Я, ти, він, вона (фільм, 1974)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Я, ти, він, вона M:
фр. Je, tu, il, elle
Je, tu, il, elle poster.jpg
Жанр драма
Режисер Шанталь Акерман
Продюсер Шанталь Акерман
Сценаристи Шанталь Акерман
Ерік де Кейпер
Поль Пакуай
У головних
ролях
Шанталь Акерман
Нільс Ареструп
Клер Ватьон
Оператори Бенедикт Делесаль
Рене Дюпон
Шарлотта Цловак
Кінокомпанія Paradise Films
Тривалість 86 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Бельгія Бельгія
Рік 1974
Дата виходу 17 листопада 1976 (Франція)
IMDb ID 0071690
Рейтинг IMDb: 7.1/10 stars

«Я, ти, він, вона» (фр. Je, tu, il, elle) — франко-бельгійський драматичний фільм 1974 року, поставлений бельгійською режисеркою Шанталь Акерман. У рамках святкування 30-ї річниці Премії «Тедді», фільм було обрано для показу на 66-му Берлінському міжнародному кінофестивалі в лютому 2016 року[1].

У березні 2016 року фільм увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare[2][3].

Сюжет[ред. | ред. код]

«Я» — це жінка, що добровільно закрилася в кімнаті. «Ти» — це сценарій. «Він» — водій вантажівки. «Вона» — подруга.

Жулі у нестямі від горя після розриву зі своєю коханкою. Вона йде у добровільне ув'язнення і, закрившись у кімнаті, здійснює масу безглуздих дій. Двічі перефарбувавши стіни приміщення, Жулі звільняє його від меблів, без кінця береться за лист до коханої і весь цей час, цілий місяць харчується самим цукром. Коли запаси цукру закінчуються, дівчина виходить на вулицю і, зупинивши вантажівку, просить підвезти її. Разом з водієм вони їдуть по дорозі, зупиняючись у перекусних і кафе. Жінка приїжджає у квартиру коханки, та просить її піти геть. Жулі говорить, що голодна, і коханка годує її й дозволяє залишитися на ніч…

У ролях[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Berlinale 2016: Panorama Celebrates Teddy Award’s 30th Anniversary and Announces First Titles in Programme. Berlinale. Процитовано 24.03.2016. 
  2. The 30 Best LGBT Films of All Time. BFI (англ). 15.06.2016. Процитовано 16.03.2016. 
  3. Daniel Megarry. BFI Flare names the top 30 LGBT films of all time. Gay Times (англ). 15.03.2016. Процитовано 16.03.2016. 

Посилання[ред. | ред. код]