Ясміна Реза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ясміна Реза
фр. Yasmina Reza
Yasmina Reza at XIII Prix Diálogo - Ceremonia de entrega.jpg
Народилася 1 травня 1959(1959-05-01)[1][2][…] (61 рік)
Париж, Франція[4]
Країна Flag of France.svg Франція[5]
Діяльність акторка, лінгвістка, перекладачка, драматургиня, романістка, письменниця, сценаристка, акторка театру, кіноакторка, авторка
Alma mater Університет Париж X Нантер і Паризький університет
Мова творів французька[6] і англійська
Роки активності 1983 — тепер. час
Жанр роман і п'єса
Magnum opus Desolationd
Нагороди
Кавалер ордена «За заслуги»

CMNS: Ясміна Реза у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ясміна Реза (фр. Yasmina Reza; нар. 1 травня 1959, Париж)[7] — французька письменниця, драматургиня, акторка і сценаристка, найбільш відома своїми п'єсами «Мистецтво» та «Бог різанини» . Багато її коротких сатиричних п'єс відображають сучасні проблеми середнього класу.

Біографія[ред. | ред. код]

Батько Ясміни Рези був родом з Росії,[8][9][10] походив з бухарських євреїв[11][12][13]. Він був інженером, бізнесменом та піаністом, її мати була скрипалькою з Будапешта й походила з угорських євреїв[14][15][16] Під час нацистської окупації її батько був депортований з Ніцци в табір інтернованих Дрансі .[17] На початку своєї кар'єри Реза грала у кількох нових п'єсах, а також у п'єсах Мольєра та Маріво.

1987 року Ясміна Реза написала п'єсу «Бесіди після поховання», яка була відзначена премією Мольєра для найкращого автора (французький еквівалент премії Тоні). Наприкінці 1980-х років Реза переклала сценічну версію оповідання Кафки «Перевтілення»[18]. 1990 року її друга п'єса « Зимова подорож» також була відзначена премією Мольєра, а наступна п'єса «Випадкова людина» з успіхом ішла в театрах Англії, Франції, Скандинавії, Німеччини та Нью-Йорку.

1994 року в Парижі відбулася прем'єра п'єси «Мистецтво», яка втретє принесла авторці премію Мольєра, цього разу в категорії «найкращого автора». Відтоді п'єса має незмінний успіх, перекладається та виконується понад 30 мовами.[13] У 1996—1977 роках лондонська постановка цієї п'єси, яку прод'юсували Девід П'ю та Дафідд Роджерс, отримала премію Лоуренса Олів'є.

У вересні 1997 року вийшов друком перший роман Ясміни Рези «Hammerklavier», 2001 року була опублікована її наступна прозова книжка «Розчаруавання». 2007 року з'явився її довгий репортаж "L'Aube le Soir ou la Nuit " («Світанок, вечір або ніч»), написаний після передвиборчих поїздок з Ніколя Саркозі. Ця публікація викликала справжній фурор у Франції.[19]

24 листопада 2007 року відбулася прем'єра нової п'єси Рези «Die Dieu du Carnage» («Бог різанини»), поставлена режисером Юргеном Гошем, у Цюріху. Постановка отримала премію Віденського театру «Нестрой» за найкращу німецькомовну виставу сезону.[16] П'єса «Бог різанини» була також поставлена в Лондоні в березні 2008 року, режисером виступив Меттью Варчус, переклад здійснив Крістофер Гемптон, у головних ролях були задіяні Ральф Файнс, Тамсін Грейг, Джанет Мактір та Кен Стотт.[20] Лондонська постановка здобула премію Лоуренса Олів'є за найкращу нову комедію, яку від імені авторки прийняв перекладач Крістофер Гемптон.[21] 2009 року прем'єра вистави відбулася на Бродвеї з акторами Джеймсом Гандольфіні, Джеффом Деніелсом, Марсією Ґей Гарден та Гоуп Девіс й була відзначена премією Тоні.

У співпраці з Романом Поланскі Реза на основі п'єси «Бог Різанини» написала сценарій, за яким 2011 року Поланскі зняв фільм «Різанина» . Стрічка була номінована на Європейський кіноприз і виграла премію Сезар за сценарій, окрім того фільм отримав Маленького золотого лева на 68-му Венеційському міжнародному кінофестивалі .

