Ярський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярський район
рос. Ярский район
удм. Яр ёрос
Coat of Arms of Yar rayon (Udmurtia).png Flag of Yar rayon.jpg
Герб Ярського району Прапор Ярського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 15 липня 1929 року
Населення (2017[1]): 13 604 особи
Площа: 1 524,3 км²
Густота населення: 8,92 осіб/км²
Телефонний код: 7-34157
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: селище Яр
Кількість сільських поселень: 10
Сільських населених пунктів: 62
Влада
Голова місцевої думи: Демін Микола Андрійович
Голова району: Літвяков Сергій Іванович
Мапа

Я́рський район (рос. Ярский район, удм. Яр ёрос) — район (йорос) у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — селище Яр. Район має невелике господарче значення, оскільки на його території не розташовано великих промислових підприємств і він є переважно сільськогосподарським. Історична ж роль значна, бо саме звідси почалась християнізація всієї Удмуртії.

Географія[ред. | ред. код]

Географічне положення і рельєф[ред. | ред. код]

Красногорська височина

Район розташований на крайньому північному заході республіки. Його площа становить 1 524,3 км² і з цим показником він посідає 16-е місце серед усіх районів (їх 25) Удмуртії. Він межує із Кіровською областю — на заході з Фальонським, на півночі із Омутнінським районами; та з іншими районами Удмуртії — Глазовським на сході і Юкаменським на півдні.

Район є достатньо компактним, його довжина, а це протяжність з півночі на південь, становить 53 км. Ширина ж, протяжність із заходу на схід, при цьому становить 41 км.

Ярський район розташований на сході Східноєвропейської рівнини, в Передураллі. Долина річки Чепца умовно розділяє район на північну правобережну та південну лівобережну частини. При цьому правий берег знаходиться в межах Верхньокамської височини, а лівий — в межах Красногорської височини. На півночі району знаходяться також витоки річки Вятка, яка є головною для Чепци, та її притоки Омутної. На правому березі, на вододілі Чепци та Вятки, знаходиться і найвища точка району — 287 м.

Лівобережжя розташоване в межах Красногорської височини, яка дещо поступається висотою Верхньокамській. Максимальна висота на півдні становить 238 м, що на 60 м більше за середній показник по району. Височина дуже розчленована балками та ярами, порізана долинами річок — лівих приток Чепци.

Природа[ред. | ред. код]

Лось — типовий представник тайги

Майже всю площу району займають дерново-підзолисті ґрунти. Більше 40 % ріллі має кислотну реакцію (з pH>=5,5), що негативно впливає на врожайність сільськогосподарських культур[2]. Рослинність багата та різноманітна, нараховує близько 1500 сучасних видів.

Головним зональним типом рослинності є тайга, а саме підзона південної тайги. Майже половина території району займають ліси, головними лісоутворюючими видами яких є ялина, сосна, береза, осика, смерека та липа.

Тваринний світ Ярського району типовий для лісової зони, серед них понад 40 видів ссавців, в тому числі лось, ведмідь бурий, вивірка лісова, заєць сірий, свиня дика, горностай, вовк та інші.

Гідрографія[ред. | ред. код]

Майже вся територія Ярського району лежить в басейні річки Чепци, яка протікає із південного сходу на північний захід і поділяє район на дві частини. Річка досить широка, повноводна, місцями звивиста. В межах району приймає багато приток, більшість з яких дрібні і мають довжину до 20 км. Серед найбільших виділяються праві Пудем та Тум, ліві Лекма та Сада. Більшість річок невеликі, звивисті в своїх нижніх течіях, влітку їхні верхів'я пересихають.

Річка Лекма

Північний край району розташований безпосередньо в басейні річки Вятка та її лівої притоки Омутної. Біля колишнього присілку Перелом, біля залізниці Яр-Верхньокамська розташований витік річки Вятка, найбільшої притоки Ками. Її верхня течія направляється на північний схід в бік Кіровської області. Річки цього басейну прямі, мало звивисті, мають височинний характер, влітку не пересихають.

По заплаві річки Чепци знаходяться великі простори торф'яних боліт (наприклад Тумське та Дзякінське болото), а також велика кількість заплавних озер. Більшість з них утворились під час відокремлення від річища стариць — Дике, Костромка. Окрім цього на річках створені й створюються ставки. Так, на річці Сівашур 2005 року було створено 2 невеликі водойми площею 1,5 та 0,75 га[3].

Історія[ред. | ред. код]

Територія району була заселена людьми ще з давніх часів. Про це свідчать археологічні розкопки, проведені в середині та кінці XX століття. Завдяки археологам стало відомо про існування Чепецької культури, що розвинулась на півночі Удмуртії в IXXV століттях на основі ще давнішої Поломської культури. Доказами цього є розкопані городища — Кушманське (Учкакар; IX—XIII століття), Комаровське (Чибінькар) та Уканське (Поркар; VI—IX століття).

Глазовський повіт (1923). Територія району — Єловська, Пудемська, Юрська, Нижньоуканська волості.

