Ях'я ібн Алі аль-Муталі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ях'я ібн Алі аль-Муталі
Dirham yahya 22332.jpg
Дирхем Ях'ї
Ім'я при народженні المعتلي يحي بن علي
Народився бл.994
Помер 1035
Кармона
·загибель у битві
Національність бербер
Діяльність аристократ
Титул халіф
Посада Caliph of Cordoba[d] і Caliph of Cordoba[d]
Термін 1021—1023 та 1025—1026 роки
Конфесія іслам
Рід Хаммудіди
Батько Алі ібн Хаммуд ан-Насир
Брати, сестри  • Q5908865?

Ях'я ібн Алі аль-Муталі (*бл. 994 — 1035) — 9-й халіф Кордови у 1021—1023 та 1025—1026 роках та 1-й володар Малазького емірату у 1026—1035 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Хаммудидів. Син Алі ібн Хаммуд ан-Насира. Про молоді роки немає відомостей. Бра участь у міжусобній війні на боці Сулаймана ібн аль-Хакама. У 1013 році разом з батьком відправився до Північної Африки. У 1016 році Алі ібн Хаммуд відправився у похід до Піренеїв, залишивши Ях'ю валі (намісником) Сеути.

На своїй посаді він перебував до 1018 року, коли батько було вбито. Ях'я відмовився визнавати стрийко аль-Касіма новим халіфом. З цього моменту став готуватися для походу на Піренеї. У 1021 році скористався невдоволенням берберами діями аль-Касіма, Ях'я ібн Алі висадився на узбережжі, захопивши міста Малагу і Альхесірас. Слідом за цим рушив на Кордову, змусивши стрийко зректися трону та втекти до Севільї. Ях'я став халіфом Кордови. Прийняв особистий титул аль-Муталі бі-ллах (Піднесенний Богом). За нього тривала руйнація халіфату: 1021 році заснував самостійну державу у Валенсії Абд аль-Азіз, онук аль-Мансура (хаджіба часів Гішама II).

Втім вже наприкінці 1022 року серед берберських військовиків виникло невдоволення халіфом, водночас проти Ях'ї виступив аль-Касім. В результаті Ях'я ібн Алі втратив владу, рятуючись втечею в Малазі. Поступово зумів захопити південні райони халіфату, також володарював в Танжері й Сеуті. Після повалення у 1023 році аль-Касіма, Ях'я захопив його у Хересі-де-ла-Фронтері.

У 1025 році, зібравши значні війська, Ях'я ібн Алі рушив на Кордову, змусивши халіфа Мухаммеда III Омейяда втекти до Сарагоси. 9 листопада Ях'ю оголошено халіфом. Втім, той не почувався безпечним у Кордові. Тому, залишивши на господарстві візира Абу Джафара, Ахмад бен Мусу, повернувся до Малаги. При цьому фактичну самостійність набув валі Севільї — Мухаммед бін Ісмаїл.

Вже у 1026 році внаслідок повстання влада Ях'ї в Кордові впала, його візира вигнано. У 1027 році спробував захопили Севільї, проте невдало. Тоді Ях'я оголосив про створення незалежної держави зі столицею в Малазі (тайфа Малага). Загинув у 1036 році у битві при Кармоні з військами Мухаммеда ібн-Ісмаїла. Йому спадкував брат Ідріс I ал-Мутайїд.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Arnold Hottinger: Die Mauren. Arabische Kultur in Spanien. Wilhelm Fink Verlag, München 1995, ISBN 3-7705-3075-6.
  • André Clot, L'Espagne musulmane (viiie~xve siècle), Paris, Perrin,‎ 1999 (réimpr. 1999), 429 p. [détail des éditions] (ISBN 2-262-01425-6)
  • Rafael Altamira, «Il califfato occidentale», in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 477—515.