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • 1987 р. — Премія Мольєра для найкращого автора («Розмови після поховання»)
  • 1988 р. — Премія Мольєра за переклад («Перевтілення»)
  • 1990 р. — Премія Мольєра за найкращу постановку («Зимовий переїзд»)
  • 1994 р. — Премія Мольєра для найкращого автора, за найкращу п'єсу та найкращу постановку («Мистецтво»)
  • 1998 р. — Премія Лоуренса Олів'є за найкращу комедію («Мистецтво»)
  • 1998 р. — Премія «Тоні» за найкращу п'єсу («Мистецтво»)
  • 2000 р. — Велика премія Французької академії за драматургію
  • 2005 р. — Літературна премія газети Die Welt[22]
  • 2009 р. — Премія Лоуренса Олів'є за найкращу комедію («Бог різанини»)
  • 2009 р. — «Тоні» за найкращу п'єсу («Бог різанини»)
  • 2012 р. — Нагорода Сезар 2012 р. (Франція) за найкращий сценарій (адаптований) за «Бог різанини».
  • 2016 р. — Премія Ренодо, «Вавилон»[23]

Твори[ред. | ред. код]

П'єси[ред. | ред. код]

  • Conversations après un enterrement (1987).
  • La Traversée de l'hiver (1989).
  • Art (1994).
  • L'Homme du hasard (1995).
  • Trois versions de la vie (2000).
  • Une pièce espagnole (2004).
  • Le Dieu du Carnage (2006).
  • Bella figura (2015).

Романи[ред. | ред. код]

  • Hammerklavier (1997).
  • Une désolation (1999).
  • Adam Haberberg (2003).
  • Nulle part (2005).
  • Dans la luge d'Arthur Schopenhauer (2005).
  • L'Aube le soir ou la nuit (2007).
  • Heureux les heureux (2013).
  • Babylone (2016).

Сценарії[ред. | ред. код]

  • Jusqu'à la nuit (1983). Till Night.
  • Le pique-nique de Lulu Kreutz (2000).
  • Chicas (2010).
  • Різанина (2011).

Як акторка[ред. | ред. код]

  • Que les gros salaires lèvent le doigt ! (1982).
  • Jusqu'à la nuit (1983).
  • À demain (1991).
  • Loin (2001).

Українські переклади[ред. | ред. код]

  • Ясміна Реза. Божество різанини. З франц. переклав Іван Рябчій — Видавництво Анетти Антоненко, 2015. — 96 с. ISBN 978-617-7192-28-1[24]

Література[ред. | ред. код]

  • Les fruits de la passion: le théâtre de Yasmina Reza, by Hélène Jaccomard (Bern: Peter Lang, 2013).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. SNAC — 2010.
  3. Internet Broadway Database — 2000.
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120465272 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. RKDartists
  6. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb409560057/PUBLIC [archive] from the general catalogue of the BnF (Bibliothèque nationale de France).
  8. Yasmina Reza: 'Please stop laughing at me'
  9. Yasmina Reza: Biography
  10. Papa knew best
  11. Yasmina Reza, écrivain d' «Art»: De son père, juif séfarade, mi-russe, mi-iranien, dont le grand-père jouait aux échecs dans les caravansérails de Samarkand.
  12. The art of a second success
  13. а б The tears and laughter of Yasmina Reza's lost Babylon
  14. Pigeat, Aurélien (2005). 'Art', 1994: Yasmina Reza (French). Paris: Hatier. ISBN 2-218-75089-9. 
  15. The fragility and solitude of man
  16. а б Bloom, Nate (17 April 2009). Jews on stage: Broadway bound. Cleveland Jewish News. 
  17. Between Sarkozy and Sarcasm: Playwright Yasmina Reza on What Makes a Person Powerful
  18. Day, Elizabeth (22 January 2012). Yasmina Reza: 'There's no point in writing theatre if it's not accessible'. The Guardian. Процитовано 11 March 2016. 
  19. Sciolino, Elaine (24 August 2007). Portrait of President, Craving Power, Enthralls France. The New York Times. 
  20. Paddock, Terri (24 December 2007). Greig, McTeer & Stott Join Fiennes God of Carnage. What's on Stage. Архів оригіналу за 25 December 2007. Процитовано 24 December 2007. 
  21. Staff (8 March 2009). Speeches: And the Laurence Olivier Winners Said. WhatsonStage.com. Архів оригіналу за 10 March 2009. Процитовано 8 March 2009. 
  22. Yasmina Reza erhält WELT-Literaturpreis 2005 für ihr Lebenswerk. Buch Markt (German). 7 October 2005. Процитовано 11 November 2012. 
  23. Stéphanie Dupays (3 November 2016). Le prix Goncourt est décerné à Leïla Slimani. Le Monde. Процитовано 3 November 2016. 
  24. На відміну заголовку на титулі українського видання «Божество різанини», сама п'єса Рези перекладена як «Бог різанини»

Посилання[ред. | ред. код]

  • Yasmina Reza на сайті IMDb (англ.)
  • Ясміна Реза: Будь ласка, припиніть сміятися з мене, Аньєс Пуар'є: Independent в неділю, 16 березня 2008 року [1]
  • П'єси Ясміни Рези на англійській та американській сцені (Аманда Гігере) [2]