Яшин Сергій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Яшин
Особові дані
Народження 6 березня 1962(1962-03-06) (62 роки)
Пенза, СРСР
Смерть 12 квітня 2022(2022-04-12)[1] (60 років)
Зріст 181 см
Позиція лівий нападник
Юнацькі клуби
«Дизеліст»
Професіональні клуби*
Драфт НХЛ 141-й загальний, 1989
«Едмонтон Ойлерз»
Роки Клуб І (г)
1978–1980 СРСР «Дизеліст» (Пенза) 27 (4)
1978–1990 СРСР «Динамо» (Москва) 403 (128)
1990–1991 Німеччина «Динамо» (Берлін) 45 (27)
1991–1992 Швейцарія «Давос» 38 (41)
1992–1993 Росія СКА (Санкт-Петербург) 21 (5)
1992–1994 Німеччина «Ессен-Вест» 76 (53)
1994–1997 Німеччина «Вільгельмсгафен» 142 (108)
1997–1998 Росія «Нафтохімік» 32 (4)
1998–1999 Німеччина «Зельб» 2 (0)
1999–2001 Німеччина «Вільгельмсгафен» 38 (6)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1982–1989 СРСР СРСР 109 (35)
1992 Росія Росія 5 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2001–2006 Німеччина «Вільгельмсгафен»
2006–2008 Німеччина «Росток-Піраньяс»
2008–2010 Нідерланди «Пекома Гріззліз» (Гронінген)
2010–2013 Німеччина «Везерстарс» (Бремен)
2017–2020 Німеччина «Занде»
Звання, нагороди
Звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Нагороди

Орден «Знак Пошани»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яшин.

Сергій Анатолійович Яшин (рос. Сергей Анатольевич Яшин; 6 березня 1962, Пенза, РРСФР, СРСР — 12 квіня 2022) — радянський хокеїст, що грав на позиції крайнього нападника. Олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту СРСР (1988).

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець Пензенської обласної спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву (тренер — В. В. Бармін). Два сезони відіграв у складі місцевої команди з першої ліги «Дизеліст», а наступні десять — за московське «Динамо». Більшість часу його постійними партнерами у клубі були Анатолій Семенов і Сергій Свєтлов. Чемпіон СРСР 1990 року. Всього у вищій лізі провів 403 матчі (128+122).

У складі юнацької збірної Радянського Союзу виступав на двох чемпіонатаї Європи, у складі молодіжної — на двох світових першостях. В обох турнірах здобув по одній золотій і бронзовій нагороді. Серед його партнерів були гравці, які в різний час захищали кольори українських клубів: Анатолій Хоменко, Андрій Морозов, Ігор Морозов, Євген Попов, Микола Сауков, Віталий Самойлов, Євген Рощин, Андрій Овчинников, Сергій Земченко, Андрій Земко і Андрій Карпін.

У складі національної збірної дебютував 13 грудня 1982 року. У рамках міжнародного турніру на приз чехословацької газети «Руде право» радянські хокеїсти зіграли внічию зі шведами (3:3). Першу зайбу закинув Домініку Гашеку в своєму другому матчі, що припав на наступний розіграш цього турніру у вересні 1983 року (перемога 5:3). Олімпійський чемпіон 1988 року. На турнірі грав з своїми клубними партнерами Семеновим і Свєтловим. На трьох світових першостях здобув два «золота» і одну «бронзу». Триразовий чемпіон Європи. Учасник міжнародних турнірів на призи московської газети «Ізвестія» (1983, 1984, 1985, 1986, 1988), чехословацької газети «Руде право» (1982, 1983), Кубка Швеції (1983/1984) і Кубка Канади (1984). Всього у збірній СРСР провів 109 матчів, закинув 35 шайб.

Учасник чотирьох суперсерій проти професіоналів з Національної хокейної ліги. У серії 1988/1989 був орендований клубом «Динамо» (Рига). відзначався закинутими шайбами у ворота «Калгарі Флеймс» (двічі), «Піттсбург Пінгвінс» (двічі), «Бостон Брюїнс», «Баффало Сейбрс» (двічі), «Чикаго Блекгокс» (за рижан) і «Торонто Мейпл Ліфс».

1989 року був обраний на драфті НХЛ під 141-м загальним номером командою «Едмонтон Ойлерз». Наступного року поїхав на передсезоний збір «Нафтовиків», але потрапив лише до фарм-клубу. Невдоволений своїм становищем, повернувся до Європи. Провів ще три сезони в елітних дивізіонах: за «Динамо» (Берлін) виступав у німецькій бундеслізі, за СКА (Санкт-Петербург) — у Міжнаціональній хокейній лізі, за «Нафтохімік» (Нижньокамськ) — у ровійській суперлізі. Завершував виступи на хокейних майданчиках у німецьких командах нижчих дивізіонів.

Під час виступів за «армійців» провів п'ять матчів за збірну Росії на старті сезону 1992/1993. У розіграші кубка «Сауна» (Гельсінкі, Фінляндія) його партнерами були Дмитро Квартальнов і Герман Титов. Востаннє зіграв проти команди Німеччини 16 листопада 1992 року (перемога 5:4).

