Ясєнь (ґміна)
| Гміна Ясєнь | |
| 1934—1939, 1941—1944 | |
| Воєводство | Станиславівське |
|---|---|
| Повіт | Калуський |
| Адмінцентр гміни | Ясєнь |
| Тип гміни | Сільська |
| Площа | 201,97 км² |
| Громади | 1 |
| Населення (1931) • населення • густота населення |
3366 16,7 осіб/км² |
Ґміна Ясень — сільська гміна у Калуському повіті Станиславівського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Станіслав Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни (і єдиною її складовою) було село Ясєнь.
Об'єднану сільську ґміну Ясень (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 року у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із тогочасної сільської ґміни (самоврядної громади від 1867 р.): Ясєнь[1]. Найімовірнішою причиною формування ґміни з єдиного села була попередня передача сусідніх сіл Майдан і Присліп розпорядженням Ради міністрів 30 травня 1931 року з Калуського повіту до Богородчанського[2].
Площа ґміни — 201,97 км². Кількість житлових будинків — 756.
Кількість мешканців — 3366[3].
Національний склад населення ґміни Ясєнь на 1 січня 1939 року[4] з усіх 3640 мешканців: 3530 українці-грекокатоликів (96,98 %), 80 євреїв (2,2 %) і 30 поляків (0,82 %).
17 січня 1940 року ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Новичанського району.
Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 до липня 1944 року, до неї передані села Небилів, Слобода-Небилівська і Сливки зі ґміни Лдзяни, адміністративний центр перенесено в Небилів і ґміна перейменована після цього на ґміну Небилів.
На 1 березня 1943 року населення ґміни становило 7451 особа[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu kałuskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 68. — poz. 625. — S. 1263—1264. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 marca 1931 r. o zmianie granic powiatów kałuskiego i bohorodczańskiego w województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1931. — nr 42. — poz. 375. — S. 667. (пол.)
- ↑ Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej: ludność i budynki: na podstawie tymczasowych wyników drugiego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 9.XII 1931 r. oraz Powierzchnia ogólna. Cz. 3a. Województwa południowe. — Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1935. — S. 10. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 32, 33. — ISBN 3-447-02376-7.
- ↑ Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943: monografie. — Krakau: Burgverlag Krakau, 1943. — S. 13. (нім.)