Ярослав (Павло) Йосипович Нємец

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярослав (Павло) Йосипович Нємец
чеськ. Jaroslav Němec
Nemets.jpg
Народився 2 жовтня 1842(1842-10-02)
Прага, Австрійська імперія
Помер 18 листопада 1898(1898-11-18) (56 років)
Прага, Австрійська імперія
Поховання Вишеградське кладовище, Прага, Чеська Республіка (чеськ. Vyšehradský hřbitov)
Громадянство Російська імперія
Національність чех
Діяльність помолог
Відомий завдяки помологія, освітня діяльність
Звання статський радник

Ярослав (Павло) Йосипович Нємец (чеськ. Jaroslav Němec; 2 жовтня 1842, Прага, Австрійська імперія18 листопада 1898, Прага, Австрійська імперія) — педагог, вчений-помолог, громадський діяч, молодший син чеської письменниці Божени Нємцової (чеськ. Božena Němcová).

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство та молоді роки[ред. | ред. код]

Народився у родині політичного діяча Йосифа Нємеца (чеськ. Josef Němec) та чеської письменниці Божени Нємцової. Він був четвертою дитиною в сім’ї (Генек (чеськ. Hynek), Карел (чеськ. Karel), Теодора (чеськ. Theodora), Ярослав (чеськ. Jaroslav)). Маючи неабиякі здібності в малюванні з ранніх років, мати всіляко заохочувала до художньої діяльності. У 1860 р. вступив до Мюнхену у Королівську Баварську Академію образотворчих мистецтв для студіювання академічного живопису.

Переїзд до Російської імперії. Освітня діяльність[ред. | ред. код]

Однак після смерті матері фінансова підтримка Ярослава припинилась, тому закінчити повний курс академії йому не вдалось. Переїздив до Одеси (Російська імперія), де склав іспит на звання вчителя та працював приватним вчителем малювання, підробляючи у фотомайстернях фотографом і ретушером. В 1870 р. поступив на службу до Одеської суспільної Маріїнської гімназії на посаду вчителя чистописання, згодом працював в Одеському реальному училищі.

Цьому періоду життя належать перші спроби пера Я. Нємеца. Він підготував до друку методичний посібник присвячений моделюванню з гіпсу, за що був нагороджений орденом св. Станіслава 3 ст. та грошовою премією від дирекції училища у розмірі 200 руб. Протягом ще кількох років Я. Нємец подає до Головного управляючого Міністерства народної освіти свої праці «Перспективне малювання геометричних форм» (яка була двічі перевидана) та «Школа елементарного малювання», за що у 1881 р. отримав премію від міністерства в розмірі 300 руб. та пропозицію зайняти посаду інспектора Одеського реального училища, а згодом призначено виконувачем обов’язки директора цього ж училища. Неодноразово відзначений подяками як зразковий працівник. Мав ранг статського радника. У 1887 р. «за особливі заслуги та зразкову службу» нагороджений орденом св. Анни 3 ст.

У 1889 р. переводять на посаду директора Рівненського реального училища (м. Рівне Волинська губернія). За зразковий прийом імператора Олександра ІІІ був особисто нагороджений іменним перстнем з діамантами. Переведений у 1890 р. на посаду новоствореного Вінницького реального училища (м. Вінниця Подільська губернія). Ярослав Нємец відповідав за організацію облаштування закладу, налагодження освітньо-виховного процесу. За дев’ятирічний строк, протягом якого Ярослав Йосипович був директором, було добудовано до основного корпусу ще одне крило з навчальними кімнатами, зведений на подвір’ї навчального закладу двоповерховий будинок для квартир адміністрації та викладачів. Училище мало фізичний, математичний кабінети, відкрито гімнастичну залу, столярну та слюсарну майстерні, побудовано домову церкву. Сам він продовжував викладати малювання та креслення, ініціювавши створення висококласної художньої студії. Спочатку курс викладання в училищі був розрахований на шість років, за клопотаннями Ярослава Йосиповича, вже після його смерті у 1899 р. було відкрито ще додатковий сьомий клас, в якому учнів готували до вступу у технічні вищі навчальні заклади.

