Яхмос-Нефертарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Яхмос-Нефертарі
Яхмос-Нефертарі
Ahmes Nefertari Grab 10.JPG
Зображення Яхмос-Нефертарі у гробниці TT359
Цариця
Початок правління: 1562 до н. е.
Кінець правління: 1495 до н. е.
Попередник: Яхмос I
Дата народження: бл. 1562 до н. е.
Місце народження:Фіви, Луксор, Єгипет
Країна:Стародавній Єгипет
Дата смерті:бл. 1495 до н. е.
Дружина:Яхмос I
Династія:XVIII династія

Яхмос-Нефертарі (Яхмес-Нефертарі) — одна з найвідоміших єгипетських цариць початку Нового царства, політичні і релігійні титули якої стали основою для створення нового державного і сакрального статусу дружин фараонів XVIII династії.

Дружина царя-визволителя Єгипту від гіксосського володарювання і, одночасно, свого брата Яхмоса I, Яхмос Нефертарі була онукою легендарної цариці Тетішері, «бабусі XVIII династії», донькою фараона Таа II Секененра і цариці Яххотеп I і матір'ю фараона Аменхотепа I і принцес Саткамос і Сатамон.

Ім'я і титули[ред. | ред. код]

В її імені ієрогліф «нефер» позначає «гожа», «досконала», «щаслива», «прекрасна». Її титули: «донька царя», «сестра царя», «дружина царя», «Велика дружина царя», «мати царя», а також «Вождь Верхнього і Нижнього Єгипту», «Другий пророк Амона», а згодом «Верховна жриця Амона».

Яхмос-Нефертарі була першою жінкою з дому царів XVIII династії, яка прийняла титул хемет нечер (hm.t-nTr) — «дружина бога», а, окрім цього, зіграла велику роль в реформуванні системи жрецтва храму Амона у Карнаку. Сам факт прийняття титулу, який наблизив царицю до світу богів, був відображений в тексті стели, спорудженої Яхмосом I в храмі верховного фіванського божества. Пізніше цей титул, який став важливою складовою сакрального статусу єгипетських цариць епохи Нового царства і Пізнього часу, був переданий спадкоємицям Яхмос-Нефертарі — Мерітамон і, пізніше, цариці Хатшепсут.

Біографія[ред. | ред. код]

Резиденція «дружини бога» була побудована за Яхмос-Нефертарі на західному березі Нілу, навпроти Карнаку; вона заснувала школу для жінок-жриць в Фівах і сама нею керувала, а також у неї був заступник, який вів справи за її відсутності.

Яхмос-Нефертарі була регентшею при синові Аменхотепі I і дожила до похилого віку.

До нас дійшла велика кількість джерел, які розповідають про активну діяльність Яхмос-Нефертарі, яка ввела ряд важливих нововведень в храмові служби найбільших фіванських храмів, а також брала участь у всіх справах свого чоловіка — від відкриття нових каменярень, до будування монументальних пам'ятників. В тексті однієї зі стел цього часу наводиться цікавий факт, який розповідає про те, як фараон Яхмос I радився зі своєю всесильною дружиною навіть перед тим, як прийняти рішення щодо будування кенотафу цариці Тетішері у Абідосі. Цариця пережила свого чоловіка на значний термін і довгі роки виконувала функції регентші при своєму малолітньому синові Аменхотепі I. Текст, який датується першим роком правління його наступника, Тутмоса I, свідчить, що Яхмос-Нефертарі, можливо, пережила і свого сина. Цариця була обожествлена посмертно і з безпрецедентною славою шанувалася як велика покровителька Фів разом з Аменхотепом I. Особливо популярний їх культ був в Дейр-ель-Медіні — селищі будівників царських гробниць, які вважали велику царицю і її сина своїми заступниками.

Яхмос-Нефертарі на протязі століть вважалась взірцем благочестя і великою заступницею за душі померлих, про що кажуть численні написи у приватних гробницях фіванського некрополя, а також зображення цариці з обличчям чорного кольору, що свідчило про її ототожнення з божествами рангу Осіріса, перш за все, з Ізідою. У написах Яхмос-Нефертарі називається «володаркою неба», «пані Заходу», «тією, чиї слова виконуються негайно». Скіпетри і предмети, пов'язані з царицею, вважалися святощами і зберігалися в кількох храмах країни, в тому числі — в храмі Хатхор в Серабіт ель-Хадім на Синаї. Відомі численні культові статуетки обожненої цариці, інколи створені через кілька століть після її смерті.

Вона заснувала некрополь Долини царів.

Мумія Яхмос-Нефертарі в колосальному саркофазі, який виконаний з дерева і картонажу довжиною більш 4 метрів, була знайдена у 1881 році в царській гробниці DB-320 в Дейр ель-Бахрі; тут також була знайдена мумія знатної дами Райї, її годувальниці. Унікальний саркофаг зображує царицю у всій її величі: на її голові шуті — висока корона з двох пір'їн, а в схрещених руках — масивні символи вічного життя анкх; саркофаг цікавий також тим, що на відміну від антропоморфних єгипетських трун у нього немає традиційної кришки, знімалась лише та її частина, що знаходилась нижче грудей зображуваної цариці. На жаль, розгорнута ще у XIX столітті, мумія цариці зберіглася погано, почала розкладатися; залишки були збережені лише за допомогою спеціальних засобів, застосованих під час реставрації. Первісна гробниця цариці і її сина, вірогідно, знаходиться в некрополі Дра Абу ель-Неґа.

Галерея[ред. | ред. код]

Культурний вплив[ред. | ред. код]

Яхмос-Нефертарі — одна з діючих осіб роману Наґіба Махфуза «Війна у Фівах», який розповідає про звільнення Єгипту з-під влади гіксосів.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gitton M. L’épose du dieu Ahmes Néfertari. Documents sur sa vie et son culte posthume.— Paris, 1975
  • Gitton M. L’épouse du dieu Ahmès Néfertary.- Paris, 1981.
  • Gitton M. Les divines épouses de la 18e dynastie.- Paris, 1984.
  • Lesko B.S. The Great Goddesses of Egypt.— 1999.
  • Солкин В. В. Яхмес-Нефертари. // Древний Египет. Энциклопедия.— М., 2005.