Яровизація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Яровизація (верналізація) – процес, що протікає в озимих форм однорічних і дворічних рослин під дією низьких позитивних температур певної тривалості і який сприяє прискореному розвитку цих рослин.

Біологічні ефекти[ред.ред. код]

Рослини, які потребують яровизації, називають озимими, а ті, які розвиваються без неї – ярими.

Озимі види без яровизації не зацвітають (якісна реакція); у деяких при дії низьких температур лише вкорочується час переходу до цвітіння (кількісна реакція). У рослин із кількісною реакцією яровизація може відбуватися в накільченому насінні. Рослини з якісною реакцією повинні досягнути певних розмірів (певного етапу розвитку) до її початку.

Яровизація звичайно продовжується 1-3 місяці. Найефективнішими є температури від 0 до +70 С; для теплолюбних рослин - +10-120 С.

Для деяких видів (жито, капуста) періодичне переривання низькотемпературної дії знижує або і нівелює (усуває) ефект яровизації.

Необхідна умова яровизації – наявність клітин, що діляться. Цей процес протікає в зародку, або в апікальних меристемах стебла і молодих листків. Яровизаційні зміни передаються лише шляхом поділу клітин. Фізіолого-біохімічна суть яровизації до кінця не вивчена.

Після яровизації для більшості рослин необхідні довгоденні фотоперіоди. В інших рослин яровизація послаблює потребу у фотоперіодичній дії. Для деяких рослин безперервне освітлення сприяє переходові рослин від озимої поведінки до типово ярової.

Історія використання яровизації[ред.ред. код]

Т.Д.Лисенко широко впроваджував метод яровизації і вважається одним з його авторів. Після "розгрому лисенковщини" метод поступово використався все рідше та рідше, бо був дуже трудомістким.


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Джерела[ред.ред. код]