В XIII столітті Чепецька культура починає занепадати і повністю зникла в XV столітті. Це трапилось, ймовірно, через вплив монголо-татарських народів. В XVII столітті, на зміну давнім культурам, сюди прийшли удмурти.

Історики вважають, що в XVII столітті Ярський район став центром поширення православної віри в усій Удмуртії. У XVIII столітті проповідницьку справу в краї очолив священик Феодор Івшин — настоятель храму в селі Єлово. Він один із перших, хто впроваджував удмуртську мову в православне богослужіння. Згодом його справу продовжили священики Мішкіни, автори нових перекладів удмуртською мовою православної літератури.

За часів Російської імперії територія Ярського району знаходилась в межах Глазовського повіту спочатку Казанської, а пізніше і Вятської губернії.

Після того, як згідно з новою адміністративною реформою СРСР, повіти ліквідовувались, то губернії та області стали поділятись на райони. Так був утворений і Ярський район Вотської (пізніше Удмуртської) автономної області Нижньогородського краю — 15 липня 1929 року з 19 сільрад та 175 населених пунктів Уканської, Єловської і Пудемської волостей.

Спочатку адміністративним центром району було село Укан, але з 4 лютого 1932 року ним стало нове селище Яр, що утворилось при залізничній станції. З 1934 року район став складовою частиною новоствореної Удмуртської АРСР. 23 січня 1935 року з Ярського району було виділено Пудемський район, проте 23 листопада 1956 року він був ліквідований. З 11 вересня 1938 року селищу Яр було надано статус селища міського типу. 18 вересня 1957 року був офіційно встановлений кордон з Глазовським районом — по лісах державного значення Верхньовятського та Глазовського лісництва.

З 5 березня 1963 року Ярський район був ліквідований і переданий до складу Глазовського району. При цьому селища Яр та Пудем були передані в підпорядкування Глазовської міськради. З 2 березня 1964 року Ярський сільський район був відновлений у своїх старих межах, а з 12 січня 1965 року став називатись просто Ярським. Станом на 1996 рік район поділявся на 9 сільрад (Бачумовська, Ворцинська, Дізьмінська, Єловська, Зюїнська, Казаковська, Нікольська, Уканська, Юрська) та 2 селищні ради (Пудемська, Ярська).

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Будівля районної ради

Район адміністративно поділяється на 10 сільських поселень. До 7 жовтня 2005 року Ярське сільське поселення мало статус міського поселення[4].

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002[5])
Населення,
осіб (2010[6])
Населення,
осіб (2017[7])
Центр Населені
пункти
Бармашурське сільське поселення 61,90 1056 913 737 Бармашур 5
Бачумовське сільське поселення 132,12 948 737 629 Бачумово 13
Ворцинське сільське поселення 182,92 1007 587 416 Ворца 7
Дізьмінське сільське поселення 112,21 2030 1804 1636 Дізьміно 7
Єловське сільське поселення 211,05 972 650 489 Єлово 8
Зюїнське сільське поселення 156,24 461 285 166 Зюїно 4
Козаковське сільське поселення 187,19 766 471 338 Тум 5
Пудемське сільське поселення 114,92 2510 2025 1798 Пудем 6
Уканське сільське поселення 347,86 1927 1218 953 Укан 12
Ярське сільське поселення 17,86 7189 6596 6442 Яр 1

Населення[ред. | ред. код]

Населення району становить 13604 особи (2017; 13958 у 2015[8], 14935 в 2012[9], 15286 в 2010, 17 984 в 2009[10], 18 048 в 2008, 18 155 в 2007, 18 880 в 2004, 18 870 в 2002, 19 500 в 2001, 19 900 в 2000, 20 574 в 1995, 20 763 в 1989, 20 673 в 1985, 21 076 в 1983, 21 297 в 1981, 22 162 в 1979, 22 720 в 1977). За переписом 2002 року в районі проживає 28 національностей[11], Ярський район один із 16 адміністративних районів Удмуртської Республіки, де удмурти складають більшість населення:

Народ Кількість Народ Кількість Народ Кількість
удмурти 11 712 грузини 16 німці 3
росіяни 6 162 марійці 15 комі-перм'яки 2
бесерм'яни 347 чуваші 13 поляки 2
татари 279 цигани 10 гагаузи 2
вірмени 103 аварці 10 казахи 2
українці 70 башкири 8 американці 2
чеченці 30 узбеки 8 інгуші 1
азербайджанці 19 мордва 7 тувинці 1
білоруси 18 комі 4 - -
таджики 17 румуни 4 - -

Серед всього населення люди, які мають право голосування, становлять 80,4 %, з них молоді понад 5 тисяч та пенсіонерів понад 3 тисячі.

