Ярошинська Євгенія Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ярошинська Євгенія Іванівна
Євгенія Ярошинська

Євгенія Ярошинська
Народження 18 жовтня 1868(1868-10-18)
  Чуньків
Смерть 21 жовтня 1904(1904-10-21) (36 років)
  Чернівці
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Рід діяльності письменниця, етнограф, педагог
S: Роботи у Вікіджерелах

Євге́нія Іва́нівна Яроши́нська (18 жовтня 1868, Чуньків, нині Заставнівського району Чернівецької області — 21 жовтня 1904, Чернівці) — українська письменниця, перекладач, етнограф, фольклористка, педагог, громадська діячка на Буковині.

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася в селі Чуньків, тепер Заставнівський район, Чернівецької області. Закінчила 6 клас Чернівецької гімназії й учителювала по селам Буковини, одночасно записувала народні пісні, збірка яких числом 450 «Народні пісні з-над Дністра» вийшла друком 1972. Крім того, Ярошинська була активною діячкою жіночого руху. Друкуватися почала 1886, поміщала статті й оповідання в журналах «Зоря», «Літературно-науковий вістник», «Дзвінок», у газетах «Буковина», «Народ», «Батьківщина». Оповідання, «образки з життя», нариси Ярошинської характеризуються багатством різноманітних персонажів, серед них: реалістично зображені представники різних прошарків села, інтелігенції, присвячені служінню народові й збайдужілої, зміщаненої, жінок-інтеліґенток, що борються за рівноправність тощо. З причини, що твори Ярошинської довго не перевидавалися, вона якийсь час була напівзабутою. За останні десятиліття твори її перевидано двічі: «Вибрані твори» (К., 1958) і «Твори» (К., 1968).

Творча спадщина Є. Ярошинської складається з трьох повістей («Понад Дністром», «Перекинчики», «Рожі а терне»), кількох десятків оповідань, нарисів, творів для дітей, фольклорно-етнографічних розвідок, підготовлених збірників народних пісень, публіцистичних творів, перекладів, листів.

Маючи перед собою конкретного адресата (селянина) і конкретну мету (просвітню), Ярошинська порушувала пекучі проблеми життя-буття народу.

Перші оповідання письменниці мають багато традиційного, характерного для фольклору творчості Ю. Федьковича, Марка Вовчка, Г. Квітки-Основ'яненка, але є в них багато нового, відмінного, неповторно індивідуального. Повна бібліографія вміщена в книзі «Українські письменники», III (K., 1963).

Цікавий факт[ред.ред. код]

Ярошинська розпочала свою літературну діяльність, як і більшість буковинських письменників того часу (Ю. Федькович, С. Воробкевич, О. Кобилянська), німецькою мовою.

« Моє образованє було виключно німецьке, бо хоть в нашім домі говорилось по-руськи, то, пішовши до шкіл в Чернівцях, не чула-м нічого про руськість, бо там все було німецьке  »

 — писала Є. Ярошинська бібліографу І. Левицькому 18 червня 1896 року. На шлях української літератури Ярошинська стає перш за все під впливом першої українськомовної газети на Буковині «Буковина», яка згуртувала навколо себе прогресивних українських діячів культури.[1]110-річниця з дня пам'яті Євгенії Ярошинської засвідчує, що потомки ще запізнюються, щоб з усією вдячністю низько вклонитися величному імені землячки. Досі не видано повне зібрання творів письменниці. У обласному центрі відсутні широкі найменування на її честь.

Пошукова робота проведена нами, запевняє, що в роки австро-угорського та румунського панування талант Є. Ярошинської замовчувався. Лише в 1958 році, а потім у 1968 і 1972 роках в Києві вийшли вибрані твори. Гарний подарунок молодшим читачам зробила Ковалець Лідія, перевидавши твори письменниці книгою «Найдорожчий скарб». До сторіччя з дня народження у стіннівці Чуньківської школи з'явилася замітка про життєвий шлях письменниці.

1988 рік став найзнаменитішим у вшануванні пам'яті Є. Ярошинської. На 120 — річний ювілей до Чунькова з'їхалося багато поважних гостей. Серед них Василь Максимович Лесин, Григорій Васильович Демян, Богдан Іванович Мельничук, Андрій Олесьович Фаріон.

Гостинно відчинив двері музей Є. Ярошинської, центральна вулиця села та школа стали носити назву видатної землячки. Рідкісною знахідкою музею стало прижиттєве видання повісті письменниці «Перекинчики», подароване академіком Григорієм Васильовичем Дем'яном. Знайшли своє місце портрети письменниці, виконанні місцевими художниками.

Відкриття пам'ятного знака у центрі села біля садиби, де мешкала Євгенія Ярошинська(2004 р.), — свідчення великої шани таланту письменниці. Слово про письменницю мовили науковці Антофійчук В., Мельничук Б., журналіст — Михайловський В. Плиту виготовив народний умілець Бербенюк І., а встановив Гретчиний В. Грошову допомогу надав Гольцов Л. Святкуючи 145-літній ювілей чуньківчани радо вітали науковців Ковалець Л..,Костика В. Проживши майже безвиїзно все життя в селах, Євгенія Ярошинська не стала провінціалкою, «її літературна і громадська діяльність свідчить, що залишена нею різнобічна плідна праця в ім'я рідного народу — яскравий приклад для нащадків»

Хочеться вірити, що у майбутньому плиту замінять пам'ятником, з'явиться повне видання творів, а найкращі мистецько-культурні подвижники щорічно нагороджуватимуться премією імені Євгенії Ярошинської.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Український радянський енциклопедичний словник. — Т. 3. — К., 1968. — С. 850.
  • Міщук Р. С. Ярошинська Євгенія Іванівна // Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1985. — С. 525.
  • Євгенія Ярошинська // Приходько І. Творчі портрети українських письменників XX століття: Посібник для вузів і шкіл. — Тернопіль, 1993.
  • Козинський Л. Художнє осмислення психології індивідуума в оповіданні Є. Ярошинської «Жіноча люба» // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. — К.: Логос, 1999. Вип. 1. — Ч. І. — С. 197—205.
  • Козинський Л. Є. Ярошинська: до поетики стилю // Сучасний погляд на літературу: Збірник наукових праць. — К.: НПУ ІВЦ Держкомстату України. — 1999. — С. 50—55.
  • Козинський Л. Жанрово-стильове багатство малої прози Євгенії Ярошинської. — К.: Інтелект, 1999. — 30 с.
  • Козинський Л. «Одинока дорога до руської і людської мети» Євгенії Ярошинської // Наука і сучасність. — К., 1999. — Вип. 2. — Ч. 1. — С. 64—73.
  • Козинський Л. Особливості поетики Євгенії Ярошинської на початку творчої діяльності // Мовознавство. Літературознавство. Методика: Збірник наукових і навчально-методичних праць. — К.: Знання, 1999. — С. 165—173.
  • Козинський Л. Художній світ малої прози для дітей Євгенії Ярошинської // Актуальні проблеми розбудови національної освіти: Збірник науково-методичних праць. — Ч. ІІ. Специфіка навчально-виховного процесу початкової освіти. — Київ; Херсон, 1997. — С. 83–86.
  • Козинський Л. До витоків прози Євгенії Ярошинської // Педагогіка і методика навчання: теорія і практика. Міжкафедральний збірник наукових праць. — Умань, 1996. — С. 99–102.
  • Тарнавська М. Євгенія Ярошинська: життя і творчість // Сучасність. — 1976. — Ч. 6 (186). — С. 5—24.

Посилання[ред.ред. код]