Яєчник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яєчник людини
Кровопостачання органів жіночої статевої системи (людина). Лівий яєчник продемонстрований над "ovarian arteries".
Деталі
Артерія a.ovarica, a.uterina
Вена v.ovarica sinistra et dextra
Нерв plexus ovaricus
Лімфа парааортальні лімфатичні вузли
Ідентифікатори
Латина Ovarium
Анатомія Грея subject #266
MeSH D010053
TA98 A09.1.01.001
TA2 3470
FMA 7209
Анатомічна термінологія
Частина серії
Жіноче здоров'я
Портал Проєкт Стиль


Яє́чник (лат. ovarium) — жіноча статева залоза ряду тварин (в тому числі людини). У яєчнику відбувається розвиток яйцеклітини, а також утворюються статеві гормони — естрогени та прогестерон. Будова яєчників досить різноманітна. Яєчник утворюється з ектодерми або ентодермикишковопорожнинних) і з мезодерми (в інших типів тварин).

У людини[ред. | ред. код]

Яєчники — парні жіночі статеві залози. Розташовуються в окремому заглибленні очеревини і прикріплюються до задньої стінки очеревини широкою зв'язкою. Яєчник має плоску і овальну форму, розміри становлять 2,5-3 у довжину, 1,5-2 см у ширину, 1 см у товщину, а важить близько 7 г.

У яєчнику розрізняють два кінці: верхній, дещо закруглений і спрямований до маткової труби, називається трубним (extremitas tubaria), а нижній, більш загострений — матковим (extremitas uterina), він з'єднаний з маткою власною зв'язкою яєчника (lig. ovarii proprium). Окрім того, в ньому виділяють дві поверхні: бокову (facies lateralis) і серединну (facies medialis), відділені одна від однієї краями. Задній опуклий край називається вільним (margo liber), передній прямий — брижовим (margo mesovaricus), він кріпиться до бриж яєчника (mesovarium). На брижовому краї розташовані ворота яєчника (hilus ovarii), у цьому місці в яєчник входять судини і нерви.

Основний шар яєчника — кіркова речовина (cortex ovarii), що охоплює внутрішній шар — мозкову речовину (medulla ovarii). У кірковому шарі містяться фолікули, в яких є яйцеклітини. У мозковому шарі, що складається з більш м'якої сполучної тканини, є численні кровоносні і лімфатичні судини, нерви.

До яєчників примикають бахромки маткових труб (fimbriae tubae), 1-1,5 см завдовжки. Найдовша з бахромок, що сягає довжини 2-3 см, часто розташовується по зовнішньому краю яєчника й називається яєчниковою (fimbria ovarica). Між бахромками розташований черевний чи дистальний отвір труби (ostium abdominale tubae).

Яєчник отримує живлення з яєчникової артерії (a. ovarica) і яєчникової гілки маткової артерії (r. ovaricus). Кров відтікає від яєчника по яєчниковій вені (v. ovarica).

Маткові труби, яєчники і зв'язки матки називають придатками матки (adnexa uteri).

Нормальному, типовому розташуванню внутрішніх статевих органів сприяють власний тонус статевих органів, узгоджена діяльність діафрагми, черевного пресу і тазового дна, а також зв'язковий апарат матки.

В інших тварин[ред. | ред. код]

Серед безхребетних — у губок, нижчих кишковопорожнинних тварин і безкишкових війчастих червів яєчник є тимчасовим скупчення статевих клітин, у розвинених вище тварин яєчники стають відокремленими органами. У багатьох безхребетних (червів, комах) яєчник є трубчастим або мішкоподібним органом (яйцеклітини розвиваються в його стінці); у хребетних тварин яєчник не має порожнини. У птахів під час зародкового розвитку яєчник виникає як парний орган, проте функціонує лише лівий яєчник (правий редукується). У деяких примитивних істот (наприклад, у безщелепних) яєчник лише один, утворений злиттям парних органів ще в ембріонах[1].

У ссавців яєчник парний, здебільшого овальної форми, розміщений у перитонеальній порожнині. Ззовні яєчник покритий, так званим, поверхневим епітелієм, під яким розташованна фолікулярна зона; в ній розрізняють фолікули, жовті тіла та інтерстиціальні, або зернисті, клітини (з внутр. секрецією). У фолікулах яйцеклітина проходить усі стадії росту. Внутрішня, так звана, мозкова, речовина яєчника — пухка сполучна тканина, багата на кровоносні та лімфатичні судини та нерви. З віком яєчник атрофується.

Порушення[ред. | ред. код]

Запалення яєчників — оофорит, одночасне запалення яєчників і маткових труб відоме під загальною назвою сальпінгоофорит (аднексит).

Кіста яєчника — виникає в результаті затримки і підвищеної секреції рідини. Найчастіше кісти формуються в самому яєчнику (кіста жовтого тіла, фолікулярна кіста), рідше в придатку, розташованому над яєчником (параоваріальні кісти).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Romer, Alfred Sherwood; Parsons, Thomas S. (1977). The Vertebrate Body. Philadelphia, PA: Holt-Saunders International. с. 383–385. ISBN 0-03-910284-X. 

Джерела[ред. | ред. код]