Ґеронтій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрагмент литографії «Собор Києво-Печерських святих», 1859 р.

Ґеронтій - преподобний отрок Печерський. Співцям наставник. Канонарх.

Життєпис[ред. | ред. код]

Преподобний канонарх Києво-Печерського монастиря. Жив у XIV столітті. У молитві і пості наслідував досвідчених Печерських чорноризців. Разом із преподобним Леонтієм (пам’ять — 18 червня (1 липня)) був канонархом у Великій Печерській церкві. Помер в дуже молодому віці маючи 11-12 років.

Згідно з антропологічними дослідженнями ріст мав бл. 127 см.[1]

Мощі[ред. | ред. код]

Його мощі знаходяться в Дальніх печерах біля мощей преподобного Лонгина Печерського та недалеко від підземної церкви Різдва Христового.

Павло Алеппський, який відвідав монастир у 1653 році, писав, що бачив тіла двох отроків, голови, яких жовтого кольору і які мироточать.

Пам'ять[ред. | ред. код]

День вшанування святого православною церквою — 14 квітня.

В акафісті всім Печерським преподобним про нього сказано:

«Радуйтеся, Леонтіє і Геронтіє, бо з дитинства ви Христа полюбили; радуйтеся, бо в юнацькі роки ви наставникам уподібнились.»

[2]

Література[ред. | ред. код]

  • А. Дублянський. Українські святі. Мюнхен. 1962

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дива печер лаврських /Відп. ред. В. М. Колпакова; упоряд. І. В. Жиленко. — К.: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2011. ст.190
  2. АКАФІСТ ДО ВСІХ ПРЕПОДОБНИХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 26 грудня 2017.