Ґілберт Бейкер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґілберт Бейкер
Gilbert Baker during SF Pride 2012 (hi-res).jpg
Ґілберт Бейкер на гей-прайді в Сан-Франциско, 2012
При народженні Gilbert Baker
Народження 2 червня 1951(1951-06-02)
Шенут, США
Смерть 31 березня 2017(2017-03-31) (65 років)
  Нью-Йорк, США
(ішемічна хвороба серця)
Країна США США
Навчання Parsons Senior High Schoold
Діяльність митець, ЛГБТ-активіст, дизайнер
Твори Веселковий прапор
Сайт gilbertbaker.com

CMNS: Ґілберт Бейкер у Вікісховищі

Ґілберт Бейкер (англ. Gilbert Baker (*2 червня 1951(19510602) Шенут, США — 31 березня 2017 року Нью-Йорк, США) — американський художник, захисник прав ЛГБТ-спільноти і дизайнер Веселкового прапора (1978). Цей прапор став всесвітнім символом ЛГБТ-спільноти та ЛГБТ-руху.

Біографія[ред. | ред. код]

Бейкер народився 2 червня 1951 року в місті Шенут, штат Канзас [1], а зростав у Парсонсі, штат Канзас, де його бабуся мала магазин жіночого одягу. [2] Батько був суддею, а мати — вчителькою. [1] Бейкер служив у Армії США в 1970-1972 роках. Він був медиком у Сан-Франциско і не приховував, що є геєм. [3] Після почесного звільнення з армії він працював над першою ініціативою легалізації марихуани в Каліфорнії, і в цей час навчився шити у своєї колеги-активістки Мері Данн. [4] Свою майстерність Бейкер використав для створення банерів із гаслами за права геїв та для антивоєнних протестів. Саме в цей час він познайомився і затоваришував із Гарві Мілком. [5] Він приєднався до групи активісток — дреґ-квін "Сестри постійного потурання", про що говорив: "Спочатку це було гламурно й політично, але коли Сестри стали організованішими, я став інструментом правого крила і збирав гроші для Джеррі Фолвелла". Відео та фото підтверджують, що група лише допомагала правому християнському рухові, "тому я зупинився".[6] Бейкер вперше створив Веселковий прапор разом із друзями 1978 року. [1] Він відмовився торгувати цим знаком, вважаючи його за символ ЛГБТ-спільноти. 1979 року Бейкер почав працювати в Paramount Flag Company в Сан-Франциско, де створив дизайнерські твори для сенаторки Даян Файнштайн, президентів Франції, Венесуели та Філіппін, для короля Іспанії, прем'єр-міністра Китаю та багатьох інших. Він також брав участь у декоруванні численних суспільних акцій та гей-параду в Сан-Франциско. 1984 року він створив прапори для Національного з'їзду демократів. [7] 1994 року Бейкер переїхав до Нью-Йорка, де залишився до кінця життя. [1] Тут він продовжував свою творчу діяльність і громадянську активність. Того року він створив найбільший у світі прапор (на той час) для святкування 25-ї річниці повстання у Стоунволлі 1969 року. [7] 2003 року, до 25-річчя Веселкового прапора, Бейкер створив Веселковий прапор, який простягався від Мексиканської затоки до Атлантичного океану в місті Кі-Весті, штат Флорида. [7] Потім він надіслав частини цього прапора в понад 100 міст світу. [8] Створивши Веселковий прапор, Бейкер часто використовував ім'я дреґ-квін "Грудаста Росс" ("Busty Ross"), порівнюючи себе з легендарною авторкою першого американського прапора Бетсі Росс. [2] Ґілберт Бейкер помер вдома уві сні 31 березня 2017 року у віці 65 років у Нью-Йорку. [9][1][10] Кабінет медичного експерта Нью-Йорка визначив причиною смерті гіпертонічну хворобу та ішемічну хворобу серця. [9] Після смерті Бейкера сенатор-демократ штату Каліфорнія Скотт Вінер сказав, що Бейкер "допоміг визначити сучасний ЛГБТ-рух". [11]

Спадок[ред. | ред. код]

Французький меморіал Ґілберту Бейкеру на площі Еме-де-Стоунволл (Place des Émeutes-de-Stonewall) у паризькому кварталі Маре.