Досягнення[ред. | ред. код]

Збірна СРСР
  • Олімпійський чемпіон (1): 1988
  • Чемпіон світу (2): 1986, 1989
  • Бронзовий призер (1): 1985
  • Чемпіон Європи (3): 1985, 1986, 1989
  • Переможець молодіжного чемпіонату світу (1): 1980
  • Бронзовий призер (1): 1981
  • Чемпіон Європи серед юніорів (1): 1980
  • Бронзовий призер (1): 1979
«Динамо» (Москва)
  • Чемпіон СРСР (1): 1990
  • Срібний призер (3): 1985, 1986, 1987
  • Бронзовий призер (3): 1982, 1983, 1988
  • Фіналіст Кубка СРСР (1): 1988
  • Фіналіст Кубка ліги (2): 1989

Статистика[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів:

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1978–79 «Дизеліст» (Пенза) СРСР-2 1 0 0 0 4 — — — — —
1979–80 «Дизеліст» (Пенза) СРСР-2 26 4 3 7 20 — — — — —
1979–80 «Динамо» (Москва) СРСР 2 0 1 1 0 — — — — —
1980–81 «Динамо» (Москва) СРСР 24 2 6 8 6 — — — — —
1981–82 «Динамо» (Москва) СРСР 41 13 13 26 4 — — — — —
1982–83 «Динамо» (Москва) СРСР 43 17 6 23 36 — — — — —
1983–84 «Динамо» (Москва) СРСР 34 16 9 25 22 — — — — —
1984–85 «Динамо» (Москва) СРСР 40 15 20 35 32 — — — — —
1985–86 «Динамо» (Москва) СРСР 40 14 19 33 26 — — — — —
1986–87 «Динамо» (Москва) СРСР 40 6 11 17 36 — — — — —
1987–88 «Динамо» (Москва) СРСР 47 13 11 24 34 — — — — —
1988–89 «Динамо» (Москва) СРСР 44 18 10 28 30 — — — — —
1989–90 «Динамо» (Москва) СРСР 48 14 16 30 14 — — — — —
1989–90 «Динамо-2» (Москва) СРСР-3 1 0 0 0 0 — — — — —
1990–91 «Динамо» (Берлін) Німеччина 37 26 21 47 34 8 1 7 8 6
1991–92 «Давос» Швейцарія-2 30 30 25 55 26 8 11 11 22 16
1992–93 СКА (Санкт-Петербург) МХЛ 21 5 3 8 8 — — — — —
1992–93 «Ессен-Вест» Німеччина-2 21 18 20 38 20 5 4 7 11 8
1993–94 «Ессен-Вест» Німеччина-2 50 31 33 64 26 — — — — —
1994–95 «Вільгельмсгафен-Штрікгаузен» Німеччина-2 47 47 45 92 22 — — — — —
1995–96 «Вільгельмсгафен-Штрікгаузен» Німеччина-2 44 33 54 87 24 — — — — —
1996–97 «Вільгельмсгафен-Штрікгаузен» Німеччина-2 51 28 59 87 20 — — — — —
1997–98 «Нафтохімік» (Нижньокамськ) Росія 32 4 5 9 20 — — — — —
1998–99 «Зельб» Німеччина-3 2 0 0 0 0 — — — — —
1999–2000 «Вільгельмсгафен-Штрікгаузен» Німеччина-2 37 6 10 16 22 — — — — —
2000–01 «Вільгельмсгафен-Штрікгаузен» Німеччина-2 1 0 0 0 0 — — — — —
Усього у вищій лізі СРСР 403 128 122 250 240  —  — ! —  — ! —
Усього в Д1 493 163 151 314 302 8 1 7 8 6

Статистика виступів у збірних СРСР на головних змаганнях світового хокею:

Рік Команда Турнір   І Г П О ШХ
1979 СРСР ЮЧЄ 5 6 1 7 4
1980 СРСР ЮЧЄ 5 7 7 14 4
1981 СРСР МЧС 5 5 1 6 4
1982 СРСР МЧС 7 5 2 7 2
1984 СРСР КК 6 0 4 4 0
1985 СРСР ЧС 7 2 1 3 8
1986 СРСР ЧС 10 2 1 3 4
1988 СРСР ОІ 8 3 1 4 4
1989 СРСР ЧС 10 0 2 2 4
Молодіжна збірна 22 23 11 34 14
Національна збірна 41 7 9 16 20

Посилання[ред. | ред. код]

  • Статистика виступів та профіль гравця на NHL.com, Eliteprospects.com, Eurohockey.com, The Internet Hockey Database
  • Яшин Сергій Анатолійович на сайті EliteProspects.com (англ.)
  • Сергій Яшин (англійська) . Chidlovski.net. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 9 лютого 2020.
  • Сергій Яшин (російська) . Dynamo-History.ru. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 9 лютого 2020.
  1. ↑ https://www.dynamo.ru/news/203046-umer_sergey_yashin
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яшин_Сергій_Анатолійович&oldid=39745814