Вінницьке реальне училище, яке функціонувало тридцять років (1890–1920) стало центром не тільки освіти в м. Вінниці, але й наукового, культурного, спортивного та громадського життя регіону. Я. Нємецу вдалося згуртувати надзвичайно інтелектуально потужний колектив.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У свій вінницький період (18901898) життя заклав дослідний сад у маєтку своєї дружини та показовий садок на землях реального училища. Там же влаштував метеорологічну станцію. У своєму дослідному саду удосконалював прийоми ягідного виноробства, проводив досліди з акліматизацією нових для регіону Поділля рослин, отриманих з різних куточків світу від видатних помологів, з якими він вів жваве листування. Розводив шляхом щеплення у невеличких розсадниках нові сорти яблунь, груш, персиків, слив. Цей дослідний сад став свого роду дослідною станцією, де він вивчав до 700 сортів яблуні та груші й 300 сортів сливи, вишні та черешні, з яких біля 60 американських. Проводив вивчення деяких сортів щодо подальшого їхнього промислового застосування, як на українських землях, так і в умовах північних широт. За словами відомого тогочасного фахівця із садівництва Миколи Кучінова[1], який детально обстежував цю галузь в цілому у Російській імперії та Подільській губернії зокрема, сад Нємеца міг похвалитись і багатьма унікальними сортами, розведеними самим власником. Вражає не тільки їх кількість, але й поетичність назв: «Мадам Нємец», «Захоплення Богемії», «Абондандт», «Раннє Ріверса», «Айвенго», «Знайда Гогензатема» та багато інших.

Визнання вченого у фахових наукових колах відбулося після його участі у Міжнародній Виставці Плодівництва, що проходила у 1894 р. у Санкт-Петербурзі[2]. Його досягнення щодо акліматизації сортів плодових дерев були відзначені срібною медаллю. А правління Імператорського Російського Товариства Плодівництва, яке ініціювало виставку, додатково присудило диплом золотого зразка за нові сорти аґрусу, що виведені із насіння, а за ягідні вина — велику срібну медаль.

«Промислове плодівництво у Північній Америці»[ред. | ред. код]

У 1895 р. Міністерство землеробства та державних маєтностей Російської імперії доручило Ярославу Нємецу організацію експедиції для детального аналізу досягнень помологічної справи на американському континенті. Делегування Ярослава Йосиповича у США було не випадковим, адже його наукові інтереси полягали у вивченні американських сортових новинок та проблем переробки фруктів і ягід, про що свідчать відповідні статті на сторінках періодичних фахових видань.

Тримісячне відрядження підкосило здоров’я дослідника, але, незважаючи на хвороби, Я.Й. Нємец підготував масштабний звіт — «Промислове плодівництво у Північній Америці»[3], який вийшов друком у середині літа 1898 р. обсягом 400 сторінок із 233 авторськими малюнками. У своїй рецензії М. Кучінов[4], зазначав, що ця праця заслуговує особливої уваги вітчизняних плодоводів, адже фахова література Західної Європи не мала аналогів подібного рівня. У свої праці Я. Нємец висвітлив стан плодівництва у Сполучених Штатах Америки та Канаді, розвиток якого на той час досяг значного рівня. Вражає чіткість рисунків та детальних їхніх описів. Книга складається із 15 глав з плодівництва й окремої глави, присвяченої городнім рослинам та баштанним культурам. Автор досліджує освітні та науково-дослідні установи із садівництва, громадські об’єднання, державні органи, галузеві друковані видання та виставки. Значну увагу присвятив профільним торгівельно-садовим закладам, розплідникам та насіннєвим господарствам. Окремо розглядаються питання організації збору, пакування, продажу плодів, виробництву плодових консервів.

Детально підготовлена праця вражала сучасників не тільки глибиною спеціальних галузевих знань, але й масштабністю узагальнень та аналізом економічних процесів у сільському господарстві Америки порівняно із Російською імперією. Миттєвий розпродаж двохтисячного накладу змусив міністерство землеробства видати цю працю вже наступного року другим виданням.

Публіцистична робота[ред. | ред. код]

Був місцевим кореспондентом від Подільської губернії в журналі «Плодоводство», який видавало Імператорське Російське Товариство Плодівництва. Його публікації сколихнули цікавість подільських господарів та небайдужої громадськості до проблем садівництва та переробки продукції. За його рекомендаціями справа щодо вивчення збуту та переробки садово-городніх культур продовжувалась на базі Подільського товариства сільського господарства та сільськогосподарської продукції, яке було відкрито у 1898 р. та Подільському земельному відділі.

Смерть[ред. | ред. код]

В жовтні 1898 р. Ярослав Нємец від’їжджає до Берліну, де мав отримати курс лікування по причині хвороби очей, від якої він страждав ще із часу поїздки до Америки. Однак, зупинившись у Празі для побачення із близькими, він занедужав на запалення легень і був госпіталізований до лікарні, де помер 18 листопада 1898 р. Похований на Вишеградському кладовищі поряд із своєю матір’ю.

Родина[ред. | ред. код]

Марія Павлівна Нємец (Богуславська) — дружина, певний час продовжувати справу свого чоловіка, беручи участь у місцевих виставках та популяризуючи дослідження вченого на подільських землях. Власних дітей не було.

