Ґорґани (заповідник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Природний заповідник «Ґорґани»
 
Заповідник Горгани.jpg
48°26′37″ пн. ш. 24°20′24″ сх. д. / 48.44361° пн. ш. 24.34000° сх. д. / 48.44361; 24.34000Координати: 48°26′37″ пн. ш. 24°20′24″ сх. д. / 48.44361° пн. ш. 24.34000° сх. д. / 48.44361; 24.34000
Розташування: Україна Україна
Івано-Франківська область,
Надвірнянський район
Найближче місто: Яремче
Площа: 5344 га
Заснований: 1996 р.
Керівна
організація:
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
Веб-сторінка: Офіційний сайт
Природний заповідник «Ґорґани» is located in Івано-Франківська область
Природний заповідник «Ґорґани»
Природний заповідник «Ґорґани»


Ґорґани у Вікісховищі?
Зимові Ґорґани
Гора Довбушанка
Горгани, Довбушанка.jpg
Схили Довбушанки

«Ґорґа́ни» — природний заповідник в Українських Карпатах. Розташований в південно-західній частині Івано-Франківської області у районі Довбушанських Ґорґан. Заснований 1996 року. Створений для збереження реліктової сосни кедрової європейської (Pinus cembra). Територія заповідника має типові для району Ґорґан геоморфологічну будову, структуру рослинного покриву і тваринного світу, тому заповідник становить велику цінність для збереження, відтворення і вивчення біорізноманіття району та Українських Карпат загалом. У 2005 році йому було надано статус "державний заповідник ".

З 13 липня 2017 року заповідник «Ґорґани» входить у світову спадщину Юнеско як один з масивів Букових пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини.[1]

Історія[ред.ред. код]

У 1940 році Рада Народних Комісарів УРСР хотіла організувати заповідник у Ґорґанах, площею 50 тис. га, однак цьому перешкодила Друга світова війна. А в 50-70-х роках на території Надвірнянського лісокомбінату було створено декілька заказників (наприклад заказник Садки) і пам'яток природи, завдяки чому в районі Довбушанських Ґорґан збереглося багато унікальних природних комплексів. У 1974 році тут було організовано Ґорґанське заповідне лісництво. Тоді на місці цього лісництва хотіли створити заповідник. Але лише 12 вересня 1996 року згідно з Указом Президента України було організовано природний заповідник «Ґорґани». Територія заповідника становить 5344 га.

Охоронна зона[ред.ред. код]

Згідно з Положенням про охоронну зону природного заповідника «Ґорґани»[2] довкола периметра заповідника з території прилеглих лісових кварталів було сформовано охоронну буферну зону для забезпечення природоохоронного режиму абсолютної заповіданості. Земельні ділянки у землекористувачів не вилучались. Площа зони на момент створення становила 3852,8 га. Протягом наступних років територію охоронної зони було зменшено: у 2004 р. на 133,1 га[3], у 2005 р. на 6,114 га[4]. Станом на сьогодні площа охоронної зони становить 3712,89 га.

В охоронній зоні заборонена рубка головного користування, будівництво, облаштування місць для масового відпочинку населення, риболовля, полювання або відлов звірів без дозволу Мінекоприроди для цілей, відмінних від наукових.

Розташування та природні умови[ред.ред. код]

Типовий ландшафт Ґорґан

Природний заповідник «Ґорґани» розташований в південно-західній частині Івано-Франківської області у районі Довбушанських Ґорґан — найнедоступнішої високогірної кам'янистої частини Українських Карпат. Довбушанський масив — один із трьох основних масивів Ґорґан. Його вершини та верхні частини схилів вкриті кам'янистими розсипами. Для Довбушанського масиву характерні видовжені хребти з гострими вершинами і стрімко спадаючими північно-східними та більш пологими південно-західними схилами. Найвищі вершини — Довбушанка (1754) та Ведмежик (1736).

Тут беруть свій початок такі гірські потоки: Черник, Сітний, Джурджинець, Зубрівка, Пікун, які є притоками р. Бистриці Надвірнянської.

Середньорічна температура від +5 до 0 °C. Річна кількість опадів становить від 900 до 1400 мм. Сніговий покрив стійкий із середньою потужністю 40 см.

Ґрунтовий покрив складається переважно з лісових буроземних, дерново-буроземних та гірсько-лучних буроземів.

Своєрідність і різноманітність фізико-географічних умов сприяли формуванню багатого видового складу рослин, серед яких значна частина рідкісних, реліктових та ендемічних видів. Ліси займають 84% площі. Вони утворюють гірський лісовий пояс буково—ялицево—смерекових (27%), смереково-ялицево-букових (3,3%) та чистих смерекових (44,5%) лісів. Найбільшу цінність з них становлять ялицеві та смерекові ліси.