Населення розміщується по району рівномірно, найменш заселеними є північні та південно-західні території. Найбільш заселеними є центральна частина та узбережжя річки Чепца. Всього нараховується 2 селища, 7 сіл, 47 присілків та 6 населених пунктів без статусу.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Нижче подано найбільші населені пункти району:

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Яр 7 189 6 596
2 Пудем 2 303 1 920
3 Дізьміно 1 561 1 411
4 Бармашур 518 500
5 Укан 453 359
6 Ворца 488 369
7 Бачумово 383 319
8 Юдчино 325 301
9 Єлово 350 267
10 Нікольське 340 252

Серед населених пунктів району є ті, у яких ніхто не проживає, але вони ще не зняті з офіційного обліку:

  • присілок Володино — Бачумовське с.п.
  • без статусу Дома 1128 км — Дізьмінське с.п.
  • без статусу Дома 1129 км — Дізьмінське с.п.
  • присілок Феоктистово — Єловське с.п.
  • присілок Тюріки — Зюїнське с.п.
  • починок Орловський — Пудемське с.п.

Економіка[ред. | ред. код]

Район є сільськогосподарським, аграрний комплекс представлений 10 сільськогосподарськими підприємствами: «Нікольське», «Союз», «Мир», «Єлово», «Прогрес», «Нове життя», «Колос», «Озерки-плюс», «Лекма» та «Вятка». Більшість з них займаються тваринництвом, оскільки значні території району є непридатними до ведення рослинництва (обробляється лише 36 411 га). Лісовим господарством займається Ярське лісництво, яке було об'єднано 2007 року з сільських лісгоспів, і має площу лісів 62 024 га[12].

Промисловість району представлена 6 підприємствами: Пудем — ТОВ «ПМЗ-ресурс» (виробництво алюмінієвих виробів, заснований 1759 року), ТОВ «Пудемський завод» (виробництво металевих виробів), ССК «Ярський» (деревообробка); Дізьміно — ТОВ «Лісозавод Арта» (лісозаготівля та деревообробка); Яр — ТОВ «Харві-Яр» (лісозаготівля та деревообробка), ТОВ «Навікар» (виробництво залізобетонних виробів); Ярський Льнозавод — ТОВ «Ярський льнозавод», філіал АПП «Розвиток» (вирощування льону)[13].

Пудемський механічний завод (ТОВ «ПМЗ-ресурс»)

Через район проходить залізниця Москва-Владивосток. На ній розташовано станція Яр та платформи Сада, Бачумово, Дізьміно і Балишур. Від селища Яр починається залізниця Яр-Верхньокамська. На ній знаходяться платформи Пудем, Пудемський, 23 км та Перелом. Транзитні автомагістралі через район не проходять. Серед місцевих доріг найбільше значення мають шляхи Глазов-Яр-Пудем з об'їзною навколо районного центру (збудована у 1980-их роках), Глазов-Пудем (по правому берегу Чепци). Також збудовані асфальтні дороги Яр-Укан-Юр з гілками на Нікольське та Ворцу, Яр-Зюїно з гілкою на Бачумово, Пудем-Сосновка (через Єлово) з гілкою на Кузьмино, Пудем-Лековай та Дізьміно-Тум.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Культура району представлена Ярським історико-краєзнавчим музеєм, який заснований 1998 року. Також, на території Ярського району містяться численні пам'ятки історії та архітектури. До перших слід віднести городища Чепецької культури — Кушманське, Комаровське та Уканське. До архітектурних пам'яток відносяться численні церкви, збудовані в XVIIIXIX століттях зодчими та архітекторами в стилі вятського бароко. Серед них Свято-Троїцька церква в селі Єлово (1795; архітектор Філімон Росляков), Спаська церква в селі Укан (18041807), Вознесенська церква в селі Сада (18231829).

Спаська церква (Укан)

В районі діють декілька самодіяльних колективів — хореографічний ансамбль «Веснушки» (школа мистецтв в селищі Яр), вокальний ансамбль «Заряниця» (Укан), фольклорний ансамбль «Ібирвесь» та хор російської пісні «Надія» (КДЦ «Ювілейний» в селищі Яр). Також діють будинки культури та сільські клуби, відкрито центри удмуртської «Ошмес син» (БК в Озерки) та бесерм'янської культури (Ворца), проводяться конкурс естрадної пісні «Пісенний вернісаж», літературні вечори, присвячені Флору Васильєву. 2006 року район відвідав американський співак Патрік Хейзел з ціллю ознайомлення з удмуртської культурою. В районі з 2005 року існує районне радіо. В селищі Яр діє кінотеатр «Жовтень».

Ярські спортсмени завжди беруть участь у спортивних заходах республіканського рівня. Район має юнацьку команду з футболу серед аматорів, дворазового чемпіона республіки. При селищному ДЮСШ регулярно проводяться спартакіади серед молоді, 2006 року в районі проходили республіканські змагання з лижних перегонів.

Флор Іванович Васильєв

Ярський район має розгалужену мережу освітніх закладів. По великим населеним пунктам знаходяться школи (15) та дитячі садки (12), в районному центрі містяться 2 школи, 2 дитячих садочки, школа-інтернат, школа мистецтв, ПТУ та ДЮСШ. Серед громадських організацій в Ярському районі діють «Молода гвардія», «Моє село», «За громадянське право», «Союз жінок Ярського району», Товариство бесерм'янського народу. Медицина представлена районною лікарнею та 24 фельдшерсько-акушерськими пунктами, окрім цього діє мережа ветеринарних пунктів. Є також будинок пристарілих.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У районі народились:

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]