В’ячеслав (Ярослав) Павлович Нємец (18711920), племінник, позашлюбний син старшого брата Карла. В ранньому віці був відправлений до Ярослава Йосиповича в Російську імперію на виховання. Садівник за освітою, супроводжував свого дядька під час відрядження до Америки. Продовжував справу дядька в Вінниці.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Немец Я.О. Перспективное рисование геометрических форм. Одесса, 1876. 87 с.: с илл.; 2-е изд. Одесса, 1877. 85 с.
  • Немец Я.О. Несколько новых смородин. Вестник садоводства, плодоводства и огородничества. 1889. № 7/9 (июль-август). С. 344–348;
  • Немец Я. Груша Идаго. Плодоводство. 1890. № 2. С. 79–82;
  • Немец Я. Американские новинки. Принцесса Луиза. Ранняя Вильдера. Плодоводство. 1890. № 12. С. 563–564; 1897. № 3. С. 107;
  • Немец Я.О. Японская слива Кельси. Вестник садоводства, плодоводства и огородничества. 1891. № 1. С. 15–19;
  • Немец Я.О. Яблоки русские в Америке (кор.). Плодоводство. 1892. № 4. С. 197; 1893. № 1. С. 51, 557;
  • Немец Я.О. Сушка плодов и ягод. Практическая и дешевая. Плодоводство. 1893. № 5. С. 256; 1898. № 12. С. 832.;
  • Немец Я.О. Заметки о ягодном виноделии. Плодоводство. 1896. № 4. С. 203;
  • Немец Я.О. О северо-американских яблоках. Плодоводство. 1897. № 2. С. 102;
  • Немец Я. К вопросу о борьбе с вредными насекомыми. Плодоводство. 1898. № 6. С. 398–401;
  • Немец Я.О. Заметки о некоторых новых сортах. Ванильная. Плодоводство. 1898. № 8. С. 473;
  • Немец Я.О. Об американском плодоводстве. Плодоводство. 1889. № 8. С. 425
  • Немец Я.О. Английский крыжовник. Вестник садоводства, плодоводства и огородничества. 1889. № 9 (сентябрь). С. 394–406;
  • Немец Я.О. Письменный ящик. Вестник садоводства, плодоводства и огородничества. 1889. № 9 (сентябрь). С. 432.
  • Немец Я. Промышленное плодоводство в Северной Америке. Санкт-Петербург, 1898. 388 с. с илл, 1 л. карт.

Література[ред. | ред. код]

  • Гагарин А. День памяти Ярослава Осиповича Немеца. Некролог. Плодоводство. 1899. №1. С.42–47.
  • Корзун О.В. Становлення та розвиток сільськогосподарської дослідної справи на Поділлі (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Київ, 2011. С. 72–74. ; порт., фото (Історико-бібліографічна серія “Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії”. Кн. 51). — ISBN 978-966-830-111-7.
  • Корзун О. Видатний помолог та освітянин Поділля Ярослав Йосипович Нємец та його праці. Подільський книжник. Альманах. Вип. 2. Вінниця, 2010. С. 98–111.
  • Корзун Олена Помологія як хобі: (Я. Й. Нємєц – видатний освітянин та помолог Поділля). Національна сільськогосподарська бібліографія як складова програми інформатизації аграрної галузі України. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. / УААН; ДНСГБ. Київ, 2009. С. 157– 166.
  • Корзун О. Дослідні установи для потреб садівництва Подільської губернії кінця ХІХ – початку ХХ століття: з історії створення та діяльності. Історичні записки: Зб. наук. пр. /Східноукр. нац. у-т ім. В. Даля. Луганск, 2009. Вип. 21. Ч. 1. С. 99–106.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Плодоводство в России. Материалы и исследования. Вып. IV. Плодоводство в Подольской губернии. / сост. Н. И. Кучинов; Мин-во Земледелия и Гос. имуществ, Департамент Земледелия. Санкт-Петербург: Тип. В. Киршбаума, 1901. С.21–24.
  2. Описание Международной выставки плодоводства, огородничества, виноделия и других специальных культур в С.-Петербурге 1894 года, устроенной Российским обществом плодоводства / Российское об-во плодоводства. Санкт-Петербург, 1896. С. 420, 434.
  3. Немец Я. Промышленное плодоводство в Северной Америке. Санкт-Петербург, 1898. 388 с. с илл, 1 л. карт
  4. Кучинов Н. [Рецензия] на кн.: Немец Я. Промышленное плодоводство в Северной Америке. Санкт-Петербург, 1898. 388 с. с илл, 1 л. карт. Плодоводство. 1898. № 12. С. 1021–1026.