Яцьковичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Яцьковичі
Пам’ятник воїнам-односельчанам, с. Яцьковичі,.jpg
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район Рівненський район
Громада Березнівська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1898
Населення 1211
Площа 1,39 км²
Густота населення 871,22 осіб/км²
Поштовий індекс 34641
Телефонний код +380 3653
Географічні дані
Географічні координати 50°57′11″ пн. ш. 26°58′47″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
186 м
Водойми річка Переспа
Місцева влада
Адреса ради 34641, Рівненська обл., Березнівський р-н, с. Яцьковичі, вул. Зарічна, 3
Карта
Яцьковичі. Карта розташування: Україна
Яцьковичі
Яцьковичі
Яцьковичі. Карта розташування: Рівненська область
Яцьковичі
Яцьковичі
Мапа

CMNS: Яцьковичі у Вікісховищі

Я́цьковичі — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 1211 осіб. Село у складі Березнівської громади, колишній центр сільради.

Розташоване за 20 км від центру громади.

Село складається з двох частин одна з яких носить назву Яцьковичі, інша — Поташня.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Переспа.

Історія[ред. | ред. код]

Село Яцьковичі назване на честь дрібного поміщика, нині маловідомого поліського письменника Михайла Горонатовича Яцьковицького. Він корінний поміщик, народився в с. Холопи у 1846 р. Його мати Марія Яцьковицька, розділила із сестрою землі, які їм належали. Марія мала володіти окремою земельною ділянкою це і утворилося село Яцьковичі названого в честь свого прізвища. Інша частина села — Поташня — назва походить від слова поташ, який добували в цій місцевості.

Від центру села, тобто від місця де зараз знаходиться сільський ФАП, дорога тяглася до урочища «Залав'я» і «Смолярня». Пізніше, коли переселені сім'ї почали розростатися, створювалися нові сім'ї то будували вони собі хати вже обабіч цієї дороги. Так утворилася вулиця, яка зараз єцентральною вулицею села Яцьковичі.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни 36 мешканців села воювали у червоній армії. За мужність виявлену в боях проти німецьких загарбників, 20 односельчан нагороджено орденами і медалями. Смертю хоробрих полягло 15 односельчан.

У 1943 році село було повністю зруйноване, спалене поляками, з першої вулиці яка була заселена в часи пана Яцьковського залишилося тільки три хати. Люди змушені були йти за річку Случ в села Моквин, Погорилівка, Білка, Голубне, у так звані збіги, тобто втікали бігли від ворога, залишали все своє нажите господарство, землю, добро, рятували своє життя, життя дітей, стареньких батьків. Назад у село повернулись на суцільне згарище.

На території краю діяли загони УПА. В урочищі «Переспа» в 1944 році відбувся великий бій загонів УПА з Червоною Армією.

У ході Другої польсько-української війни та польсько-українського протистояння на Волині у 1943 році село було повністю зруйноване, спалене поляками, з першої вулиці, яка була заселена в часи пана Яцьковського залишилося тільки три хати.

Персоналії:
Гурінчук Петро Каленикович [недоступне посилання з серпня 2019]

У 1950 році у селі було створено колгосп імені Свердлова за яким закріплено 4622 га. землі, в тому числі 1164 га землі. З кожного двору збирали все, що могли: борони і вози, коней, корів, свиней, зерно, сіно, солому і т. д., а кілька сімей, що не бажали віддавати нажите виселяли в Сибір. Колгосп проіснував до кінця 90-х років XX ст.. Господарство спеціалізувалося на виробництві зерна, льону — молочної продукції, картоплі. В селі працювала хлібопекарня. Всі працівники хлібопекарні були яцьковичанами. В 70- х роках була прокладена до Яцькович зі сторони Балашівки бруківка, а в 2004 році до села була прокладена асфальтова дорога.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1 192 особи[1].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 99,83 %
білоруська 0,08 %
російська 0,08 %

Економіка[ред. | ред. код]

У 1950 році у селі було створено колгосп імені Свердлова, який проіснував до кінця 90-х років XX століття.

У селі є 5 магазинів та 1 об'єкт громадського харчування.

Освіта, культура, охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У 1867 році у с. Яцьковичі було відкрито парафіяльну школу.

Сьогодні в селі є загальноосвітня школа І—II ступенів, фельдшерсько — акушерський пункт, сільський будинок культури, публічно — шкільна бібліотека.

Релігія[ред. | ред. код]

У 1925 році було побудовано дерев'яний костел Святого Йозефа Облюбеніца. В 1936—1939 роках в селі побудовано цегляний, мурований костел. В 1938 році парафія налічувала 5227 віруючих. До парафії належали рудня Поташня, Альфредовка, Антолін, Березники, Балашівка, Хотинь, Костельне, Гнане, Яцьковичі, Якубовка Мала, Марульчин, Михалин, Пересеки, Подраловка, Радзевіце, Рудня Бобровська, Рудня Лінчинська, Стужне, Вишимір, Заволоччя.

У 1994 році побудовано Свято-Покровський храм.

Природні зони, пам'ятки природи[ред. | ред. код]

За 10 км від села Яцьковичі розташований Броніславський став-кар'єр — штучна водойма глибиною понад 30 метрів, яка утворилася на місці колишнього кар'єру з видобутку габро, вражає красою та специфічним зеленкувато-малахітовим забарвленням прозорої води.

Кар'єр «Білий кварц» затоплений водою. Він функціонував до 1939 року. Відшарування кварцу можна спостерігати у вузькій береговій зоні.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народився український письменник Боровець Борис Тимофійович.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019. 
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]