Яскравість (кольоросприйняття)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підводне фото демонструє зменшення яскравості в залежності від глибини занурення

Яскравість — це характеристика візуального кольоросприйняття джерела, здатного випромінювати або відбивати світло[1]. Іншими словами, яскравість є суб'єктивним атрибутом сприйняття властивостей об'єкта, отриманих завдяки яскравості освітленої або відображеної мішені.

Яскравість звуків[ред. | ред. код]

Крім того, за грубою аналогією з візуальною яскравістю,термін яскравість використовується також для характеристики звукових тембрів. За тембром розрізняють звуки однакової висоти і гучності. Дослідники вважають обертонове забарвлення (або яскравість) тембру одним з найсильніших в сприйнятті відмінностей між звуками[2], виконаними на різних інструментах, різними голосами, а також акустичне оформлення музичного звуку — його висоту, гучність і тривалість. За допомогою тембру можна виділити той чи інший компонент музичного цілого, посилити або послабити контрасти; зміна тембрів — один з елементів музичної драматургії.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dictionary:. bright (англ.). Merriam-Webster.com. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 29 березня 2015. 
  2. David L. Wessel Timbre space as a musical control structure,. Computer Music Journal, 3 (1979), pp. 45–52. (англ.). articles.ircam.fr. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 29 березня 2015.