Ярослав Рудіш
| Ярослав Рудіш | |
|---|---|
_II.jpg) | |
| Народився | 8 червня 1972[1][2][…] (54 роки)  Турнов[3][4][5] |
| Країна |  Чехія |
| Діяльність | письменник, сценарист, журналіст, драматург, музикант, поет-пісняр, драматург, германіст |
| Сфера роботи | література[3], драматургія[3], музика[3] і журналістика[3] |
| Alma mater | Faculty of Sciences, Humanities, and Education of the Technical University of Liberecd |
| Знання мов | німецька[3] і чеська[6][3] |
| Мова творів | чеська і німецька |
| Жанр | проза і комікс |
| Magnum opus | Q12030020?, Grandhoteld, Q14705383?, Gebrauchsanweisung fürs Zugreisend і Alois Nebeld |
| Нагороди | |
| Сайт: rudis | |
 Ярослав Рудіш у Вікісховищі | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Ярослав Рудіш (* 8 червня 1972, Турнов, Чехія) — чеський письменник, драматург та сценарист.
Виріс в Ломніце-над-Попелкою. Навчався в середній школі в Турнові, після чого закінчив педагогічний факультет Технічного університету міста Ліберець (спеціалізація: німецька, історія). Навчався у Празі та Цюриху. З 2001 по 2002 рік жив у Берліні, де отримав журналістську стипендію у Вільному університеті.
Дебютний роман — «рок-історії з берлінського метро» — «Небо під Берліном» (2002) отримав премію Ортена — найпрестижнішу літературну премію Чехії, коли йому ще не було і 30-ти. Книгу переклали німецькою, польською, сербською, болгарською та білоруською мовами.
Великою популярністю користується комікс-трилогія Alois Nebel (2003—2005), створена разом з художником Яромиром-99, в якій розповідається про буденне життя диспетчерів-залізничників судейських німців, які працюють на маленькій станції біля чеського кордону.
Відомими в Чехії є п'єси Рудіша Léto v Laponsku (2005), написана разом з Петром Пихой, Salcburský guláš (2006), в якій двійко літніх чоловіків позбуваються минулого та Strange Love (2007) про останніх прихильників Depeche Mode в Чехословаччині.
В 2006 році Рудіш видав свій другий роман Grandhotel, за яким написано сценарій однойменного фільму (2006) режисера Девіда Ондричека, представленого на кінофестивалі Берлінале.
У 2011 за мотивами коміксів Алоїс Небел було створено фільм в техніці ротоскопіювання, який вперше показали на Венеціанському кінофестивалі. У 2012 році він виграв Європейську фільмову премію як найкращий анімаційний фільм.
Живе і працює між Ломніце-над-Попелкою, Прагою та Ліпськом, час від часу виступає з панк-рок групами U-Bahn та The Bombers.
- Nebe pod Berlínem, (Labyrint, 2002).
- Alois Nebel
- Bílý potok, (Labyrint, 2003
- Hlavní nádraží, (Labyrint, 2004)
- Zlaté Hory, (Labyrint, 2005)
- Léto v Laponsku, (Labyrint, 2006)
- Grandhotel, (Labyrint, 2006)
- Potichu, (Labyrint, 2007)
- Alois Nebel: Na trati, (Labyrint, 2008)
- Konec punku v Helsinkách (Labyrint, 2010) — виданий українською.
- Národní třída (Labyrint, 2013)
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #129090085 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- 1 2 3 4 5 6 7 Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- ↑ Regionální osobnosti Libereckého kraje
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Сайт Ярослава Рудіша [Архівовано 20 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Punk's not dead! Ярослав Рудіш про те, чому досі актуальний бунт [Архівовано 31 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Ярослав Рудіш. Розмова про Алоіса Небеля [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Ярослав Рудіш: «Пошук свого коріння — зараз дуже актуальна тема» [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Ярослав Рудіш: Останні дні панку в Україні [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.]
