Яцківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Яцківці
Село Яцківці
Село Яцківці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Зборівський район
Рада/громада Озернянська сільська громада
Код КОАТУУ 6122681007
Основні дані
Перша згадка 1598
Населення 221
Територія 8,200 км²
Густота населення 26,95 осіб/км²
Поштовий індекс 47260
Телефонний код +380 3540
День села 12 липня
Географічні дані
Географічні координати 49°41′59″ пн. ш. 25°16′44″ сх. д. / 49.69972° пн. ш. 25.27889° сх. д. / 49.69972; 25.27889Координати: 49°41′59″ пн. ш. 25°16′44″ сх. д. / 49.69972° пн. ш. 25.27889° сх. д. / 49.69972; 25.27889
Водойми річка Восушка
Найближча залізнична станція Зборів
Місцева влада
Адреса ради с. Озеряни, Зборівський р-н, Тернопільська обл., індекс
Карта
Яцківці. Карта розташування: Україна
Яцківці
Яцківці
Яцківці. Карта розташування: Тернопільська область
Яцківці
Яцківці

Яцківці у Вікісховищі?

Яцківці́ — село в Україні, у Зборівському районі Тернопільської області. Розташоване на річці Восушка, в центрі району.

Підпорядковувалося Богданівській сільській раді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Озернянської сільської громади.

Історія[ред.ред. код]

Перша писемна згадка — 1598 року. За Крищуком, село відоме від XIX століття як висілок села Сировари[1].

Назва села походить, за переказами, від польського імена Яцек. Відомі й інші версії походження села.

У західній частині території височить «Могила» (417 м), у південній — «Висока гора» (408 м наl рівнем моря).

Діяли «Просвіта» та інші товариства.

В УГА служив Юрій Куць.

На фронтах Другої світової війни загинули Михайло Балицький (нар. 1913), Мирон Мартинишин (нар. 1918), Євген Мисак (р. н. невідомий), Микола Продан (нар. 1922), Іван Пташник (нар. 1926), Іван Тотосько (нар. 1920); пропали безвісти Йосип Кльоц (нар. 1908), Іван Коробій (нар. 1917), Іван Коробій (нар. 1918).

В ОУН і УПА перебували: Петро Боднар (нар. 1916), Євген Майброда (нар. 1924), Марія Майброда (нар. 1880), Ярослав Мельник («Сокіл»; нар. 1922), Василь Мних («Граб»; нар. 1906), Володимир Музика (р. н. невідомий), Матвій Прокопович (нар. 1893), Іван Пташник (нар. 1904), Петро Рій («Муха»; р. н. невідомий), Петро Чорній (нар. 1912), Михайло Ягла («Старий»; р. н. невідомий) та інші.

У 1949 році створений колгосп «Нове життя», який у 1976-му об'єднався з колгоспами сіл, що належали до Осташівської сільської ради; у 1990-х роках майно та землі розпайовані.

2003 року село газифіковано.

Релігія[ред.ред. код]

Хресний хід

Є церква святих верховних апостолів Петра і Павла (1992, мурована, архітектор — Роман Андрусишин зі Львова), дзвіниця (1998 р.); «фігура» Пресвятої Богородиці.

22 квітня 2016 року відбувся хресний хід по селі Яцківці-Сировари.

Отець церкви -Хомета Василь Миколайович.

Школа І ступеня с.Яцківці

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, крамниця.

Директор школи І ступеня-Цаплап Надія Богданівна.

Населення[ред.ред. код]

У 1880 в селі — 392 мешканці. Греко-католики мали церкву, в якій служив парох села Сировари. У 1921 — 544 мешканці, 97 дворів; 1931 — 532 жителі, 113 дворів; 2007 — 256 жителів, 106 дворів.[2]

Чисельність населення, чол.
1880 1921 1931 1959 1970 1979 1989 2001 2007 2015
392 544 532 256 221[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 191.
  2. О. Безгубенко, У. Коропецька, Мельничук Б., Шумко М. Яцківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 408. — ISBN 978-966-457-228-3.
  3. Паспорт Озернянської сільської громади.

Література[ред.ред. код]