2003 року Бейкер та його проєкт у Кі-Весті стали темою повнометражного документального фільму Марі Джо Феррон "Rainbow Pride", який придбав американський суспільний мовник PBS National та дебютував у Нью-Йорку на WNET. Бейкер відтворив свій оригінальний Веселковий прапор для фільму "Гарві Мілк", ушанованого премією "Оскар" 2008 року. [12] У лютому та на початку березня 2017 року актор Джек Плотнік зіграв Ґілберта Бейкера у фільмі Дастіна Ленса Блека "Коли ми підіймаємося", а Ділан Арнольд - молодого Бейкера. Персонаж Бейкера шиє прапор, а згодом пояснює ЛГБТ-активісту Кліву Джонсу значення обраних ним кольорів. На пам’ять про Бейкера Нью-Йоркський фестиваль ЛГБТ-фільмів (NewFest) та громадська організація NYC Pride спільно з командою дизайнерів до червня 2017 року створили веселковий шрифт "Gilbert", натхненний веселковим прапором. [13][14] 2 червня 2017 року, до 66-ї річниці від дня народження Бейкера, Google випустив дудл на його честь. [15] У квітні 2018 року видавництво Penguin Random House випустило дитячу книгу "Гордість: історія про Гарві Мілка та Веселковий прапор".[16] У червні 2019 рік під час відзначення 50-річчя Стоунволлського повстання Бейкер став одним із перших п'ятдесяти американських "піонерів, першопрохідців і героїв" внесених до Національної стіни честі ЛГБТ (National LGBTQ Wall of Honor) в Стоунволлському національному монументі в Нью-Йорку, де знаходиться бар Стоунволл-Інн. [17][18] СНМ є першим національним пам'ятником США, присвяченим правам ЛГБТ і ЛГБТ-історії. [19] У червні 2019 року в Парижі одна з площ у кварталі Маре отримала назву Площа Стоунволлського повстання, на якій було встановлено дошку пам’яті Ґілберта Бейкера. [20] Дошку відкрили мер Парижа Анн Ідальго, французькі чиновники, небіж Гарві Мілка Стюарт Мілк і активісти повстання у Стоунволлі. Зараз ця табличка є частиною спадщини міста Париж і знаходиться між бутиком Gucci та італійським ринком Eataly. [21]

Музеї та архіви[ред. | ред. код]

Роботи Бейкера та пов’язані з ним історичні артефакти представлені в кількох найбільших музейних і архівних колекціях. Історичне товариство ҐЛБТ в Сан-Франциско має одну зі швейних машин Бейкера, яка використовувалася для виробництва оригінальних веселкового прапора 1978 року, поряд з одним з малосерійних восьмисмужкових прапорів, створених до 25-ї річниці прапора. 2012 року товариство показало обидва експонати на виставці з історії прапора в Музеї історії ҐЛБТ, який воно фінансує в кварталі Кастро в Сан-Франциско. [22]2015 року Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку придбав зразки веселкового прапора для своєї дизайнерської колекції, а спеціалісти визнали його міжнародно визнаним символом, подібним за значенням до логотипа Creative Commons та символу перероблення. [23]

Прапор[ред. | ред. код]

Найпоширенішою є шестиколірна версія Прайд-прапора. Оригінальна версія 1978 року мала дві додаткові смужки - яскраво-рожеву та бірюзову, які були вилучені з виробничих і практичних міркувань.
Докладніше: Веселковий прапор

Кольори на веселковому прапорі зображають різноманітність ЛГБТ-спільноти. Коли Ґілберт Бейкер здійняв перші веселкові прапори на гей-прайді в Сан-Франциско (його група здійняла два прапори у кварталі Civic Center) 25 червня 1978 року, прапор мав вісім символічних кольорів: [24][25][26]

яскраво-рожевий секс
червоний життя
помаранчевий здоров'я
жовтий сонячне світло
зелений природа
бірюзовий магія / мистецтво
індиго спокій
фіолетовий дух


Тридцять добровольців допомогли Бейкеру пофарбувати та зшити перші два прапори у верхній мансардній галереї Громадського гей-центру на Гроув-стріт, 330 у Сан-Франциско. [2][27] Оскільки використання барвників у пральних машинах загального користування було заборонено, вони чекали до пізньої ночі, щоб змити барвник з одягу, пропускаючи цикл із відбілювачем у пральних машинах після виходу. [2] Дизайн прапора зазнав кілька змін - із практичних міркувань спочатку було видалено два кольори, а згодом їх знову додали, коли вони стали доступнішими. [28][29] На 2008 рік найпоширеніший варіант прапора складається з шести смуг - червоної, помаранчевої, жовтої, зеленої, синьої та фіолетової. Бейкер назвав цю версію прапора "комерційною версією", оскільки вона виникла з практичних міркувань масового виробництва. [30] Зокрема, веселковий прапор втратив свою яскраво-рожеву смужку, коли Бейкер звернувся до Paramount Flag Company, щоб розпочати їхнє серійне виробництво, а яскраво-рожева тканина була занадто рідкісною і дорогою. Веселковий прапор втратив бірюзову смугу під час параду до Дня свободи геїв 1979 року, оскільки організаційний комітет хотів розвісити прапори двома рівними половинами на стовпах освітлення обабіч Маркет-стріт, тому він став шестисмуговим прапором з рівними половинками. [2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Haag, Matthew (31 березня 2017). Gilbert Baker, Gay Activist Who Created the Rainbow Flag, Dies at 65. The New York Times. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 1 квітня 2017. 
  2. а б в г д Swanson, Ana (29 червня 2015). How the rainbow became the symbol of gay pride. The Washington Post. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 29 червня 2015. 
  3. Biography. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021. 
  4. Presentation given by Baker at Congregation Beit Simchat Torah Aleinu's 2015 Architects of the LGBTQ Movement Discussion Series [video]. Подія відбулася 30:44. [Архівовано 10 червня 2021 у Wayback Machine.]
  5. Drash, Wayne (30 червня 2015). Rainbow flag maker was inspired by Bible, U.S. flag. CNN. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017. 
  6. The Bay Area Reporter Online | Rainbow flag creator
    Gilbert Baker to receive
    inauguralFounders Award
    . Bay Area Reporter. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.
     
