Ґулльвейґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґулльвейґ
Gullveig by Frølich.jpg
Частина від скандинавська міфологія
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ґулльвейґ (давньоісл. Gullveig «сила золота») у скандинавській міфології зла чаклунка Гейд (давньоісл. Heiðr, «відьма»), яка знає сейдр (чаклунство ванів) і послана ванами на шкоду асам; аси кидали у неї списами, спалювали, але вона живе і донині («Старша Едда», «Пророкування вельви») Тут можна спостерігати за ритуальними жертвопринесеннями, а можливо і символіку обробки руди[1].(На зображенні «Ґулльвейґ» (автор L.Frølich))

Прихід Ґулльвейґ в Асґард[ред. | ред. код]

Прихід Ґулльвейґ до асів став приводом для початку війни асів і ванів — першої війни в світі. Під ім'ям Ґулльвейґ Анґрбода приходить в Асґард в своєму дівочому тілі, стає служницею Фрейї, але як і раніше зберігає вірність Йотунам. Увійшовши в довіру Фрейї, вона стає посланницею богині ванів і багато мандрує з її дорученнями по всіх дев'яти світів в образі ворони, під іменами Льйод або Гна. Зрештою, вона виманює Фрейю з Асґарду, але аси звинувачують її у злому чаклунстві. Тор, заклятий ворог Темної Богині, відправляється на пошуки Ґулльвейґ і повертає її в Асґард. Аси розпалюють велике багаття, кидають Анґрбоду-Ґулльвейґ в вогонь і пронизують її списами тричі.

На третій раз Локі забирає обпалене серце Анґрбоди і проковтує його, приймаючи в себе сутність своєї коханої; після цього, згідно «Пророцтву вьольви», він набув здатності виношувати та народжувати дітей. Не досягнувши успіху в своїх спробах вбити Анґрбоду, аси дали їй друге ім'я Гейд, що означає «блискуча». Крім того, Гейд це одне з імен Гель; і під тим же ім'ям Анґрбода виступає в образі провидиці в «Пророцтвах вьольви».

Як мати Ґерд, дружини Фрейра, Анґрбода-Ґулльвейґ перебувала під заступництвом ванів, і спроби асів її знищити були розцінені як напад на ванів. Аси відмовилися виплатити ванам віру пеню за вбивство родича, і так почалася перша війна між двома родами богів. Ангробда досягла ще одну зі своїх цілей — посіяти між богами ворожнечу[2].

Пророкування вельви (перекл. В. Кривоніс)[ред. | ред. код]

Ґулльвейґ створена Ванами чаклунка з золота, яку послали до Мідґарду. Ванам було прикро, що люди славлять Одіна та іших асів, а за ванів і не згадують. Вони вирішили привнести в світ людей жадібність, злість та чвари, обравши посланницею Ґулльвейґ. Своїми чарами вона збентежила душі і розум людей. Люди захотіли небаченої колись розкоші, захотіли, щоб інші працювали на них. Кожен мріяв, щоб йому заздрили, кожен прагнув захопити якомога більше золота. Почалися чвари і війни.[3]

21 Війну пам'ятає, першу у світі, коли Ґулльвейґ

списами кололи, і в залі Високих

спалили ïï,

тричі палили

тричі роджену, часто, багато;

вона й досі живе.

22 Гейд ïï звали,

як входила в хату,

відьма-віщунка,

мудра із посохом;

чари творила, як тільки могла,

чари на розпач,

радість робила

злостивим жінкам.

23 Зійшлися владики

на долі престоли,

священні всі боги,

і радились разом,

що мають аси

взяти за викуп,

чи боги повинні

про викуп забути.

24 Одін пожбýрив

у військо списа,

почав так війну

першу у світі;

знесли огорожу

кріпості асів,

потиснули ворога вани

на полі борні.

25 Зійшлися владики

на долі престоли,

священні всі боги,

і радились разом,

хто небо згубити

зволів підступно,

чи тролям віддати

Ода дружину?

26 Тор сам в бій поринув, сповнений гніву,

- навряд чи всидів би -

такий був завзятий.

Вірні присяги, землею та морем, сильними дані, порушили боги.[4]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Кальдера, Рейвен (2017). Книга йотунов: работа с великанами Северной традиции. 
  2. Токарев, Сергей (1991). Мифы народов мира: Энциклопедия : В 2-х т. Российская энциклопедия. ISBN 9785852700162. 
  3. Пророцтво вельви / Пісні про богів / edda.in.ua. edda.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018. 
  4. 1179?-1241., Snorri Sturluson,; L., Byock, Jesse (2005). The prose Edda : Norse mythology. London: Penguin. ISBN 0140447555. OCLC 59352542.