Ясинець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ясинець
YasinK.jpg
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубровицький район
Рада/громада Селецька сільська рада
Код КОАТУУ 5621887302
Облікова картка с Ясинець 
Основні дані
Засноване 1610[2]
Населення 508 (2017)[1]
Площа 0,69 км²[2]
Густота населення 788,41[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34142[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°38′18″ пн. ш. 26°34′59″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
141[джерело?] м
Водойми річка Горинь[2]
Місцева влада
Адреса ради 34141, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Селець, вул. Шевченка, 2а, тел. 2-09-51[2]
Карта
Ясинець. Карта розташування: Україна
Ясинець
Ясинець
Ясинець. Карта розташування: Рівненська область
Ясинець
Ясинець
Мапа

Ясине́ць (раніше — Ясенець[3][4][5]) — село в Україні, у Дубровицькому районі Рівненської області.[2] Підпорядковується Селецькій сільській раді.[2][6][7] Населення становить 508 осіб (2017).[1] Через село проходить автошлях Рівне — Столін.[6]

Назва[ред. | ред. код]

За припущенням кандидатки філологічних наук Віри Котович назва Ясинець може бути змотивована апелятивом ясен.[8] У минулому село згадується як Ясенець,[3][9][5] Ясінець,[10] Ясиново.[11] Польською мовою згадується як Jasieniec,[12][13] російською — як Ясенецъ.[4]

Географія[ред. | ред. код]

Площа села — 0,69 км².[2] Поблизу села протікає річка Горинь.[2] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація Ясинця характеризувалася як «передкризова».[14]

Розташування[ред. | ред. код]

Ясинець розташований на північ від Дубровиці й простягається прямою лінією з обабіч траси. Із заходу село оточує переважно хвойний ліс, на сході межує із Сельцем, на півночі з Лютинськом, до Дубровиці відстань 4 км. Вздовж траси він простягається на 2,8 км. Сусідні населені пункти:[джерело?]

Rose des vents Лютинськ Rose des vents
N Селець[7]
W    Ясинець    E
S
Дубровиця

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат села вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[15] Опадів 611 мм на рік.[15] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[15] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм.[15] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм.[15] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C.[15] Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.[15]

Клімат Ясинця
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,3 3,4 12,4 19,3 22,9 23,9 23,1 18,3 11,8 4,8 0,0 11,3
Середня температура, °C −5,6 −4,5 −0,3 7,5 13,7 17,5 18,6 17,7 13,3 7,8 2,3 −2,5 7,1
Середній мінімум, °C −8,5 −7,7 −3,9 2,7 8,2 12,1 13,3 12,3 8,3 3,8 −0,2 −5 2,9
Норма опадів, мм 36 29 28 42 57 89 81 64 57 45 41 42 611
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія[ред. | ред. код]

Село вперше згадується 1610 року.[2] На початку XX століття в Ясенці було 30 домів та 222 мешканці.[12] Станом на 1906 рік у селі нараховувалося 33 двори та мешкало 165 осіб.[4] Воно входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4][16] У 1921 році Ясинець входив до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[13]

Після встановлення радянської влади декілька мешканців села зазнали репресій, зокрема Цезарія Баньковська,[17] Олег Мезян,[18] Надія та Аркадій Сікорські[19][20] — у 1940 році та Роман Шафранський — у 1944 році.[21]

Під час Другої світової війни в селі діяло українське націоналістичне підпілля. У жовтні 1943 року місцевою провідницею була жінка з псевдо «Береза», шефом Червого Хреста — «Марина», господарчою — «Зірниця», зв'язковою — «Рожа».[11] За даними українського націоналістичного підпілля 22 грудня 1943 року банда більшовицьких партизанів (90 осіб) під проводом «Яши» та «Карпа» при переході через села Селець та Ясинець спалила в Ясинці 10 хат, які, як вони вважали, належали «бульбівцям».[10]

У 1947 році село Ясенець разом з хуторами Рівчаки та Садівне підпорядковувалося Ясенецькій сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[3] Пізніше село було приєднано до Селецької сільської ради (до 1973 року).[22] 1951 року ясинецький колгосп імені РСЧА, головою якого був фронтовик-офіцер О. С. Мобило, приєднано до сусіднього колгоспу імені Сталіна села Селець.[7] З 13 липня до 3 серпня 1953 року маршрутна експедиція під керівництвом М. Ломової, обстежуючи Рокитнянський та Дубровицький райони Рівенської області, серед низки інших населених пунтктів відвідала Ясинець.[9] У 1960-х роках в процесі колективізації в селі знищено садибу Костянтина Олександровича Рабешка.[7]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[23] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 1][25] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,67 Кі/км² (137Cs + 134Cs[ru]), молока — 6,08 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,81 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 192 мбер, з якої: зовнішнього — 35 мбер, загальна від радіонуклідів — 157 мбер (з них Cs — 146 мбер).[26]

