Я — Квітка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

«Я — Квітка» — театральна вистава, музичний монолог-притча на одну дію на вірші Тетяни Череп-Пероганич.

У виставі змальована драматична історія співачки Квітки Цісик. Прем'єра вистави відбулася в жовтні 2017. Режисер-постановник — Валерій Невєдров, роль Квітки Цісик зіграла Вікторія Васалатій.

Сюжет і музична тема[ред.ред. код]

Основою тексту моновистави стала музична п'єса-монолог «Квітка Цісик. Туга за Україною» Тетяни Череп-Пероганич, опублікована 2016 року у збірці «Осінь дорослої жінки».

Драматична історія сильної жінки та унікальної співачки Квітки Цісик змальована через спектр її таланту, через тугу за Україною і через трагедію її невиліковної хвороби.

Музична тема розкрита через пісні «Пісня про рушник», «Черемшина», «Колискова», «Журавлі» та інші, які виконує головна героїня, а також через гру Едді (чоловіка Квітки Цісик) і мелодії, дібрані у запису.

Прем'єра[ред.ред. код]

Прем'єра вистави відбулася 10 жовтня 2017 на Камерній сцені імені Сергія Данченка Національного академічного драматичного театру Імені Івана Франка, як завершальна вистава XIV Міжнародного театрального фестивалю жіночих монодрам «Марія».

Роль Квітки Цісик у виставі зіграла Вікторія Васалатій, актриса Національного академічного драматичного театру Імені Івана Франка, лауреат театральної премії «Київська пектораль», лауреат міжнародних конкурсів вокалістів.

У ролі Едді — рок-музикант Юрій Кондратюк.

Режисер-постановник, сценографія з мультивідео — Валерій Невєдров, народний артист України, керівник театру «Київ».

Постановник з фехтування — Володимир Абазопуло, народний артист України. Сценічна пластика — Дмитро Лук'яненко. Літературно-композиційний консультант — Михайло Захаревич, народний артист України. Мультивідео контент — Олена Окрент. Консультанти з мультивідео та голограми — Ігор Бреус, Олександр Шишловський. Пошив костюмів — Алла Хасян. Автор картини на афіші — Олег Шупляк. Арт-консультант — Алекс Гутмахер, США, засновник, продюсер україно-американського благодійного проекту «Незабутня квітка».

На думку літературознавця і літературного критика Ніни Головченко:[1]

Окрім актуальності теми спектаклю – повернення в культурний простір та історію України імен її талановитих дітей в еміграції, до досягнень цієї вистави треба віднести інноваційну сценографію, музичне оформлення (до слова: мовчазний Едді з гітарою постійно перебував на сцені – як образ-символ того чоловіка, котрий і розумів і постійно підтримував Квітку), а також вибір актриси, яка співає.

На думку літературознавця, перекладача, письменника Дмитра Дроздовського:[2]

«Я — Квітка» … — це історія переможної душі, яка співає після смерті й випромінює світло любові до своєї землі. Трагічні злами життєвої долі Квітки Цісик, сумні історії, пов’язані з випадковим зникненням прізвища виконавиці після здобуття Оскара не зруйнували всепереможної душевної вітальності, щирості, інспірованої як американською культурою і свободою духу, так і українським серцем співачки. Вікторія Васалатій … блискуче втілилися в образ Квітки й проникливо розкрила світлість і чистоту її душі, яка жила мистецтвом і любов’ю до України.

Камерна сцена театру не змогла вмістити всіх охочих, які прийшли подивитися на цю виставу.[2]

Наступні вистави[ред.ред. код]

Удруге вистава була зіграна в Дніпрі у травні 2018.

Втретє виставу зіграли в Києві 18 травня 2018 в Концерт-холі на Львівській площі, 8.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Ніна Головченко. Моновистава про Квітку Цісик // Літературна Україна. — № 40 (5721). 12 жовтня 2017. — С. 16.
  • Леся Самійленко. 45-хвилинний заспів душі Квітки Цісик // Культура і життя. — № 41. 13 жовтня 2017. — С. 9.
  • Леся Самійленко. Квітка Цісик. Вічний голос срібно сивої ностальгії… // Музика. — № 6'2017. — С. 45-46.
  • Наталка Капустянська. У Києві показали виставу про славнозвісну співачку Квітку Цісик // Україна молода. — № 131 1 листопада 2017 2017.