Яуза

Яуза
55°44′49″ пн. ш. 37°38′25″ сх. д.
Витік	Лосиний острів 55°52′40″ пн. ш. 37°53′19″ сх. д.
• координати	55°54′34″ пн. ш. 37°53′34″ сх. д.
Гирло	Москва 55°44′50″ пн. ш. 37°38′25″ сх. д.
• координати	55°44′48″ пн. ш. 37°38′24″ сх. д.
Басейн	басейн Волгиd
Країни:	Росія
Регіон	Москва
Довжина	48 км
Площа басейну:	452 км²
Середньорічний стік	9.4 m³/s
Притоки:	Budaykad, Zolotoy Rozhokd, Ichkad, Kopytovkad, Likhoborkad, Rabotnyad, Rybenka Riverd, Sinichkad, Khapilovkad, Chermyankad, Чечора, Ramenkad, Sukromkad, Kamenkad, Bogatyrsky Rucheyd, Goryachkad і Oleny Brookd
Медіафайли у Вікісховищі

Я́уза (рос. Яуза) — мала річка в Митищах і в Москві, ліва притока річки Москва (найбільша річка в межах столиці). Довжина — 48 км. Протяжність річки в межах столиці становить 27,6 км. Гирло Яузи знаходиться в центрі м. Москва, біля Великого Устьїнського мосту. Бере початок у національному парку Лосиний острів на північний схід від Москви, тече через Митищі, входить у Москву в районі Медведково. Річище вельми звивисте, як правило прямує в південному напрямку.

Етимологія

Назва річки згадується в літописі під 1156 р. у формі Ауза, інші старі джерела наводять форму Аузя. Схожі гідроніми існують у Латвії (Aûzes, Aûzas, Auzupurvs, Auziupļava, Auzini, Auzene тощо), які пов'язують з латис. auzãjs, auzaine («стебло вівса, ость, солома»). На користь цієї версії також свідчить наявність у басейні Яузи річки Стебелька. М. Фасмер виводив назву від праслов'янського кореня *vǫz- («вузол», «в'язати») з префіксом ja-, тобто «річка, що зв'язує».

Геологія

Яуза, можливо, одна з найдавніших європейських річок. Пра-Яуза з'явилася в перм-тріасовий період, в цей час вона текла на схід від її сьогоденного річища, тереном сьогоденного Ізмайловського яру. Після декількох періодів трансгресії-регресії у юрський і крейдяний періоди, регіон, остаточно став суходолом у третинному періоді. Через незначні зміна рельєфу, Яуза змінила своє річище на сьогоденне, в той час, як її колишнім річищем прямує сучасна річка Серебрянка.

Судноплавство

Яуза прохідна для невеликих суден від гирла до Оленього (Глібовського) мосту (близько 10 км). Епізодично, під час днопоглиблювальних робіт, на Яузі з'являються судна «Мосводостока» — організації, на яку покладено відповідальність за стан річки. Доступна для мотоботів також верхня ділянка Яузи від Богатирського моста до Ярославського шосе довжиною понад 2 км. Ця ділянка використовувалася технічним флотом під час реконструкції Яузи на початку 2000-х рр. Ширина річки на «судноплавній» ділянці становить 20-25 метрів, за винятком ділянки акваторії верхнього б'єфа, прилеглого до Яузького гідровузлу. Там ширина річки сягає 65 метрів. На цій ділянці річка укладена в кам'яні (бетонні) набережні висотою до трьох метрів. Є кілька «спусків-пристаней», обладнаних швартовними кнехтами. Найбільш «верхній» причал знаходиться біля Преображенського метромосту, там само проходить межа «судноплавства» по Яузі.

План реконструкції Яузи

Роботи з будівництва набережних на судноплавній ділянці річки, в основному, були завершені до 1940 р. За Генеральним планом 1935, Яуза мала увійти у Водне кільце Москви. План передбачав будівництво Північного каналу (Хімкинське водосховище — Яуза) і шлюзування Яузи шляхом побудови декількох низьконапірних гідровузлів. У загальній складності передбачалося спорудження шести гідровузлів: на Північному каналі — шлюз і суднопідіймач і чотирьох шлюзів на Яузі. Ймовірно план капітальної реконструкції Яузи проіснував до середини 1960-х років. Про це можна судити з будівництва набережних, яке велося до початку 1970-х рр. вище Ростокінського акведука і вище Оленього мосту. «Планова» ширина русла (відстань між стінками набережних) становить 20-25 м, що значно перевищує розміри русла Яузи в природному стані. Проте цей план не був реалізований, за винятком спорудження в 1940 за 3 км від гирла річки Сиром'ятницького гідровузла з судноплавним шлюзом. Для «обводнення» Яузи в 1940 році був побудований невеликий Лихоборський (Головінський) дериваційний канал, по якому з Хімкинського водосховища вода надходить у Головінські ставки і далі до притоки Яузи Лихоборку. Канал пройшов по трасі однієї з ділянок Північного каналу.

Сиром'ятницький гідровузол

Сиром'ятницький гідровузол (також Яузький, спочатку повинен був мати № 4) був побудований в 1940 за три кілометри від гирла на Яузі за проєктом архітектора Г. П. Гольца (1893—1946). Назва гідровузла було дано по розташованій поряд Сиром'ятницькій слободі (Сиром'ятники). Нижче греблі гідровузла у правого берега встановлені сміттєзбиральні бони. Тут же знаходиться база-стоянка суден «Мосводостока». Зібране з акваторії центральної частини Москва-ріки і Яузи сміття завантажується на шаланди і відвозиться на базу в Кур'яново.

У 2005—2006 роках на гідровузлі було проведено капітальний ремонт. Був відремонтований шлюз і замінений затвор водозливної греблі. На початку 2000-х рр. були проведені роботи з капітального ремонту стінок набережних. Нижній б'єф гідровузла знаходиться в зоні підпору Перервинського гідровузла на Москва-ріці з середньою глибиною в Яузі 1,5 м. Верхній «судноплавний» б'єф до Оленього (Глібовського) мосту перебуває в поганому стані.

Випрямлення річища Яузи

У 1970-х роках у районі Медведково проводилися роботи зі спрямлення річища Яузи. Викликані вони були складністю будівництва метромоста нової дільниці Калузько-Ризької лінії Московського метрополітену, а також з існуючою забудовою правого берега річки (на місці, де знаходилося старе річище Яузи згодом були побудовані два житлових квартали між проїздом Шокальський і Сухонською вулицею). Роботи зі спрямлення річища Яузи в районі Медведково були завершені в 1979 році.

Мости через Яузу

У межах Москви на Яузі є двадцять вісім автодорожніх, п'ять залізничних мостів, два метромости (один між «Сокольниками» і «Преображенською площею» (Преображенський метроміст), другий — між «Бабушкінською» і «Медведково» (Медведковський метроміст); на другій дільниці шляхопровід метро проходить в тунелі і присипаний землею, а над річкою на опорах прокладені труби теплоцентралі і пішохідна алея, тому цей міст малопомітний). Всього налічується шість мостів, по яких ходить трамвай, сім — якими ходить тролейбус і двадцять три — пішохідних.

У культурі

• Згадується у фільмі «Вірні друзі» як річка, по якій плавали герої картини в дитинстві. Її назва звучить у в пісні «Плыла-качалась лодочка по Яузе-реке…», що служить музичною темою фільму.

Посилання

• Яуза на сайті «Малі річки Москви» [Архівовано 27 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• В Москве река Яуза вышла из берегов (рос.)