебе.
І ти даєш мені для битви силу …
І вже дзвенять на воронім стремена,
І предків клич звитяжний
і священний
гірським потоком струменить у жилах .
У хвилю щастя , в сонячнім промінні,
коли від радості тремтить трава зелена,
стаю перед тобою на коліна,
моя свята, прекрасна Україно –
моя ласкава, вистраждана нене.
Не нарікай на мене, Батьківщино,
що упиваюся своїм дрібненьким болем,
що символом життя обрав гіркий полин
і серце, часом, сонцем називаю…
Тобою лиш живу, тобою день стрічаю.
Тобою мучуся, за тебе і згораю…
Але люблю… і я не заміняю
ані на що тебе, коханий краю.
Бо я твій син,
твій незрадливий син
навіки!

— «Дума про Україну» (1971)

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [1] Богдан Головин. «Лиш би пісня моя жила!» // Вільне життя плюс]]. — 2010. — № 72 (17 вер.)
  2. Тернопільська Алея зірок збільшилася на 3 зірки на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2017. — 28 серпня.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]