У 2012 році відбулася газифікація сіл Ясинець і Селець у рамках програми газифікації Дубровицького району.[27]

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1906[4] 165
1921[13] 356 +115.8%
1989[28] 581 +63.2%
1993[26] 532 −8.4%
2001[29] 545 +2.4%
2011[30] 540 −0.9%
2017[1] 508 −5.9%
Динаміка населення

Станом на 2017 рік населення села становить 508 осіб.[1]

На початку XX століття в Ясенці було 30 домів та 222 мешканці.[12] Станом на 1906 рік у селі нараховувалося 33 двори та мешкало 165 осіб.[4]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 59 будинків та 356 мешканців, з них: 170 чоловіків та 186 жінок; 318 православних, 32 римо-католики та 6 юдеїв, стільки ж (відповідно) українців (русинів), поляків та євреїв.[13]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 581 особа, з яких 285 чоловіків та 296 жінок.[28] На кінець 1993 року в Ясинці мешкало 532 жителі, з них 159 — дітей.[26]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 545 осіб.[29] Густота населення — 788,41 особи/км².[2]

У 2011 році населення села становило 540 осіб.[30]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[31]

Мова Осіб Відсоток
українська 542 99,63 %
російська 2 0,37 %

Вікова і статева структура[ред. | ред. код]

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[32]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 71 60 131
18-39 89 83 172
40-59 76 59 135
60+ 37 65 102
Разом 273 267 540

Соціально-економічні показники[ред. | ред. код]

Працездатність (станом на 2011 рік)[33]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 540
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
64 12 100 19 164 32 55 10 56 11 111 19
Зайнятість (станом на 2011 рік)[34]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 540
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
94 4 252 11 346 15 390 16 296 12 687 28
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[35]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
374 152 157 - - 25 1 5 7 12 44 - 7 -

Політика[ред. | ред. код]

Органи влади[ред. | ред. код]

Село Ясинець підпорядковується Селецькій сільській раді.[2]

Всеукраїнські вибори[ред. | ред. код]

Село Ясинець входить до виборчого округу № 155.[36] У селі міститься виборча дільниця № 560286, яка розташована у читальному залі сільської бібліотеки.[36] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 388 осіб.[30] Результати виборів:

Культура[ред. | ред. код]

У селі діє сільський клуб на 95 місць,[45] який станом на 2016 рік потребував капітального ремонту.[46] Діє публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 6334 книги та яка має 4 місця для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 350 осіб.[47]

Для Ясинця, як і для багатьох інших сіл Правобережного Полісся, характерні особливі народні уявлення про лелеку (буська), які досліджувалися науковцями.[48]

Релігія[ред. | ред. код]

Капличка в Ясинці

Ясинець не має своєї церкви проте діє церква святого Миколая та дім молитви в Сельці. Основною релігією є православне християнство, а також п'ятидесятницький протестантизм. За церковним адміністративним поділом Селецька парафія належить до Дубровицького благочиння. У селі є своя капличка та цвинтар. Раніше жителів села ховали в Дубровиці та Сельці. Проте на вимогу жителів села був створений Ясинецький цвинтар.[джерело?]

У другій половині XIX століття Ясинець належав до приходу церкви Різдва Пресвятої Богородиці, що розташована в Дубровиці.[16]

Освіта[ред. | ред. код]

У селі діяла загальноосвітня школа I ступеня.[49] У 2011 році в ній навчалося 16 учнів (із 40 розрахованих) та викладало 4 учителі.[49] У вересні 2011 року діяльність школи, де отримати можна було лише початкову освіту, було призупинено на невизначений час районними чиновниками згідно із вказівкам верхів про укрупнення шкіл, хоча на зборах односельці на питання про закриття школи висловились негативно. Тепер діти повинні здобувати знання в Селецькій загальноосвітній школі.[джерело?]

Промисловість[ред. | ред. код]

Біля села Ясинець ведеться незаконний видобуток бурштину.[50][51][52]

