Ярославський державний театр ляльок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярославський державний театр ляльок
Ярославский государственный театр кукол

57°37′27″ пн. ш. 39°52′36″ сх. д. / 57.62444444002777288° пн. ш. 39.87666667002777388° сх. д. / 57.62444444002777288; 39.87666667002777388Координати: 57°37′27″ пн. ш. 39°52′36″ сх. д. / 57.62444444002777288° пн. ш. 39.87666667002777388° сх. д. / 57.62444444002777288; 39.87666667002777388
Країна Росія Росія
Місто
Адреса
вул. Свободи, 23[1]
Тип ляльковий театр
Статус державний
Відкрито 1 березня 1927 року
Репертуар казки, дитяча література
Керівництво Д. А. Стрекалов[2]
yatk.yaroslavl.ru
Ідентифікатори і посилання

Мапа

Ярославський державний театр ляльок (рос. Ярославский государственный театр кукол) — державний театр ляльок у обласному центрі Російської Федерації місті Ярославлі, значний осередок культури і дозвілля міста й області.

Загальні дані[ред. | ред. код]

Ярославський державний театр ляльок міститься в спеціально зведеній функціональній сучасній будівлі Ярославського дитячого театрального комплексу і розташований на площі Юності за адресою:

вул. Свободи, буд. 23, м. Ярославль—150000 (Росія).

Директор театру — заслужений працівник культури РФ Дмитро Ардальонович Стрекалов.

Історія театру[ред. | ред. код]

Театр ляльок у Ярославлі був заснований 1 березня 1927 року з ініціативи Марії Миколаївни Слобідської. 8 березня 1928 року відбувся перший його публічний виступ. Спектаклі спершу відбувалися по дворах міських будинків.

У 1932 році Ярославський театр ляльок під опіку взяло товариство «Друг дітей». Відтак наступного року (1933) міський відділ народної освіти виділив колективу кімнату в бібліотеці імені М. О. Некрасова на вулиці Свободи. Фінансувався театр тоді на прибутки від шевської майстерні при «Другу дітей».

У роки Німецько-радянської війни колектив театру виступав у шпиталях, в цехах, проводжав солдатів на фронт, загалом у воєнний час було показано 1 638 вистав.

У 1949 році ярославські лялькарі отримали приміщення на вулиці Комітетській.

Починаючи від 1966 року Ярославський театр ляльок є членом міжнародної організації лялькарів УНІМА.

У 1984 році колектив ярославських лялькарів переїхав до сучасної будівлі на площі Юності.

Репертуар і гастролі[ред. | ред. код]

За 80 років у Ярославському державному театрі ляльок було поставлено близько 300 спектаклів, було дано близько 30 000 вистав, в яких зіграли понад 3 000 ляльок.

Театр випускає не менше 4 нових вистав за сезон. Причому в традиціях театру — завжди заохочувати і розвивати творчу ініціативу самих акторів, даючи можливість і знаходячи кошти на художній експеримент[3].

Зокрема, у чинному репертуарі ярославських лялькарів[4] — постановки переважно за класичними казками і обробками російського фольклору, сучасна драматургія:

  • «Что за прелесть эти сказки» (за мотивами казок О. С. Пушкіна);
  • «Карлик нос» (В. Гауфф);
  • «Жили — были дед и баба» Наталії Бурої;
  • «Однажды на диком Западе» Анатолія Бєлкова;
  • «Гуси — лебеди» В'ячеслава Борисова та Ярослава Узенюка;
  • «Снежная королева» (Г. К. Андерсен);
  • «Золотой цыплёнок» Володимира Орлова;
  • «ЧЁРНАЯ КУРИЦА» Антонія Погорельського;
  • «Царевна — лягушка» і «Аладдин и волшебная лампа» Ніни Гернет;
  • «Дюймовочка» (за однойменною казкою Г. К. Андерсена);
  • «Кентервильское привидение» (О. Вайльд);
  • «Маша и медведь» Володимира Швембергера;
  • «Бука» Михайла Супоніна;
  • «Морозко» Марії Шуринової;
  • «Кот в сапогах» (Ш. Перро);
  • «Волшебник изумрудного города» (О. Волков);
  • «Заяц, лиса и петух» Миколи Шувалова;
  • «Золушка» (Є. Шварц);
  • «Щелкунчик» (Е. Т. А. Гофманн);
  • «Озорные бывальщины» (за мотивамами казок С. Писахова);
  • «Аленький цветочек» (І. Карнаухова, Л. Браусевич);
  • «Три поросенка» (С. Михалков);
  • «По щучьему велению» Б. Сударушкина.

Ярославський державний театр ляльок активно гастролює і бере участь у міжнародних фестивалях в Польщі, Румунії, Німеччині, Австрії, Голландії, Норвегії, Фінляндії, Великій Британії, США, Індії, Ізраїлі, на Кіпрі.

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]