Флора і фауна[ред.ред. код]

Фауна[ред.ред. код]

Саламандра плямиста

У заповіднику живуть представники понад 1000 видів безхребетних тварин. Серед них найчисленнішою групою є комахи. У фауні хребетних тварин заповідника налічується 149 видів, які належать до 6 класів. Іхтіофауна представлена 10 видами риб. Домінуючим видом у річках є форель струмкова. З круглоротих водиться лише мінога угорська, яка зрідка трапляється в р. Бистриці Надвірнянській та її притоках. Серед земноводних найчисленнішою є жаба трав'яна. Вона зустрічається по всій території. В калюжах та заплавах потоків живуть тритони альпійський і карпатський, кумка жовтобрюшка. У нижній та середній частинах лісового поясу зрідка зустрічається саламандра плямиста. Всього на заповідній території відмічено 8 видів земноводних.

Герпетофауна заповідника бідна — всього 5 видів: безнога ящірка веретільниця, вуж звичайний, гадюка звичайна, ящірки прудка і живородна, які є домінуючими видами. Фауна птахів налічує 85 видів. У нижніх гіпсометричних рівнях трапляються птахи, характерні для широколистяних лісів Карпат: різні види строкатих дятлів, мухоловок, малинівка, в'юркові та інші. В хвойних лісах гніздяться жовна чорна і дятел трипалий, чиж, шишкар ялиновий, снігур, тинівка лісова, корольок жовтоголовий, рябчик. Біля верхньої межі лісу та па лісових галявинах зустрічаються глухар, дрізд гірський, щеврик лісовий. У субальпійському поясі живуть тинівка альпійська, горихвістка чорна, щеврик гірський.

На берегах численних потоків гніздяться оляпка та плиска гірська, а на нижніх ділянках течії — плиска біла та перевізник. З денних хижих птахів і сов можна зустріти канюка звичайного, осоїда, яструба великого і малого, боривітра звичайного, сову сіру та довгохвосту. Фауна ссавців представлена 47 видами. Звичними в заповіднику є олень благородний, козуля, кабан дикий, заєць-русак, білка звичайна. Мешкає тут 18 видів дрібних ссавців — мишоподібних гризунів. З хижаків водяться ведмідь бурий,рись звичайна, лисиця, видра річкова, норка європейська, тхір звичайний, два види куниць, зрідка заходять вовки.

З фауни 20 видів є рідкісними і занесені до Червоної книги України, а саме: харіус європейський, тритони альпійський і карпатський, саламандра плямиста, лелека чорний, підорлик малий, глухар, пугач, сова довгохвоста, дятел білоспинний, тинівка альпійська, бурозубка альпійська, кутора мала, полівка снігова, горностай, норка європейська, борсук, видра річкова, кіт лісовий, рись звичайна.

Флора[ред.ред. код]

На території заповідника росте 402 види вищих судинних рослин, які належать до 5 відділів, 75 родин, 236 родів. Значна частина видів рідкісні, ендемічні і реліктові. Особливу групу (20 видів, або 5%) становлять види, які занесені до Червоної книги України. Найрідкіснішими з них є зозулинці чоловічий та шоломоносний, зозулині сльози яйцевидні, язичок зелений, лунарія оживаюча.

Значна частина видів флори заповідника (19) є регіонально рідкісною: аконіт строкатий, дзвоники пильчасті, стародуб альпійський, відкасник безстеблий та інші. Про значний вік флори та її самобутність свідчить наявність реліктових та ендемічних видів. Зокрема, з реліктів зустрічаються гропянка багатороздільна, страусове перо звичайне,блехнум колосистий, баранець звичайний, вовче лико звичайне. Ендемічних видів 18, серед них королиця круглолиста, тоція карпатська, волошки мармароська і карпатська, гвоздика карпатська, фіалка відхилена та інші.

Стан охорони біорізноманіття[ред.ред. код]

До 2013 року в заповіднику існував незаконний розплідник новорічних ялинок, який був закритий після звернення громадськості до Генеральної прокуратури України[5]. У 2012 році в заповіднику була спроба незаконного вилучення землі площею 0,2 га, яка була припинена правоохоронними органами. Екскурсанти, які відвідують заповідник, нерідко знищують гадюк звичайних[5].

Контактна інформація[ред.ред. код]

  • Поштова адреса: 78400, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Комарова, 7
  • Тел/факс: (03475) 2 04 82, 2 04 80
  • Е-mail: gorgany@nadvirna.com.ua

Див. також[ред.ред. код]

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Букові ліси на Львівщині стали світовим надбанням ЮНЕСКО tvoemisto.tv, 14.07.2017
  2. Розпорядження Івано-Франківської ОДА № 62 від 03.02.1997 р.
  3. Розпорядження Івано-Франківської ОДА № 220 від 14.04.2004 р.
  4. Рішення Івано-Франківської обласної Ради № 724-19/2005 від 15.12.2005 р.
  5. а б Борейко В.Е., Паламарчук А.О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003-2013. / Мат. независимого расследования. - К.: КЭКЦ, 2014. - 128 с.