Яструбичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Яструбичі
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Радехівський район
Рада/громада Яструбичівська сільська рада
Код КОАТУУ 4623988401
Основні дані
Населення 1214
Площа 28,15 км²
Густота населення 43,126 осіб/км²
Поштовий індекс 80215
Телефонний код +380 3255
Географічні дані
Географічні координати 50°18′57″ пн. ш. 24°20′48″ сх. д. / 50.31583° пн. ш. 24.34667° сх. д. / 50.31583; 24.34667Координати: 50°18′57″ пн. ш. 24°20′48″ сх. д. / 50.31583° пн. ш. 24.34667° сх. д. / 50.31583; 24.34667
Середня висота
над рівнем моря
202 м
Водойми Західний Буг
Місцева влада
Адреса ради 80215, Львівська обл., Радехівський р-н, с.Яструбичі, вул.Зелена,53 , тел. 7-21-26
Карта
Яструбичі. Карта розташування: Україна
Яструбичі
Яструбичі
Яструбичі. Карта розташування: Львівська область
Яструбичі
Яструбичі

Яструбичі у Вікісховищі?

Я́струбичісело в Україні, в Радехівському районі Львівської області. Населення становить 1959 осіб. Орган місцевого самоврядування - Яструбичівська сільська рада.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Село Яструбичі розташоване в Радехівському районі Львівської області, на правому березі річки Західний Буг, за 28 км від районного центру – м. Радехова, за 7 км від залізничної станції Соснівка. З 1960 року є автобусне сполучення з Червоноградом (13км). На півночі знаходиться село Поздимир, на сході - Гоголів, yа південному сході - Радванці, на півдні – с. Тишиця, на південному заході Сілець та місто Соснівка, на північному заході – Волсвин. Вздовж південного кордону пливе р. Західний Буг: від південного сходу на північний захід. З малих річок залишилися: Пересіка, Кравець, Золотва. Інші річки, що колись утворювали густу водяну мережу на північному сході Бугу, озерця, болота – повисихали. Джерельця, колись з чистою питною водою, або пропали зовсім, або стали непридатними до пиття, внаслідок хімізації землеробства. Поверхня плоска, рівнинна. Сільські забудови займають південно-східну частину простору. На схід від них є найвищий пункт до 221 м, на захід знижуються, до 213 м, а на південний захід до 203 м. Більшість перепадів висот не перевищують 5 м. Село розташоване в зоні, так званого, «малого полісся». Клімат помірний, з достатнім, у деякі роки, надмірним зволоженням (500 - 9000 мм). Зима м'яка, іноді з тривалими відлигами і нестійким сніговим покровом, літо не спекотне, середня температура липня 18-20 С, з частими похолоданнями, затяжними дощами. Місцеві ґрунти різноманітні: супіски, чорноземні ґрунти, місцями глинисті, але переважає - порховина (порхковина) - це родючий торф'янистий ґрунт, який легко вивітрюються, перетворюються на порох, звідси і назва. З будівельних матеріалів є пісок, глина. Південна частина території лісиста.

Перша документальна згадка про село датується 1519 роком.

Коментар щодо походження назви села і його присілка[ред. | ред. код]

Сприятливі природні умови, ліси і дубові гаї (зарослі), річки і озера багаті рибою та дикою птицею, відкритий простір для полювання сприяли розмноженню хижих птахів — яструбів. Найбільш ймовірно, що саме назва села Яструбичі походить від великої кількості цих хижих птахів, які облюбували цей простір. Або, як вказує М. Кордуба, можливо це патронімічна похідна від особового імені Яструб. Розгалужена система водних потоків навколо Бугу багата на птицю і рибу, довколишні ліси з дикою звіриною, відкритий простір створювали прекрасні угіддя для полювання, та риболовства. Згодом у цих місцях побудували хату для мисливців — "ізбу — ізбіцу", що на польській і старослов'янській мові означає хата, де можна було відпочити, з'їсти, зігрітися, сховатися від негоди, переночувати. Пізніше в цьому місці поселилося декілька родин з Яструбич, і урочище це почали називати по-місцевому "Збиця", воно стає присілком Яструбич. У довоєнні часи на Збиці жило близько 14 родин. Воєнне і післявоєнне лихоліття зовсім спустошило присілок і сьогодні там немає нічого.

Персоналії[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]