Ярове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Ярове
рос. Яровое
Coat of Arms of Yarovoe (Altai krai).png Flag of Yarovoe (Altai krai).svg
Герб міста Прапор міста
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Алтайський край
Міський округ Яровський міський округ
Код ЗКАТУ: 01430000000
Код ЗКТМО: 01730000001
Основні дані
Час заснування 1943
Статус міста 1993
Населення 18162 особи (2014)
Площа 44,38 км²
Поштовий індекс 188752
Телефонний код +7 38568
Географічні координати: 52°56′ пн. ш. 78°35′ сх. д. / 52.933° пн. ш. 78.583° сх. д. / 52.933; 78.583Координати: 52°56′ пн. ш. 78°35′ сх. д. / 52.933° пн. ш. 78.583° сх. д. / 52.933; 78.583
Влада
Вебсторінка yarovoe.org
Міський голова Герстнер Олександр Михайлович
Мапа
Ярове (Росія)
Ярове
Ярове


CMNS: Ярове у Вікісховищі

Ярове́ (рос. Яровое) — місто (з 1993) в Алтайському краї, Росія.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване в зоні Кулундинського степу на березі озера Велике Ярове за 15 км від кордону з Казахстаном. Відстані: до Барнаула — 480 км, до Новосибірська — 400 км, до Павлодару — 200 км. Площа території міста дорівнює 4438 га.

Історія[ред. | ред. код]

  • 1942 — початок будівництва Славгородського хімічного заводу.
  • 1943 — зародження селища хіміків, евакуйованого в Алтайський край з Перекопу бромного заводу. Вважається роком заснування Ярового.
  • 1944 — пуск заводу і ТЕЦ при ньому, початок випуску продукції.
  • 1950 — 1958 роки — період становлення заводу та будівництво перших об'єктів соціально-побутового та культурного призначення.
  • 1959 — створення Славгородського загальнобудівельного тресту.
  • 1960 — 1980 роки — період розгорнутого будівництва заводу та селища.
  • 1981 — нагородження заводу орденом Трудового Червоного Прапора.
  • 1980 — 1990 роки — інтенсивне будівництво селища: забудова новими типами багатоповерхових будинків, закладка житлових кварталів «А», «Б», «В» зі школами, дитячими садами, магазинами, бібліотекою, басейном, спортивними спорудами, лікарнями.
  • 30 березня 1993 — селище отримало статус міста крайового значення, раніше входило до складу Славгороду.
  • 2000 — 2006 роки — відкриття міського музею, представництва Алтайського державного інституту культури при дитячій школі мистецтв, автостанції «Ярове», утвердження герба міста, проведення 5 крайових Дельфійських ігор.
  • 2004 — на тлі триваючого занепаду містоутворюючого підприємства ВАТ «Алтайхімпром» починається інтенсивний розвиток курортних об'єктів у береговій зоні озера Велике Ярове силами приватних підприємців. Будуються пляжно-розважальні комплекси «Причал 42» та «Причал 22».
  • 3 жовтня 2011 — початок процедури банкрутства ВАТ «Алтайхімпром»[1].

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловість
Вид на міський пляж, озеро та завод ВАТ «Алтайхімпром»

Містоутворююче підприємство — ВАТ «Алтайхімпром». На даний момент в стані банкрут, введено конкурсне управління.

Медицина

У місті є унікальна, єдина в Сибіру крайова фізіотерапевтична лікарня «Озеро Ярове» (лікування грязями місцевих озер шкірних, неврологічних, гінекологічних захворювань, захворювань опорно-рухової системи), а також санаторій-профілакторій «Хімік».

Туризм

Після відкриття на березі озера пляжно-розважальних комплексів «Причал 22» і «Причал 42» різко зросла кількість відпочивальників на озері. У літній період населення Ярового збільшується приблизно на п'ять-десять тисяч осіб, це пов'язано з близькістю міста до солоних та прісних озер, вода і бруд яких має оздоровчий ефект[2]. Багато жителів міста здають свої квартири та будинки подобово в літній період. Планується будівництво нових санаторних установ і баз відпочинку[3].

Культура[ред. | ред. код]

Створений у 1993 комітет з культури об'єднав такі заклади культури: БК «Хімік», БК «Будівельник», дитячу та дорослу бібліотеки, ДШМ, музей історії міста Ярове, центр німецької культури, який здійснює активну діяльність щодо збереження та розвитку традицій культури і мови російських німців. У місті працюють дві кіноустановки, парк культури та відпочинку з атракціонами.

Одна з найкрасивіших будівель у місті — будівля міського будинку культури «Хімік».

Релігія[ред. | ред. код]

Спорт[ред. | ред. код]

У місті розташований муніципальний спорткомплекс «Хімік» з хокейною коробкою та футбольним полем, що є тренувальною базою для місцевого футбольного клубу «Хімік». У центрі міста розташований плавальний басейн «Нептун». Є два боксерських клуби («Ринг» та «Клуб Василя Ботвінова»), два тренажерних зали. При центрі науково-технічної творчості діють секції мотокросу та картингу. У дитячо-юнацькій спортивній школі займається понад 400 дітей. Основні секції: бокс, карате-до, дзюдо, самбо, плавання, футбол, волейбол, оздоровчий фітнес, кульова стрільба, легка атлетика.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]