Гюнтер Лютцов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ґюнтер Лютцов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гюнтер Лютцов
Günther Lützow
Bundesarchiv Bild 146-2006-0126, Günther Lützow.jpg
Прізвисько «Франц» або «Францель»
Народження 4 вересня 1912(1912-09-04)
Німецька імперія Кіль, Провінція Шлезвіг-Гольштейн
Смерть 24 квітня 1945(1945-04-24) (32 роки)
Третій Рейх поблизу Донауверта, Швабія
загиблий у бою
Приналежність Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська (1931—1935)
Люфтваффе Люфтваффе (1935—1945)
Рід військ винищувальна авіація
Роки служби 19311945
Звання Wehrmach Lw Oberst 1945h.svg оберст
Формування J/88, JG 3, JG 51, JV 44
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий Іспанський Хрест з мечами та діамантами
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За Іспанську кампанію»
Військова медаль (Іспанія)
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Авіаційна планка Люфтваффе для денних винищувачів у золоті
Гюнтер Лютцов у Вікісховищі?

Гюнтер Лютцов (нім. Günther Lützow; нар. 4 вересня 1912, Кіль — пом. 24 квітня 1945, поблизу Донауверта) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху. Протягом Другої світової війни здійснив більше за 300 бойових вильотів, здобувши 110 перемог у повітрі, а саме 5 — під час Громадянської війни в Іспанії, решту за часів Другої світової, у переважній більшості на Східному, а також 20 на Західному фронті. Оберст (1943) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами (1941).

Біографія[ред. | ред. код]

Гюнтер Лютцов народився 4 вересня 1912 року в столиці провінції Німецької імперії Шлезвіг-Гольштейн місті Кілі в родині славетного адмірала Кайзерліхмаріне Фрідріха Лютцова.

Військова кар'єра

Гюнтер Лютцов пішов добровольцем на військову службу до сухопутних військ Веймарської республіки у 1931 році. Одночасно він поступив на курси підготовки пілотів, що потай проводилися у Deutsche Verkehrsfliegerschule в Штаакені та Липецькій льотній школі в Радянському Союзі. По завершенню програми підготовки він прибув для проходження служби до Німеччини, а в 1934 році отримав призначення до винищувальної ескадри «Ріхтгофен».

У 1937 Г. Лютцов добровольцем приєднався до Легіону Кондор й бився в Іспанії командиром 2-ї ескадрильї 88-ї винищувальної групи німецьких ВПС, що змагалися на боці франкістів. За квітень-вересень 1937 він збив особисто п'ять ворожих літаків, за що був нагороджений Золотим Іспанським хрестом з мечами та діамантами.

Після повернення додому отримав призначення на посаду командиру 1-ї авіагрупи Jagdgeschwader 3. Брав участь у боях Французької кампанії; першу перемогу у небі Франції здобув 14 травня 1940 року. 21 серпня 1940 призначений командиром винищувальної ескадри JG 3, на чолі якої бився у битві за Британію та операції «Барбаросса».

18 вересня 1940 Лютцов за 15 збитих літаків противника нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста, а вже в Радянському Союзі 20 липня 1941 за 42 перемоги отримав дубове листя до Лицарського хреста. Буквально через три місяці, 11 жовтня 1941 молодий офіцер був удостоєний мечів до вищої військової нагороди Третього Рейху за 92 збитих ворожих літаки. 24 жовтня Лютцов збив три літаки й перетнув рубіж у 100 перемог у повітрі, ставши другим після В. Мельдерса асом-винищувачем, хто здобув стільки перемог. З вересня до листопада 1941 він одночасно виконував обов'язки командира Jagdgeschwader 51, замінивши постраждалого у повітряному бою Фрідріха Бекха, до прибуття нового керманича ескадри Карла-Готтфріда Нордманна.

Незабаром вище командування Люфтваффе видало наказ про заборону Г.Лютцову брати безпосередню участь у боях, проте молодий офіцер попросту ігнорував такий наказ й потай вилітав на бойові завдання. Здобувши ще дві перемоги. він отримав команду повернутися до Берліна, де отримав посаду в штабі генерал-інспектора винищувальної авіації А. Галланда. Він відповідав за усю денну винищувальну авіацію Люфтваффе, що билася на Сході з 11 серпня 1942 року.

У липні 1943 Лютцов призначений командувати усіма винищувальними формуваннями на Італійському театрі дій. З вересня 1943 до березня 1944 оберст Лютцов керував 1-ою винищувальною дивізією Люфтваффе, котра вела денні та нічні бойові дії на півночі західної Німеччини, у Бельгії та Голландії.

24 квітня 1945, намагаючись протистояти черговому рейду американських бомбардувальників на німецькі міста, він особисто брав участь у повітряному бою та на реактивному винищувачі Me 262 атакував B-26 Marauder американських ВПС поблизу Донауверта. Під час бою був збитий, й вірогідно загинув від зіткнення. Його тіло ніколи не було знайдене.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.
  • Caldwell, Donald; Muller, Richard (2007). The Luftwaffe Over Germany: Defense of the Reich. London: Greenhill books. ISBN 978-1-85367-712-0.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtsteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
  • Forsyth, Robert (2011). Aces of the Legion Condor. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-84908-347-8.
  • Obermaier, Ernst (1976). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe 1939—1945 Band II Stuka- und Schlachtflieger. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 978-3-87341-021-3.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
  • Weal, John (2013). Aces of Jagdgeschwader 3 'Udet'. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-78096-300-6.

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]


Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
оберст-лейтенант
Карл Віек
JG3-Emblem.svg
командир 3-ої винищувальної ескадри

21 серпня 1940 — 11 серпня 1942
Наступник:
оберст
Вольф-Дітріх Вільке
Попередник:
оберст-лейтенант
Фрідріх Бекх
Jagdgeschwader 51.svg
ТВО командира
51-ої винищувальної ескадри

16 вересня — 21 грудня 1941
Наступник:
оберст-лейтенант
Фрідріх Бекх
Попередник:
генерал-лейтенант
Курт-Бертрам фон Дерінг
командир 1-ої винищувальної дивізії
15 вересня 194323 березня 1944
Наступник:
оберст
Гайо Геррманн