На території сіл Ясинець, Людині та Партизанського діє ТОВ «Ред. Мет», яка початково заявлявляло, що проводить геологічну розвідку.[53] Проте у 2014 році місцеві жителі стверджували, що під виглядом георозвідувальних робіт проводиться підготовка до промислового видобутку бурштину.[53] Згодом у 2016 році Рівненська обласна рада надала компанії дозвіл на видобуток бурштину, а у грудні 2016 року Селецька сільська рада підписала з «Ред. Мет» інвестиційну угоду на три мільйони гривень, за якою компанії надавалося право на видубуток бурштину на території, підпорядкованій сільраді.[46]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Село має дві вулиці — Садову та Івана Франка.[7] Село газифіковане.[27] В Ясинці також діяють п'ять магазинів, медпункт, цвинтар та капличка. До 1991 року працював колгосп.[джерело?]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[24]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с Ясинець // Облікова картка на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
  3. а б в Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  4. а б в г д е Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 212. (рос.)
  5. а б Літопис УПА, 2007, с. 311, 416
  6. а б Масний О. С. Селець // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 278.
  7. а б в г д Історія с. Селець на сайті Дубровицької ЦСПШБ
  8. Котович, В. (2018). Дендрологічні українські ойконіми: традиція та новаторство назвотворення. Вісник Львівського університету. Серія філологічна (68): 176. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  9. а б Гілевич І. Я. Українська етнографічна наука у першому повоєнному десятилітті та польові дослідження Полісся // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2008. — Вип. 43. — С. 34-53.
  10. а б Літопис УПА, 2007, с. 421
  11. а б Літопис УПА, 2007, с. 502
  12. а б в Jasieniec 2.) powiat rówieński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1902. — Т. XV, cz. 2 : Januszpol — Wola Justowska. (пол.)
  13. а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 59.  (пол.)
  14. Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (uk) 27 (9): 52–55. ISSN 2519-2477. doi:10.15421/40270911. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  15. а б в г д е ж Yasynets climate: Average Temperature, weather by month, Yasynets weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.  (англ.)
  16. а б Хроніка історичних подій і розвитку Дубровиччини. Дубровицька районна державна адміністрація. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  17. Списки жертв. lists.memo.ru. Процитовано 16 жовтня 2019.  (рос.)
  18. Списки жертв. lists.memo.ru. Процитовано 16 жовтня 2019.  (рос.)
  19. Списки жертв. lists.memo.ru. Процитовано 16 жовтня 2019.  (рос.)
  20. Списки жертв. lists.memo.ru. Процитовано 16 жовтня 2019.  (рос.)
  21. Списки жертв. lists.memo.ru. Процитовано 16 жовтня 2019.  (рос.)
  22. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1972 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1973. — 816 с.
  23. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  24. Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  25. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  26. а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  27. а б Іван Марчук, Микола Мельничук (2012-05-30). Села з газом. rtb.rv.ua. Рівненська обласна державна телерадіокомпанія. Архів оригіналу за 7.04.2014. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  28. а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  29. а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  30. а б в Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4
  31. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  32. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5
  33. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10
  34. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13
  35. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42
  36. а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  37. Результати голосування по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу в межах АТО Рівненська область, Дубровицький район, с Ясинець
  38. Результати голосування по дільницях ТВО № 158, Рівненська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004 (№ виборчої дільниці 96). Архів оригіналу за 25.08.2015. Процитовано 06.04.2014. 
  39. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 155, Рівненська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року (№ виборчої дільниці 41). Архів оригіналу за 25 серпень 2015. Процитовано 6 квітень 2014. 
  40. Результати голосування по виборчих дільницях ТВО № 155, Рівненська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року (№ виборчої дільниці 41). Архів оригіналу за 7 квітень 2014. Процитовано 6 квітень 2014. 
  41. Результати голосування по дільницях ТВО № 157, Рівненська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року (№ виборчої дільниці 96). Архів оригіналу за 25 серпень 2015. Процитовано 6 квітень 2014. 
  42. Результати голосування по дільницях ТВО № 157, Рівненська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року (№ виборчої дільниці 96). Архів оригіналу за 25 серпень 2015. Процитовано 6 квітень 2014. 
  43. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 155, Рівненська область. Архів оригіналу за 6 липень 2013. Процитовано 6 квітень 2014. 
  44. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 155, Рівненська область. Архів оригіналу за 6 липень 2013. Процитовано 6 квітень 2014. 
  45. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55
  46. а б Три мільйони для громади: села Селець та Ясинець на Рівненщині вперше отримають гроші від видобутку бурштину. press-centr.com (uk-UA). Процитовано 16 жовтня 2019. 
  47. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58
  48. Несен, І. (2008). Лелека в народних уявленнях Правобережного Полісся. Сіверянський літопис (uk) (5): 121–127. Процитовано 16 жовтня 2019. 
  49. а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51
  50. У Дубровицькому районі затримали ще одного «старателя», який видобував бурштин
  51. Міліціонери Дубровичинни затримали «старателя», який незаконно видобував бурштин-сирець
  52. На Рівненщині затримали копачів бурштину
  53. а б Мешканці сіл Людинь та Партизанське довели: громада — сила. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 6 квітень 2014. 

Книги[ред. | ред. код]

  • Літопис УПА / НАН України. Інститут української apxeoграфії та джepeлознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництвo «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.

Офіційні дані та нормативно-правові акти[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]