Ґріґор Пирлічев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґріґор Пирлічев
Grigor Parlichev cropped.jpg
Народився 18 січня 1830(1830-01-18)[1][2]
Охрид, Південно-Західний регіон, Північна Македонія
Помер 25 січня 1893(1893-01-25)[1][2] (63 роки)
Охрид, Південно-Західний регіон, Північна Македонія
Громадянство
(підданство)
Ottoman flag.svg Османська імперія
Національність болгари
Діяльність мовознавець, поет, перекладач, письменник, педагог
Alma mater Афінський національний університет імені Каподистрії
Мова творів болгарська, грецька і Новогрецька
Magnum opus O Armatolos[d]
Діти Cyril Parlichev[d]

CMNS: Ґріґор Пирлічев на Вікісховищі

Ґріґор Парлічев (болг. Григор Пърличев; 18 січня 1830, Охрід — 25 січня 1893, Охрід) — болгарський письменник, національна ідентичність якого оспорюються Македонією. Попри те, що перші твори написав грецькою мовою, був активістом деелінізації освіти в Македонії. Автор першої літературної автобіографії в модерній історії Болгарії та Македонії, а також першої спроби перекладу болгарською мовою «Іліади» Гомера.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ґріґор Парлічев здобув освіту в грецькій школі, які були єдиними для християн у Македонії в часи Османської імперії. У 1850-их він працював викладачем грецької мови у школах Прілепа, Тирани та Охріда.

1858 Парлічев почав навчання на факультеті медицини Афінського університету, але перевівся на факультет лінгвістики наступного року. Цього ж року Парлічев узяв участь у щорічному поетичному конкурсі в Афінах і здобув перший приз за поему Ο Αρματωλός. Грецька інтелігенція покладала на нього величезні надії, відправивши його до Берлінського університету в Німеччині.

Але вже 1862 Парлічев різко змінює свій культурний та національний вибір, ставши запеклим активістом руху за незалежність Болгарської Православної Церкви та створення мережі болгаромовних шкіл. У цей же час Пирлічев визначається як болгаро-македонський письменник, доклавши багато зусиль для національного відродження краю.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]