  7. а б в Gilchrist, Tracy E. (31 березня 2017). Rainbow Flag Creator and Activist Gilbert Baker Has Died at 65. The Advocate. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017. 
  8. Gilbert Baker biography. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 29 листопада 2014. 
  9. а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою sanfran не вказано текст
  10. Allday, Erin (31 березня 2017). Gilbert Baker, designer of the rainbow flag, dead at 65. San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 31 березня 2017. 
  11. Gilbert Baker, LGBT rainbow flag creator, dies aged 65. BBC News. 1 квітня 2017. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017. 
  12. Gilbert Baker, Creator of Rainbow LGBT Pride Flag, Dies. CBS. 31 березня 2017. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017. 
  13. Fitzgerald, Michael. NYC Pride Announces New Free Font to Honor Rainbow Flag Creator Gilbert Baker. Towleroad. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 24 квітня 2017. 
  14. Robertson, Michelle (26 квітня 2017). New font celebrates Gilbert Baker, designer of rainbow flag. San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 29 квітня 2017. 
  15. Gilbert Baker: Google Doodle honors creator of the rainbow flag. USA Today. 2017. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 3 червня 2017. 
  16. Sanders, Rob (10 квітня 2018). Pride: The Story of Harvey Milk and the Rainbow Flag. Penguin Random House. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021. 
  17. Glasses-Baker, Becca (27 червня 2019). National LGBTQ Wall of Honor unveiled at Stonewall Inn. www.metro.us. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 28 червня 2019. 
  18. SDGLN, Timothy Rawles-Community Editor for (19 червня 2019). National LGBTQ Wall of Honor to be unveiled at historic Stonewall Inn. San Diego Gay and Lesbian News (англ.). Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019. 
  19. Groups seek names for Stonewall 50 honor wall. The Bay Area Reporter / B.A.R. Inc. (англ.). Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019. 
  20. Paris names squares and streets for LGBTQ icons | CNN Travel. Cnn.com. 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 3 липня 2019. 
  21. Paris streets, squares named in honour of LGBT+ figures. RFI (en-GB). 26 червня 2019. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019. 
  22. GLBT History Museum presents 'The Birth of the Rainbow Flag'. Edge Media Network (Edge Publications). 18 червня 2012. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 2 квітня 2017. 
  23. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою autogenerated1 не вказано текст
  24. San Francisco creator of gay flag shares story of strength, pride. ABC7 News. KGO-TV. 1 березня 2017. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 2 червня 2017. 
  25. How the Pride Rainbow Flag Came to Be [video]. NBC News. Подія відбулася 2:30. “It's a flag, it needed to have depth, and so I liked the idea that each color would represent an element of everyone's life.” [Архівовано 8 червня 2021 у Wayback Machine.]
  26. Gilbert Baker: The Gay Betsy Ross [video]. In the Life Media. Подія відбулася 2:31. [Архівовано 8 червня 2021 у Wayback Machine.]
  27. Witt, Lynn; Thomas, Sherry; Marcus, Eric (1997). Out in All Directions: The Almanac of Gay and Lesbian America. New York: Warner Books. с. 435. ISBN 0446672378. OCLC 37034700.  Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
  28. The Rainbow Flag. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 21 серпня 2007. 
  29. Gilbert Baker (18 жовтня 2007). Pride-Flyin' Flag: Rainbow-flag founder marks 30-years anniversary. Metro Weekly. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 13 березня 2008. 
  30. 'The Gay Betsy Ross' на YouTube In the Life Media, 2009. Retrieved January 3, 2011.

Посилання[ред. | ред. код]