Яськи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Яськи
Yasky COA.png Yasky prapor.png
Герб Прапор
Yasky.jpg
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Біляївський район Біляївський район
Громада Яськівська сільська громада
Код КОАТУУ 5121085601
Облікова картка Яськи 
Основні дані
Засноване 1780
Населення 4145
Площа 8,52 км²
Густота населення 486,5 осіб/км²
Поштовий індекс 67642
Телефонний код +380 4852
Географічні дані
Географічні координати 46°30′54″ пн. ш. 30°05′03″ сх. д. / 46.51500° пн. ш. 30.08417° сх. д. / 46.51500; 30.08417Координати: 46°30′54″ пн. ш. 30°05′03″ сх. д. / 46.51500° пн. ш. 30.08417° сх. д. / 46.51500; 30.08417
Середня висота
над рівнем моря
м
Водойми р. Турунчук, озера Писарське, Тудорове, Чорне
Місцева влада
Адреса ради 67642, с. Яськи, Біляївський район, вул. Центральна, 78, тел. 048 52 260 80
Карта
Яськи. Карта розташування: Україна
Яськи
Яськи
Яськи. Карта розташування: Одеська область
Яськи
Яськи

Яськи у Вікісховищі?

Я́ськи — село в Україні, в Біляївському районі Одеської області. Центр Яськівської сільської громади. Населення становить 4145 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване за 12 км від районного центру та за 40 км від найближчої залізничної станції Вигода. Село розкинулось у мальовничій рівнинній місцевості, вздовж лівого берега річки Турунчука (рукав Дністра), поблизу озер та плавнів.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване село наприкінці XVIII століття. Перша згадка про нього датована 1780 роком. В той час тут побудували невелику дерев'яну церкву. В числі перших поселенців були запорізькі козаки, селяни-втікачі з південно-західної України, а також вихідці з Молдавії.

Згідно припущення професора Новоросійського університету В. М. Григоровича, «Ясський торг» (літописне місто на Дністрі) і є село Яськи. Але для категоричного ствердження цього нема підстав. Сучасна наука пов'язує «Ясський торг» з теперішнім румунським містом Ясси.

За компактністю заселення Яськи ділилися на кути. Молдавани разом з українцями, що тікали від ярма польських панів, так звані польщани, утворили перший кут. У 1793 році тут налічувалось 117 дворів. Другий кут утворили «турбаївці». Після придушення селянського повстання в селі Турбаї на Полтавщині більшість його учасників під конвоєм було відправлено в південно-українські степи, частина з них в 1794 році оселилася в Яськах, побудувавши тут 40 хат. Нарешті, третій кут заснували на початку XIX століття селяни, що втекли сюди з аракчеєвських військових поселень Херсонської губернії; місцеві селяни назвали їх «прихожанами».

Станом на 1886 рік у селі Біляївської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 3205 осіб, налічувалось 621 дворове господарство, існували православна церква, школа, 7 лавок, відбувались базари через 2 тижня по понеділках, розташоване на березі річки Турунчук (рукав Дністра), поблизу озер і плавнів.[1]

У період революції 1905—1907 років селяни села відкрито встали на боротьбу за свої права. У 1906 році група селян здійснила замах на життя земського начальника, відомого своєю жорстокістю. У зв'язку з цим піддалися арешту 10 жителів села.

В середині січня 1918 року в Яськах була встановлена Радянська влада, створений ревком у складі найбідніших селян Г. Д. Гончаренко, Ф. М. Тарасенко, К. І. Кириченко. На заклик Одеського Ради робітничих депутатів у лютому 1918 року в селі був сформований партизанський загін. У лютому 1919 року партизани села підтримали повстання жителів Біляївки проти денікінців і французьких інтервентів.

У 1921 році в Яськах організована перша трудова сільськогосподарська артіль ім. Шевченка.

Село мало міцні антирадянські повстанські традиції. Впродовж 1920-х років Дністровські плавні давали прихисток усім, хто не бажав миритися з радянською владою. У 1927 році у Яськах антибільшовицькими підпільниками було вбито голову сільської ради та його заступника. У 1928-му — голову комсомольського осередку.[2]

На початку 1930 року Яськи стали центром антирадянських виступів, що охопили й сусідні села Градениці та Троїцьке. Селяни протестували проти колективізації. Спершу натовп розгромив сільраду, поштамт і став повертати худобу з колгоспу. За даними ДПУ повсталі роззброїли міліцію та важко поранили 10 комуністів та активістів. В селі щодня проходили мітинги. Селяни вимагали розпуску колгоспів та повернення виселених «куркулів»-односельців. Вранці 3 березня 1930 року біля сільради у Яськах зібралося близько 1200 озброєних вилами та палицями людей. Декотрі мали рушниці. Селяни обстріляли автомобіль із прикордонниками та почали перегороджувати вулиці барикадами. Того ж дня Градениці, Троїцьке та Яськи були оточені підрозділами ДПУ та міліції. Операцією командував особисто голова ДПУ УСРР Всеволод Балицький. Кавалерійські загони ДПУ розігнали натовп. В результаті операції було заарештовано 150 селян. 5 березня було вирішено виселити з конфіскацією майна ще 40 сімей «куркулів».[2]

На фронтах Німецько-радянської війни воювало 506 жителів села, 176 з яких за мужність і відвагу були нагороджені орденами і медалями СРСР, а І. І. Ткаченко за героїзм, виявлений у боях на підступах до Кенігсберга у квітні 1945 року, удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Під час Одеської оборонної операції в Яськах був сформований загін народного ополчення в кількості 150 осіб. За період Другої світової війни в боях загинуло 430 жителів села.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 4573 особи, з яких 2043 чоловіки та 2530 жінок.[3]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 4108 осіб.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 94,89 %
російська 2,97 %
молдовська 1,74 %
болгарська 0,19 %
циганська 0,1 %
вірменська 0,05 %
білоруська 0,02 %
гагаузька 0,02 %

Освіта та культура[ред. | ред. код]

У селі функціюють дві школи — загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

В селі є пам'ятник воїнам-визволителям у Другій Світовій та Великій Вітчизняній війнах .

Кілька років тому[коли?] в селі збудували пам'ятник жертвам голодомору. У Яськах є середня і восьмирічна школи, в яких 55 вчителів навчають 850 учнів, будинок культури із залом на 400 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 10 тис. примірників, музей історії села (створений і працює на громадських засадах); дільнична лікарня на 50 ліжок (28 медпрацівників, в тому числі 5 лікарів), ясла-садок на 100 місць, комбінат побутового обслуговування, 30 магазинів, пошта, телеграф, ощадна каса.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. а б 1930. У. С.Р. Р. Повстання: Науково-популярні нариси. — К.: Смолоскип, 2016. — сс. 61-68.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 26 вересня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]