Ґізела Швабська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґізела Швабська
нім. Gisela von Schwaben
Gizela Szwabska.JPG
Народилася 11 листопада 990
Швабія
Померла 14 лютого 1043 (52 роки) або 15 лютого 1043(1043-02-15)[1] (52 роки)
Гослар, Нижня Саксонія, Німеччина
·дизентерія
Поховання Шпаєрський собор
Країна Німеччина
Діяльність суверен
Знання мов німецька
Титул дружина імператораd
Посада регент
Рід Conradinesd
Батько Герман II (герцог Швабії)
Мати Gerberga of Burgundyd
Брати, сестри Matilda of Swabiad, Герман III (герцог Швабії), Rudolf von Werld, Bernard I of Werld і Herman II of Werld
У шлюбі з Конрад II, Бруно I і Ернст I (герцог Швабії)
Діти Генріх III, Matilda of Franconiad[2], Ернст II (герцог Швабії)[2], Герман IV (герцог Швабії)[2], Liudolf, Margrave of Frisiad, Beatrix Saliand[2] і Gisela of Brunswickd
Волосся блондин
Arms of Swabia.svg

Ґізела Швабська, також Ґізела Лімбурзька (нім. Gisela von Schwaben, нім. Gisela von Limburg; * 11 листопада 989 року, або 13 листопада 990 року[3] або (згідно з могильною плитою) 11 листопада 999 року; † 15 лютого 1043 року в місті Гослар) — німецька королева з 21 вересня 1024 року, з 26 березня 1027 року — німецька імператриця і дружина короля та імператор Священної Римської імперії німецької нації Конрада II. Ґізела — мати імператора Генріха III. До шлюбу з Конрадом Ґізела двічі була одружена і була вдовою.

Ґізела вважалася прекрасною та розумною, але трохи зарозумілою жінкою. Згідно з записами «Gesta Chuonradi II imperatoris» придворного історика і поета Віпо, вона була необхідною супутницею Конрада (necessaria comes), що підтверджується великою кількістю втручань у справи Конрада.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ґізела Швабська

Матір'ю Ґізели була Ґерберга Бурґундська, дочка Конрада III із Бурґундії з родини Вельфів і онучка франконійського короля каролінгів Людовика IV. Її батько, швабський герцог Герман II Швабський, також походив з династії каролінгів. Таким чином, Ґізела була нащадницею восьмого чи дев'ятого покоління каролінгів. На її могильній плиті, яку було знайдено у 1900 році під час відкриття імператорських гробниць у Шпаєрі, було вказано дату народження — 11 листопада 999 року. Згідно з дослідженнями, ця дата є неправильною, оскільки вона не збігається з датами її шлюбів. Ґізела була блондинкою.[4]

Перший шлюб Ґізели був приблизно у 1002 або 1004 році з графом Бруно І (графом Брауншвейгу), з династії Людольфінгів, який помер у 1008 чи 1010 році. Приблизно у 1010 році вона вийшла заміж за Ернста I з династії Бабенбергерів, який після смерті Германа III Швабського (брата Ґізели) у 1012 році отримав Швабське герцогство. Він загинув на полюванні 31 травня (або 31 березня) 1015 року. Наприкінці 1016 року або найпізніше в січні 1017 року Ґізела вийшла заміж за Конрада II. Шлюб вважався неканонічним, оскільки Ґізела була кузиною майбутнього імператора. Викрадення Ґізели до одруження не спростовується, але історики вважають його малоймовірним, оскільки існує мало підтверджувальних джерел, які, окрім того, також дуже віддалені від цих подій. Тітмар Мерзебузький (VII. 63) повідомляє про незаконність шлюбу лише через через тісні родинні зв'язки і не згадує жодних інших особливих подій.

Ґізела Швабська

Ґізела була не лише спадкоємицею Швабського герцогства, але також по материній лінії претендувала на Бургундське королівство після смерті дядька Рудольфа III (1032). Це може бути однією з причин зв'язку між Конрадом та Ґізелою, оскільки Ґізела хотіла закріпити ці права і права своїх дітей від перших двох шлюбів.

У шлюбі з Бруно Ґізела народила сина Людольфа, який став маркграфом Фрисландії, і, ймовірно, доньку, яку також звали Ґізела.

Від другого шлюбу в Ґізели було два сини — герцоги Ернст II (близько 1010—1030) та Герман IV (близько 1015—1038). Ґізела формально очолював правління у Швабії до свого третього шлюбу. Через (неканонічний) шлюб з Конрадом і погані стосунки з імператором Генріхом II Ґізелу було усунуто від управління Швабією, яке передали архієпископу Поппо Трірському.

У третьому шлюбі Ґізела народила трьох дітей: двох дочок, Матільду Франкську і Беатрікс, та сина, який пізніше став імператором Генріха III. Ґізела присвятила велику увагу вихованню та освіті сина.

Конрад і Ґізела перед Христом, Codex Aureus Escorialensis, приблизно 1045 рік

21 вересня 1024 року Ґізела була коронована королевою архієпископом Пільґримом Кельнським. До цього у вересні 1024 року архієпископ Арібо з Майнца з незрозумілих причин відхилив коронацію Ґізели і тільки коронував Конрада. Коронація для королеви означала значне підвищення ранґу. Звичайно, вона завдячували цьому своєму чоловікові. Однак слід уточнити, що Конрад міг стати королем лише завдяки шлюбу з Ґізелою. Завдяки її походженню з династії каролінгів, її (вже заявленим) претензіям на Бургундське королівство, її величезній спадщині та тодішнім родинним зв'язкам, Ґізела посприяла шляху Конрада до королівської корони.

Менше ніж через три роки, 26 березня 1027 року, в Римі папа Іван ХІХ коронував Конрада і Ґізелу імператорською короною. Хоча вона не могла проводити самодостатню політику як королева та імператриця, вона впливала на політику Конрада багатьма способами. Наприклад, вона мала слово у питаннях призначень на керівні посади у церкві.

Після смерті чоловіка в 1039 році її вплив зменшився. Ґізела лише рідко з'являлася публічно і завжди разом із сином Генріхом III. Вона померла 14 або 15 лютого 1043 року від дизентерії в імператорському палаці в Гослар.[5][6] Її поховали в Шпаєрському соборі поруч з Конрадом II та іншими членами імператорської родини.

Потомство[ред. | ред. код]

Від шлюбу з Бруно І:

  • Людольф (* 1003; † 23 квітня 1038 року)
  • Ґізела (* приблизно 1005 року), яка вийшла заміж за Бертольда — графа із Зангерхаузена.

Від шлюбу з Ернстом І:

Від шлюбу з Конрадом II:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wipo: Taten Kaiser Konrads des Zweiten, neu übertragen von Werner Trillmich in Quellen des 9. und 11. Jahrhunderts zur Geschichte der Hamburgischen Kirche und des Reiches. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1961, ISBN 3-534-00602-X.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Find a Grave — 1995.
  2. а б в г Lundy D. R. The Peerage
  3. Ludger Körntgen: Gisela. In: Amalie Fößel (Hrsg.): Die Kaiserinnen des Mittelalters. Regensburg 2011, S. 100—122, hier: S. 100.
  4. Wolfram, 2006, с. 37.
  5. Wolfram, 2006, с. 38.
  6. Digitale Bibliothek - Münchener Digitalisierungszentrum. daten.digitale-sammlungen.de. Процитовано 2020-03-30.