Ясне (Бережанський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Ясне
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бережанський район
Рада/громада Куропатницька сільська рада
Код КОАТУУ 6120482503
Облікова картка Ясне 
Locator Dot2.gif
Розташування села Ясне
Основні дані
Засноване 1954
Населення 13 (2014)
Територія 0.280 км²
Густота населення 107.14 осіб/км²
Поштовий індекс 47516
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°28′40″ пн. ш. 25°04′28″ сх. д. / 49.47778° пн. ш. 25.07444° сх. д. / 49.47778; 25.07444Координати: 49°28′40″ пн. ш. 25°04′28″ сх. д. / 49.47778° пн. ш. 25.07444° сх. д. / 49.47778; 25.07444
Середня висота
над рівнем моря
379 м
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Бережани
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 47516, с. Куропатники
Карта
Ясне is located in Україна
Ясне
Ясне
Ясне is located in Тернопільська область
Ясне
Ясне

Ясне́ — село Бережанського району Тернопільської області. Розташоване на крайньому сході району. Підпорядковане Куропатницькій сільраді. Село, утворене в результаті об'єднання хуторів Гайок і Сеньків (1954 р.).

Географія[ред.ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Ценівка, лівої притоки Золотої Липи басейну Дністра за 10 км від районного центру і найближчої залізничної станції Бережани.

Історія[ред.ред. код]

Хутір Гайок[ред.ред. код]

За переказами, місцина, на якій розташований хутір Гайок (відомий з XIX століття), була володінням священика із с. Шибалин. Назва хутора походить від посади першого поселенця — охоронця панських дібров, гайового Юрка Івашківа. Саме він був першим жителем хутора. Згодом тут поселилася родина Козаків. У 1930–1940 рр. на хуторі проживало 16 українських сімей; діяла філія товариства «Рідна школа» (1935–1939 рр.), яка об'єднувало 12 осіб (голова Василь Козак, писар Степан Білик); при ній працювали бібліотека, хор, самоосвітній гурток, гуртувалися музиканти, ткачі й шевці.

Протягом 1947–1948 рр. більшовики виселили у Сибір жителів хутора Гайок Миколу Косовського і Гната Лему; в 1950 р. — Степана Білика. На Великдень 1948 р. в бою з відділом МДБ загинула підпільниця «Настя».

У 1949 р. на хуторі – 15 дворів, 51 особа.

Хутір Сеньків[ред.ред. код]

На хутір Сеньків перші поселенці прибули, за переказами, у середині 19 ст. Першими власниками його були Синявські, від яких, імовірно, й походить назва. І хоча з часом хутір переданий у власність інших маґнатів (Потоцьких), назва залишилася. До Першої світової війни Сеньків (15 дворів) разом із фільварком належав орендаторові Берешу.

В 1914 р. підрозділ російської армії спалив фільварок; Береш утік до Бережан. Улітку 1916 р., з наближенням фронту, форналів (наймитів) евакуювали до Микулинців; у Сеньків вони й орендатор Береш повернулися 1917 р.

У 1921 р. землі на хуторі розпарцелювали між 45 сім'ями польських колоністів. Хуторяни, які до цього часу жили в Сенькові, перебралися до Бережан. На фільварку осів пан Глас, котрий купив у Береша будинок і 40 га землі.

Від 1929 р. на хуторі працювала чотирикласна школа, де навчали польською мовою.

30 січня 1940 р. зі Сенькова виселено у Сибір усіх польських господарів, а 6 березня цього ж року почали вивозити й українські сім'ї — Бунів, Вовків, Куцілів, Подільчуків, Стефінівих. Унаслідок так званого «розкуркулення» на хуторі залишилося з господарями тільки два обійстя. Решта стояли пусткою до 1942 р., коли за наказом німецького командування сюди переселено з-під Яворова і Рави-Руської (нині Львівська область) 8 сімей (оскільки там був розташований полігон).

У 1945 р. фільварок розібрали, і радянська влада знову почала арешти. Після війни школа на хуторі працювала до 1955 року.

У 1949 р. Сеньків приєднали до колгоспу с. Комарівка; 1950 р. хутори Сеньків, Вірлів і Гайок об'єднали в самостійне господарство (голова правління Д. Куціль). У 1951 р. колгосп приєднали до господарства с. Куропатники; у 1990-х рр. майно та землі розпайовані.

Населення[ред.ред. код]

Населення — 24 особи (2007), 27 (2014). Дворів — 16[1].

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.