Ґріґоле Константін Мойсіл

Ґріґоле Константін Мойсіл
рум. Grigore Constantin Moisil
Ім'я при народженні	рум. Grigore Constantin Moisil
Народився	10 січня 1906(1906-01-10) Тулча, Румунське королівство
Помер	21 травня 1973(1973-05-21) (67 років) Оттава, Канада
Країна	Румунія
Діяльність	математик, інформатик, дипломат, викладач університету
Alma mater	Бухарестський університет (1929) Політехнічний університет Бухареста (1929) Паризький університет (1931) Римський університет ла Сапієнца (1932)
Галузь	математика
Заклад	Бухарестський університет
Посада	ambassador of Romania to Turkeyd
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Димитріе Помпею Ґеорґе Ціцейка
Відомі учні	Eléna Wexler-Kreindlerd
Аспіранти, докторанти	Peter L. Hammerd Ioan Tomescud Ioan Purdead George Georgescud Gheorghe Nadiud Aristide Deleanud Cristian Victor Teodosiud Sergiu Rudeanud Nicolae Radud
Членство	Румунська академія
Відомий завдяки:	батько інформатики Румунії
Батько	Constantin Moisild
Родичі	Grigore Moisild
Нагороди	Нагорода «Піонер комп'ютерної галузі» (1996) Державна премія Соціалістичної Республіки Румуніїd (1962)
Висловлювання у Вікіцитатах  Ґріґоле Константін Мойсіл у Вікісховищі

Ґріґоле Константін Мойсіл (рум. Grigore Constantin Moisil; 10 січня 1906, Тулча, Румунське королівство — 21 травня 1973, Оттава, Канада) — румунський математик, професор (1935), член Румунської академії (1941) і Академії наук Румунії (1948). Президент Румунського математичного товариства (з 1956).

Біографія

Син професора історії, члена Румунської академії. У 1924 вступив до Політехнічного інституту, одночасно займався на математичному факультеті Бухарестського університету. У 1929 закінчив Бухарестський університет і Бухарестський політехнікум. У тому ж році захистив кандидатську дисертацію на тему «Аналітична механіка суцільних систем» перед комісією, в яку входили професори Димитріе Помпею, Ґеорґе Ціцейкаі і Траян Лалеску. Тоді ж його дисертація була надрукована в Парижі і про неї позитивно відгукнулися Віто Вольтерра, Тулліо Леві-Чивіта і Поль Леві.

Удосконалював знання в Сорбонні (1930-1931). У 1931 повернувся до Румунії, і був призначений викладачем математичного факультету Ясського університету. Незабаром після цього отримав стипендію від Фонду Рокфеллера на навчання в Римі. У 1931-1932 стажувався в Римському університеті. У 1932 повернувся в Ясси, де жив і працював протягом майже 10 років (з 1935 — професор), з 1942 — в Бухарестському університеті.

У 1946-1948 був послом в Анкарі та читав курс механіки безперервного середовища в Стамбульському університеті і технічному університеті Стамбула.

Пізніше працював в інституті математики Румунської Академії наук. Був головою Ради по автоматизації і Ради з кібернетики Румунської Академії наук.

Наукова діяльність

Коло його наукових інтересів було дуже широким. Спочатку займався дослідженнями в області функціонального аналізу і математичної логіки і булевої алгебри. Досліджував проблеми диференціальної геометрії, теорію рівнянь з приватними похідними; з 1952 займався проблемами застосування булевої алгебри, теорії Галуа. Працював також в галузі математичної фізики та теорії пружності.

Вважається батьком інформатики в Румунії.

Першим в Румунії став читати курс сучасної алгебри.

Вибрані праці

• 1929: La mecanique analytique des systemes continus
• 1942: Logique modale
• 1954: Introducere în algebrăef
• 1959: Teoria algebrică a mecanismelor automate
• 1960: Funcționarea în mai mulți timpi a schemelor cu relee ideale
• 1961—1962: Circuite cu tranzistori
• 1965: Încercări vechi și noi în logica neclasică
• 1968: Elemente de logică matematică și teoria mulțimilor.

Посилання

• Grigore Moisil [Архівовано 23 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Mathematics Genealogy Project [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)