Ґурагуморський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґурагуморський повіт
Округ
Коронний край Герцогство Буковина
Країна Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Ґурагумора
Створений 1893
Площа 740 км² (1910)
Населення 60 593 (1910)
Найбільші міста Ґурагумора

Ґурагуморський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини і Румунії у 18931925 роках. Адміністративний центр — місто Ґурагумора.

Розташування[ред. | ред. код]

Ґурагуморський повіт на заході межував з Кимполунгським, на півночі — з Радівецьким, на сході — з Сучавським, на півдні — з Фелтіченьським повітом.

За часів Австро-Угорщини[ред. | ред. код]

Ґурагуморський повіт був створений у Герцогстві Буковина 1 жовтня 1893 року з населених пунктів судового повіту Ґурагумора Кимполунгського повіту (за переписом 1880 р. налічував 23 818 жителів, площа 457,43 км²) та судового повіту Солка Радівецького повіту (за переписом 1880 р. налічував 19 292 жителі, площа 293,74 км²[1]).

У Ґурагуморському повіті в 1900 році чисельність населення становила 55 741 особу. Серед населення в 1900 р. було 1 472 русини-українці (2,6 %), 12 194 особи розмовляли німецькою (21,9 %), 38 447 румунською (68,9 %) та 3 399 іншими мовами (6,1 %). Повіт у 1900 р. займав площу 739,89 км², включав два судові повіти з 21 гміною (самоврядною громадою).

Повіт за переписом 1910 року налічував 35 населених пунктів, об'єднаних у 35 гмін (самоврядних громад) та у два судові повіти.[2] Площа повіту становила 740 км², проживали 61 395 осіб.[3] За віросповіданням: 11 030 римо-католиків, 1 158 греко-католиків, 2 вірмено-католики, 42 670 православних, 45 вірмен-православних, 2 743 лютерани, 5 кальвіністів, 17 липованів, 3 725 юдеїв). За національністю: 13 706 німців, 23 чехи-моравці-словаки, 2 935 поляків, 1 287 українців, 42 684 румуни, 607 угорців, 153 чужоземці.[4] Щодо чисельності румунського населення 1910 року історики зауважили його завищення румунською владою внаслідок «значної фальсифікації перепису 1910 року».[5]

Рік Жителі Німецькомовні Україномовні Румунськомовні Інші мови
1900 55.741 12.194 1.472 38.427 3.399
1910 61.395 13.706 1.287 42.684 3.718

Самоврядні громади на 1910 рік[6][ред. | ред. код]

Судовий повіт Ґурагумора

Судовий повіт Солка

Румунський період[ред. | ред. код]

Ґурагуморський повіт

Județul Gura Humorului

Адміністративна карта Королівства Румунія (1919—1925)
Адміністративна карта Королівства Румунія
(1919—1925)
Адміністративна карта Королівства Румунія
(1919—1925)
Повіт:
Жудець
Адміністративний центр Ґурагумора
Країна Румунія
Область Буковина
Межує з: Кимполунгським, Радівецьким, Сучавським, Фелтіченьським повітами
Офіційна мова румунська
Населення
 - повне ?
Етнікон румуни
Площа
 - повна 740 км²
Роки існування 1919—1925
 - раніше відомий як Ґурагуморський повіт

У листопаді 1918 р. Румунія окупувала Буковину. Повіт (жудець) існував у Румунії в такому вигляді до укрупнення повітів у 1925 році. Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., 1 січня 1926 р. ліквідований Ґурагуморський повіт, а територія територія розділена між жудцями Кимполунг і Сучава.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Statistik der Rechtspflege» in den im Reichsrathe vertretenen Königreichen und Ländern für das Jahr 1888. — s. 7.
  2. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Mit 6 Kartogrammen — Tabelle I. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 22 листопада 2019.
  3. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 22 листопада 2019.
  4. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 22 листопада 2019.
  5. Жерноклеєв О. Національні секції австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890—1918 рр.). — С. 69 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2022. Процитовано 27 листопада 2019.
  6. Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 400