Ґвідо Кавальканті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґвідо Кавальканті
італ. Guido Cavalcanti
Portrait of Guido Cavalcanti from Rime, 1813 - BEIC.tif
Народився 1258
Флоренція[1]
Помер 29 серпня 1300
Флоренція[1]
·малярія
Країна Bandiera Firenze Calcio Storico.svg Флорентійська республіка
Діяльність поет, письменник
Вчителі Брунетто Латініd
Знання мов італійська[2]
Конфесія атеїзм
Батько Кавальканте Кавалькантіd

Ґвідо Кавальканті (італ. Guido Cavalcanti; 1259, Флоренція — серпень 1300) — італійський філософ і поет. Син Кавальканте Кавальканті.

Був другом Данте і до нього головою флорентійських поетів, продовжив філософськи-містичну любовну поезію болонця Гвініцеллі. Одружився на Беатріче, дочці Фаріната дельї Уберті, глави ґібелінів. Сам Кавальканті був ґвельфом. Після розпаду цієї партії на групи Чорних і Білих приєднався до останніх, брав участь в боротьбі з противниками і в 1300 був вигнаний в Сарцану.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Кавальканті Ґвідо // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 697. — ISBN 966-692-578-8.